9.4.Маркування та кодування товарів

       Нерозривною частиною стратегії проектування та використання упаковки є маркування товарів. Цей процес відбувається із застосуванням етикеток, ярликів, штрихового кодування і подібних засобів. Вони можуть мати вигляд простої бирки, що прикріплена до товару, чи суцільної графічної композиції, що є невід’ємною частиною упаковки.

Серед основних функцій маркування виділяють: ідентифікація товару, визначення назви підприємства-виробника, місця виготовлення, вмісту,сорту товару, порядку його використання, терміну придатності, споживчої цінності, ціни товарної одиниці, запобіжних заходів.

Маркування – це потрібні написи, зображення й умовні позначки, розміщені на упаковці, бирках або самому товарі, що відвантажується, для належного перевезення та здавання вантажу одержувачу.

Маркування повинно бути здійсненим одним із  таких засобів:

безпосередньо нанесенням знаків на вантажному місці;

за допомогою ярликів.

В умовах тотальної комп’ютеризації вагоме місце посідає штрихове кодування. У західних країнах 99% товарів мають штрихові коди. Застосування штрихових кодів економічно виправдане, якщо ним охоплено не менше ніж 85% товарів, які виробляються. У загальному розумінні штриховий код – це спосіб введення інформації в ЕОМ, за допомогою якого товарний об’єкт можна швидко розпізнати та передати інформацію про нього в комп’ютер.

При штриховому кодуванні кожному виробу присвоюється окремий номер, який найчастіше складається з 13 цифр. Перші дві або три, якщо читати  зліва направо, - код країни походження (виробника чи продавця) товару, тобто “прапор” країни; наступні чотири або п’ять – код підприємства-виробника; ще п’ять – код товару, окремі його споживчі властивості; остання – контрольна цифра, яка використовується для перевірки правильності зчитування штрихів спеціальним пристроєм (сканером).

Розрахунок контрольної цифри здійснюється у такій послідовності:

додаємо цифри, які стоять на парних позиціях коду;

результат множимо на три;

додаємо цифри, що стоять на непарних позиціях коду;

додаємо результати 2-ї та 3-ї дій;

контрольне чисто становить різницю між остаточною сумою та найближчим до неї більшим числом, кратним 10.

Наприклад, код 4002823011207. 400 – код країни (Німеччина), 2823 – код виробника, 01120 – код товару, 7 – контрольне число.

           Товари, які мають невеликі розміри, можуть мати короткий код, який складається з восьми цифр.

РОЗДІЛ 10 ПРОМИСЛОВИЙ ДИЗАЙН

10.1 Зміст і завдання промислового дизайну

Надати виробу зовнішню форму ,яка б не тільки відповідала споживчим цілям , але і милувала погляд тих, хто пізніше стикається з ним, - ідея далеко не нова. Вже предмети кам’яного століття не тільки володіли споживчими властивостями, але і відповідали естетичним потребам людей. Цікаво подивитися на співвідношення ,що складалися між чисто технічними якостями і зовнішнім виглядом предметів, які виготовлялися у різні періоди людської історії. Особливо чітко це виявляється на зброї XV-XVIII ст.. Мечі і обладунки спочатку мали виключно функціональний характер і володіли функціональною формою. Поступово деякі з них все більше і більше стали прикрашатися благородними металами і дорогоцінним камінням. З часом вони перетворилися з бойової зброї в церемоніальну приналежність. У всі часи людина прагнула до того , щоб її оточували красиві предмети ,які відповідали смакам свого часу. У ХХ ст.. з розвитком техніки ,загостренням міжнародної конкуренції і перенасиченістю майже всіх ринків ,цей момент набирав на Заході ще більшого значення . Вже в 20-ті роки нинішнього століття до розвитку нових виробів стали активно підключатися художники.

У повоєнні часи промисловий дизайн перетворився у самостійну галузь, суть якої – надавати новому виробу або в процесі удосконалення старого таку форму, яка відповідала б тісно пов’язаним між собою матеріальним, функціональним, культурним, психологічним потребам споживача. Наприклад, при конструюванні нової автомашини фахівці промислового дизайну відповідають за те, щоб в машині при відкритих вікнах не виникало великого протягу,щоб сидіння машини в більшій мірі відповідали конституції людського тіла.

Отже, всі сторони конструювання і розробки нового виробу впливають на промисловий дизайн і навпаки, промисловий дизайн виявляє вплив на промислові вироби,їх  конструкцію і чисто технічну функціональність (як і на інші маркетингові аспекти – марочна назва,вид упаковки і встановлення продажної ціни). Велику роль у розробці стайлингу виробу відіграють, наприклад , такі сторони ,як користування цим виробом,його безпека, зручність,  рентабельність. Це коротке перерахування окремих сторін розвитку виробу на базі промислового дизайну свідчить про те,що вони найтіснішим чином взаємопов’язані з багатьма аспектами маркетингу.

Промисловий дизайн включає в себе всі ті взаємозв’язки і взаємозалежності , які існують між людиною і виробом . Це означає,що предметом промислового дизайну є не взаємодія речей з речами, подібно циліндру і поршню в двигуні, а винятково зв’язку людини з речами. Для аналізу цих взаємозв’язків фахівці використовують дані психологічних і фізіологічних досліджень людини. Їх мета забезпечити гарантію найбільшої відповідності форми виробу його функціям.

При формуванні задач промислового дизайну в процесі розробки нового виробу звичайно розглядаються наступні питання:

   -   Які вимоги повинен задовольняти даний виріб?

   -   Якими способами можуть задовольнятися ці вимоги?

   -   Які властивості повинні мати вироби,щоб відповідати необхідними для них вимогами ?

Правда, не можна обійтись і без отримання відповідей на ряд зустрічних питань:

-         Які технічні можливості існують для оформлення цього виробу?

-         На що здатні технічні можливості даного оформлення?

-         Які властивості отримає новий виріб або якими властивостями він володіє на базі наявних можливостей?

При конструюванні виробу необхідно ,зрозуміло ,керуватися тим ,що форма виробу залежить від його функції і що вимоги споживача завжди визначають форму виробу. Ну ,а для того ,щоб виявити вимоги клієнта, необхідно його детально вивчити,що поза всяким сумнівом є одним з компонентів глибокого дослідження ринку.