4. Підбір і вивчення літератури

Після вибору теми студент повинен самостійно скласти список літератури. Гарно підібрана бібліографія і ретельне вивчення літературних джерел є гарантом успішної роботи над темою.

Студент повинен вивчити:

1. Літературу, яка рекомендована кафедрою у робочій програмі даного курсу.

2. Бібліографічні каталоги, тематичні бібліографії. Бібліографічні каталоги діляться на систематичні, предметні і алфавітні. Рекомендується більше користуватися систематичними каталогами, де картки (з назвами книг) розміщені по галузях знань.

3. Покажчики статей и матеріалів, опублікованих у періодичних виданнях за рік, в останньому номері того або іншого журналу.

4. Інформацію з реферативних журналів та експрес-інформації.

5. Інформацію з Інтернет.

Складання бібліографії, забезпечує знайомство студентів з новими джерелами інформації, спеціальними виданнями, довідниками, надає їм навички роботи з інформацією, навички наукової роботи, забезпечує поповнення списків рекомендованої для вивчення з курсу літератури новими інформаційними джерелами.

За результатами підбору і вивчення літератури допускається уточнення теми курсового проектування.

5. Методика виконання розділів проекту

5.1 Завдання

Завдання на курсовий проект складається з таких основних розділів: дисципліна, ПІП студента, група, тема курсового проекту, термін здачі КП, вихідні дані до проекту, зміст пояснювальної записки, перелік графічного матеріалу, термін здачі проекту (Додаток А).

Особливістю заповнення пункту «вихідні дані» (тобто – початкові дані, а не дані на виході проекту) є те, що в ньому повинні бути наведені 4 – 5 найбільш загальних вимог до проекту, що має бути виконаний.

5.2 Анотація

Якщо стислість - подруга мудрості, то "Анотація" -

місце, де вона має проявитися

Анотація є першим після змісту розділом курсового проекту. Вона має бути стислою, інформативною і містити основні відомості, які характеризують виконану роботу: яка задача розв’язана в проекті, якими методами, які нові рішення використані при її розв’язанні, які результати дало тестування здійсненої розробки, де можуть бути застосовані результати курсового проектування.

5.3 Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів

Якщо у пояснювальній записці використовується специфічна термінологія, малопоширені скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщується перед вступом. Перелік виконується у дві колонки. Ліва колонка містить розташовані у алфавітному порядку скорочення, а правий – їх детальну розшифровку.

Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менш як три рази, перелік не складають, а розшифровку наводять безпосередньо в тексті при першому посиланні.

5.4 Вступ

"Відчуття тайни – найчудовіше з доступних нам

відчуттів. Саме це відчуття стоїть у колиски

істинного мистецтва і дійсної науки."

Вступ містить перш за все обґрунтування актуальності теми курсового проекту і його основні характеристики: проблему, об’єкт, предмет, ціль, задачі.

Актуальність та доцільність проектування обґрунтовується в кількох реченнях.

Далі описується об’єкт дослідження – процес (або явище), що породжує проблемну ситуацію і вибраний для вивчення.

Після цього в межах об’єкта виділяється та його частина, яка є безпосередньо предметом дослідження. Саме на нього спрямовані основні зусилля проекту, оскільки предмет визначає тему курсового проекту, визначену на його титульній сторінці. Як розглядається об’єкт, які нові відношення, властивості, аспекти, функції розкриває виконання проекту?

Ціль вказує на те, який результат сподівається отримати автор. Задачі ж уточнюють, що конкретно необхідно зробити, щоб отримати бажаний результат. Як саме методи проектування допомагають у досягненні поставленої цілі.

У вступі розкривається стисла інформація про задум проектування. Тут не бажано надавати багато посилань на літературу, цитат. Обсяг вступу має обмежуватися двома – трьома сторінками.