2.3. Формування асортименту товарів

   Формування асортименту – це підбір різних видів і різновидів товарної продукції у відповідності до попиту суб’єктів ринку направлений на більш повне його задоволення.

   Формування асортименту представляє собою розробку і встановлення певного порядку номенклатури товарів, які утворюють необхідну їх сукупність для виробництва або торгівлі на даному об’єкті.

   За допомогою формування асортименту розв’язуються важливі взаємопов’язані задачі як у сфері виробництва, так і у сфері обігу. Шляхом визначення асортименту виробниче підприємство визначає спеціалізацію і концентрацію своєї діяльності, створює потрібні джерела постачання з розрахунком на випуск товарної продукції, створює відповідну матеріально-технічну базу, кадровий потенціал, відпрацьовує комерційно-господарські зв’язки.

   Формування товарного асортименту є одночасно одним із засобів або методів управління асортиментом.

   Управління асортиментом – розробка і застосування засобів направлених на формування оптимальної структури асортименту товарів, які найбільш повно відповідають потребам населення і споживчому попиту.

  Асортимент товарів повинен формуватися виходячи із наступних принципів:

- відображення в асортименті особливостей попиту потенційних і реальних споживачів;

- забезпечення комплексності у виборі і закупівлі товарів споживачами;

- дотримання встановленого для даного торгівельного підприємства асортиментного профілю;

- забезпечення достатньої повноти і стійкості асортименту товарів постійного попиту;

- складання простого асортименту і списку товарів незамінних або менш замінних;

- визначення кола взаємозамінних товарів;

- забезпечення достатньої широти видів товарів у кожній групі і підгрупі в залежності від рівня сегментації торгівельного підприємства;

- розширення асортименту за рахунок нових товарів;

- досягнення шляхом раціонального підбору товарів умов, які сприяють росту товарообороту торгівельного підприємства, пришвидшеннютоварооборотності і підвищення прибутку.

Формування асортименту товару здійснюється в 2 етапи:

- встановлення групового асортименту, тобто переліку груп товарів, які будуть реалізовуватись торговим підприємством;

- визначення внутрішньо групового асортименту, тобто номенклатури конкретних товарів і їх різновиди в межах кожної товарної групи.

   Наукове обґрунтування раціонального формування товарного асортименту товарів базується на об’єктивно-діючих факторах, які можна групувати у дві групи:

1)    Фактори попиту;

2)    Фактори впливу різних інших чинників на формування асортименту.

   Головна мета формування асортименту – це найбільш повне задоволення купівельного попиту. В загальному виді попит являє собою винесенні на ринок конкретні платоспроможні потреби, які задовольняються при наявності товарної пропозиції.

      Попит володіє двома властивостями:

- платоспроможністю

- здатністю відображати потреби в натуральній формі

   Попит відображає з однієї сторони певну суму грошей, а з другої сукупність вимог, які ставляться до споживчих вартостей. Через попитздійснюється споживча оцінка товарів.

   Споживча оцінка товарів – це об’єктивне відношення споживача до конкретного виробу або до його окремих функціональних чи естетичних властивостей.

   Споживчі оцінки товарів можуть виявлятись як у формі прямої переваги або відмови від купівлі товару так і у формі судження про товар, тобто його переваги чи недоліків перед іншими товарами.

В процесів формування асортименту можуть виявлятись три форми попиту:

- твердо - сформований попит, тобто попит, який представлений виді прямої вимоги і не допускає заміни даного товару іншим, навіть одноріднимтоваром;

- альтернативний – попит, який допускає широку заміну і кінцево формується після попереднього ознайомлення з багатьма товарами;

- імпульсивний – це вид попиту, який появляється і формується під впливом товарної пропозиції. Найчастіше такий попит проявляється по відношенню до нових товарів з якими споживчі знайомляться.

   При формуванні асортименту товарів враховується попит на товари, який формується в межах регіону, а також в рамках окремого підприємства. В зв’язку з цим вводять поняття макропопит і мікропопит.

   Макропопит – це сукупний попит суб’єктів ринку на продукцію певної галузі виробництва, для нього особливе значення має широта структури асортименту товарів.

   Мікропопит – це попит на конкретні вироби, їх модифікацію, різновиди. Важливе значення при цьому має глибина структури товарногоасортименту.

   Фактором формування асортименту товарів виступає його стійкість, яка визначається через коефіцієнт стійкості асортименту.

   Коефіцієнт стійкості асортименту – це відношення фактичного асортименту до обов’язкового асортименту.

В залежності від стійкості асортименту товару виділяють:

- товари постійного асортименту;

- товари змінного асортименту.

   Постійний асортимент товару повинен знаходитись в максимально повному переліку і відповідати наявності твердо сформованому попиту.

   Змінний асортимент зв’язаний з альтернативним і імпульсивним попитом і зумовлює різноманіття асортименту і систематичне його оновлення.

До факторів впливу різних інших чинників на формування асортименту відносяться:

1)    Рівень розвитку продуктивних сил, ріст виробництва продукції, промисловості і сільського господарства.

2)    Розвиток науково-технічного прогресу, використання сучасних технологій у виробництві.

3)    Соціально-демографічні фактори:

- підвищення рівня матеріального забезпечення населення;

- підвищення освітнього рівня;

- широке житлове будівництво;

- зміна кількості і складності сімей;

- розвиток духовних потреб населення.

4)    Соціально-психологічні фактори:

- зміна моди;

- вимога художнього стилю.