2. Які функції виконує державний кредит?

Виділяють такі функції державного кредиту:

1) розподільна, за допомогою якої забезпечується формування централізованих грошових фондів держави та їх використання на принципах строковості, платності та повернення;

2) контрольна, яка полягає у контролі за напрямами та цільовим використанням позик, строків їх повернення і своєчасності сплати відсотків, проведенні моніторингу і забезпеченні платоспроможності та ліквідності держави;

3) регулююча, яка характеризується тим, що держава, вступаючи у кредитні відносини, здійснює вплив на стан грошового обігу в державі, рівень відсоткових ставок на ринку грошей, капіталів, на виробництво та зайнятість.

3. Які є форми державного кредиту?

До основних форм державного кредиту належать:

1. Державні позики, які одержують на підставі кредитних угод.

2. Державні запозичення, які залучаються державними органами управління шляхом емісії та розміщення державних боргових цінних паперів. Оформлення державних запозичень в Україні в основному здійснюється за допомогою двох видів цінних паперів — облігацій та казначейських зобов’язань (векселів). Ці боргові цінні папери символізують боргове зобов’язання держави, з одного боку а з іншого — засвідчують внесення їхніми власниками коштів до бюджету, гарантують повернення основної суми боргу після визначеного строку, а також дають право власникам на отримання доходу.

3. Державні гарантії, що надаються урядом підприємствам і установам із метою залучення останніми кредитних ресурсів. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом. Відповідно до Бюджетного кодексу України гарантійне зобов’язання – це зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну гарантію.

Державні гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України виключно у межах, визначених законом про Державний бюджет України. За дорученням Кабінету Міністрів України відповідні правочини щодо його рішень вчиняє Міністр фінансів України. Обов’язковою умовою надання державної гарантії є укладення договору між Міністерством фінансів України та суб’єктом господарювання про погашення заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за виконання гарантійних зобов’язань.

4. Вклади громадян в ощадні банки країни.

5. Інші форми.

Державні позики за місцем розміщення можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

Основні форми внутрішнього державного кредиту:

• державні позики,

• державні гарантії,

• використання частини вкладів населення в ощадних установах,

• грошово-речові лотереї,

• використання коштів державного позичкового фонду.

Форми зовнішнього державного кредиту: державні зовнішні облігаційні позики, позики міжнародних фінансових організацій (зовнішні позики на багатосторонній основі), міжурядові позики (міжурядові позики на двосторонній основі), державні гарантії.