42

РОЗДІЛ 1:  ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ В МАРКЕТИНГОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1.1. Суть товарів та послуг

   Товар – це все те, що задовольняє бажання чи потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання.

   Згідно з цим визначенням товаром можуть бути фізичні об’єкти, послуги, ідеї, ресурси. В усіх випадках категоріятовару безпосередньо ототожнюється із споживчими властивостями, тобто тими властивостями завдяки яким товарстає корисним для споживачів. Корисність товару визначається споживною вартістю. Кожен продукт має багато властивостей, однак його споживчу вартість формують ті, які обумовлюють корисність продукту.

   Споживча вартість товару – це сукупність властивостей товарів, які задовольняють конкретні потребиспоживачів і роблять його корисним для них. Споживча вартість товару показує наскільки він завдяки своїм властивостям задовольняє конкретні потреби людей.

       По своїй природні споживчі властивості бувають:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні.

   Споживчі властивості товарів можна віднести до таких класів:

- властивості, які задовольняють товарні потреби;

- властивості, які задовольняють нематеріальні потреби;

- властивості, які забезпечують задоволення потреби в часі.

   Споживча вартість товарів розкривається в їх споживанні. Потенційна споживча вартість товару реалізується в процесі задоволення фізичних і соціальних потреб (матеріальних і нематеріальних).

    Товар може розглядатися як:

- товар як конкретний продукт – це базова фізична сутність, яка має точні характеристики і пропонується під заданим описом або коло моделі;

- розширений продукт розглядається як конкретний продукт і його обслуговування;

- узагальнений продукт – це такий продукт, в якому споживчі властивості товару виражаються в отриманому соціально-економічному ефекті.

   Товар крім свого випуску повинен бути доведений до комерціалізації – це означає освоєння проектного випускутовару, досягнення його проектної собівартості, завершення необхідних випробовувань і отримання відповідних документів, створення станцій гарантійного обслуговування.

     Характеризувати товар можна через:

1)    Ціну;

2)    Якість;

3)    Конкурентоздатність;

Або через:

1)    Словесні;

2)    Кількісні;

3)    Графічні характеристики.

Характеристики товарів можна визначити за допомогою суб’єктивних і об’єктивних методів.

   До об’єктивних належать: вимірювальні, реєстраційні та розрахункові методи, які базуються на використанні вимірювальних засобів у виконанні розрахунків.

   Суб’єктивні включають: органолептичні (смакові), соціальні та експертні методи.

  Органолептичні базуються на аналізі сприйняття товару окремим індивідумом.

  Соціальні базуються на аналіз сприйняття товару різними групами людей.

  Експертні базуються на висновках спеціалістів-експертів.

   Для успішної реалізації товарів необхідно враховувати ще імідж і обслуговування.

 Послуга – це продукт продуктивної праці виражений у вигляді нематеріальної споживчої вартості, корисного ефекту, що задовольняє будь-які людські потреби не залежно від їх природи.

 Отже, послуги також мають споживну вартість, яка не завжди має конкретну матеріальну форму. Послуги розглядаються як певні дії і корисний ефект, який отримує споживач при придбанні послуги.

   За функціональною ознакою послуги можна поділити на дві групи: матеріальні і нематеріальні.

   Матеріальні – послуги, результати яких мають предметну форму (транспортні, торгові, комунальні, громадського харчування). Ці послуги забезпечують задоволення матеріально-побутових потреб, сприяють збільшенню вільного часу споживачів.

   Нематеріальні – послуги з охорони здоров’я, культури, мистецтва, туризму, фізкультури і спорту, освіти, курортного обслуговування. З їх допомогою забезпечуються матеріальний та фізичний розвиток особистості, збільшений корисний ефект трудової діяльності громадян.