Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
марк.тов .політика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
268.47 Кб
Скачать

2.4. Порядок формування і регулювання асортименту в роздрібній торгівлі

   Формування асортименту здійснюється постійно в усіх ланках товаропросування. В кожній із ланок товаропросування асортимент може відрізнятися, при цьому в якості кінцевої мети формування асортименту виступає торгівельний асортимент роздрібних торгівельних підприємств. Документом, який служить інструментом формування асортименту товарів для конкретного підприємства є асортиментний перелік товарів.

   В асортиментному переліку товарів підприємства передбачається групова і внутрішньо групова структура асортименту товарів.

     Формування асортименту в роздрібній торгівлі – це складний процес, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на:

- загальні – не залежні від роботи торгівельного підприємства;

- специфічні – залежні від конкретних умов роботи торгівельного підприємства.

     До загальних факторів належать:

- купівельний попит;

- виробництво товарів.

     До специфічних факторів відносяться:

- тип і розміри підприємства;

- технічна оснащеність підприємства;

- чисельність і склад населення, що обслуговуються;

- умови товаропостачання ;

- транспортні умови;

- наявність інших роздрібних торгівельних підприємств в зоні діяльності даного підприємства.

     При формуванні асортименту продовольчих товарів у роздрібних торгових підприємствах необхідно враховувати деякі особливості попиту напродукти харчування, зокрема:

- попит на продовольчі товари порівняно з попитом на не продовольчі товари володіє певною ступеню стійкості або консервативності. Як правилоспоживач привикає до певних видів продуктів і тому важливо при формуванні асортименту досягнути певної стабільності і безперебійний продаж;

- при формуванні в роздрібній мережі асортименту продовольчих товарів необхідно враховувати їх взаємозамінність, і при відсутності необхідного продукту запропонувати споживачеві його заміну.

РОЗДІЛ 3: ЦІНА ТА ЯКІСТЬ ТОВАРІВ

3.1 Значення ціни в системі ринкових характеристик товарів

   Кожен товар має безліч характерних особливостей, які впливають на рішення споживача щодо його придбання. Однією із найсуттєвіших характеристик товару за умов достатнього асортименту і достатньої кількості замінників є ціна.

   При здійсненні товарної політики на підприємствах маркетингової орієнтації з ціною зв’язується вартість товару у грошовому вимірі. Ціноутворення є одним із найважливіших елементів програм маркетингу. З ціною пов’язують правильність і успішність маркетингової програми.

   З усіх складових комплексу маркетингових засобів впливу на споживача, саме ціна визначає ставлення покупців до товару і безпосередньо впливає на прибутковість.

   Ціну можна вважати індикатором кон’юнктури  ринку і його маркетинговим регулятором. З допомогою останнього забезпечується необхідний вплив на попит і пропозицію, структуру і місткість ринку, купівельну спроможність, обіг товарних запасів, обмеження споживання ресурсів і стимулювання виробництва.

    Ціна має забезпечити для підприємства сталий запланований прибуток і конкурентоспроможність продукції, її розмір може змінюватись залежно від завдань, що вирішує фірма у визначеному часі і на конкретному ринку.

   Для підприємства важливо, щоб ціна покривала витрати виробництва, крім витрат виробництва ціни на товари включають витрати обігу, які залежать від вартості транспортування продукції до споживача. У зв’язку з тим треба враховувати географічний фактор впливу на політику ціноутворення. Наприклад, якщо ми купляємо товар на місці виготовлення продукції, то товар нам передається лише за ціною товаровиробника, а витрати на перевезення сплачує замовник. Якщо застосовується ціна із включенням вартості доставки, то вона містить суму транспортних витрат. Використовується і зональна ціна, яка передбачає поділ території на географічні зони в межах яких вона однакова.

   Ціни різняться за способом відображення в них витрат на перевезення. Комплексне використання різних варіантів включення цих витрат у ціну підприємства називається системою франкування.

    Франко визначає до якого пункту на шляху просування товару від виробника до споживача транспортні витрати включаються в ціну товару.