Задача 3

Дослідити достатність штучного освітлення відділу. Габаритні розміри приміщення аналогічні до задачі 2.3.

Таблиця 2.3 – Вихідні дані до задачі 3

Показник	Значення
Вид джерела світла	л/л
Система освітлення	З
Кількість світильників	10
Кількість ламп у світильнику	2
Потужність однієї лампи, Вт	40

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.

Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 при використанні газорозрядних ламп – 300 лк.

Значення фактичного освітлення, у відділі знайдемо за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули

, (12)

звідки

, лк, (13)

де F_л – світловий потік однієї лампи, лм;

η_в – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників, шт.

n – кількість ламп у світильнику, шт.;

S – площа приміщення, м²;

k – коефіцієнт запасу, k = 1,5 – 2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп z=1,1).

Використовуючи дані зі справочної книги для проектування електричного освітлення [10], я обрала люмінесцентну лампу ЛБ-40, так як для освітлення приміщення вона є більш оптимальним варіантом. Такі лампи мають ряд переваг - гарна передача кольору, економічність, тривалий термін служби. До того ж, вони вважаються універсальними, мають найвищу світову віддачу і найменший коефіцієнт пульсації потоку.

лк.

Порівнюючи нормативне значення освітленості (300 лк) з фактичним (393,94 лк), можна зробити висновок про ефективність штучного освітлення у відділі.

Відхиленням фактичного освітлення від нормативного складає +31,3 %, тобто освітлення більше ніж достатньо,так як допустимі відхилення складають +20%  -10%. Але таке освітлення не енергозберігаюче, тому потрібно зменшити кількість світильників від 10 до 8. У такому разі значення освітлення буде дорівнювати:

лк.

Схема розміщення світильників показана на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 – Схема розміщення світильників

Задача 4

Розрахувати заземлення для стаціонарної установки. Заземлювачі заглиблені і розміщені в один ряд (глибина закладання t = 80 см).

Рисунок 2.4 – Схема заземлення

Вихідні дані подані у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Вихідні дані до задачі 4

Показник	Значення
Вид заземлювача	с.
Довжина заземлювача , см	500
Діаметр заземлювача , см	2
Ширина з’єднувальної смуги, см	5
Грунт	Супісок
Кліматична зона	ІІІ

1. Визначимо допустимий опір розтіканню струму в заземленні R_з, у відповідності до вимог пуе. Для мереж з напругою до 1000 В можна взяти R_з = 4 Ом.

2. Визначаємо питомий опір ґрунту, який рекомендовано для розрахунків, Омсм (додаток А).

3. Визначаємо підвищувальні коефіцієнти для труб вертикальних заземлювачів К_П.Т=1,6 та для з’єднувальної полоси К_П.С=3,5, які враховують зміну опору ґрунту в різні пори року залежно від наявності опадів (додаток Б).

4. Визначаємо питомий розрахунковий опір ґрунту для вертикальних електродів (труб або стриженів) _розр.т з урахуванням несприятливих умов за допомогою підвищувального коефіцієнта:

, Омсм. (14)

, Омсм.

5. Визначаємо питомий розрахунковий опір ґрунту для горизонтального заземлювача (з’єднувальної смуги):

, Омсм. (15)

, Омсм.

6. Визначаємо відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача ( рис. 4)

, см, (15)

де h_з – глибина заглиблення труб, см;

l_Т – довжина вертикального заземлювача.

см,

7. Визначаємо опір розтіканню струму для одиночного вертикального заземлювача, який розташований нижче від поверхні землі:

, Ом. (16)

=101,016 Ом.

8. Визначаємо необхідну кількість вертикальних заземлювачів без урахування коефіцієнта екранування:

(17)

шт.

Візьмемо 26 заземлювачів.

9. Визначаємо відстань між вертикальними заземлювачами _. із співвідношення . Для стаціонарних заглиблених заземлювачів це співвідношення таке: с = 1 см. Тоді

10. Визначаємо коефіцієнт екранування труб при числі труб 26 та відношенні (додаток В):

0,466

11. Визначаємо необхідну кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта екранування:

(18)

. Беремо 55 шт.

12. Тепер визначимо розрахунковий опір розтіканню струму при взятому числі вертикальних заземлювачів n_Т.Е:

(19)

.

13. Визначаємо довжину з’єднувальної смуги:

, см. (20)

,

14. Визначаємо опір розтіканню струму в з’єднувальній смузі:

, Ом, (21)

Ом,

де h_з – глибина заглиблення вертикальних заземлювачів, см;

b_С – ширина з’єднувальної смуги, см.

15. Визначаємо коефіцієнт екранування _Е.З.С для з’єднувальної смуги (додаток Г)

16. Визначаємо розрахунковий опір для розтікання електричного струму в з’єднувальній смузі з урахуванням коефіцієнта екранування:

(22)

де n_с – кількість з’єднувальних смуг, у нас n_с =1

.

17. Визначаємо загальний розрахунковий теоретичний опір розтіканню струму від вертикальних заземлювачів та з’єднувальної смуги:

(23)