- •2. Класифікація швейних виробів
- •3. Конструкція швейних виробів
- •Силуети
- •Ознаки покрою одягу
- •К онструктивні групи одягу
- •Д еталі крою
- •Основні
- •Неосновні
- •1.2. Загальні положення про методи обробки деталей одягу План лекції:
- •1. Загальні відомості про методи обробки.
- •Загальні показники якості з’єднувань
- •2. Зносостійкість
- •4. Еластичність, твердість, пружність
- •2. Класифікація ручних стібків та строчок.
- •3. Вимоги до виконання ручних робіт. В имоги до виконання ручних робіт
- •2. Утворення машиних стібків та строчок.
- •2.1.3. Машинні шви План лекції:
- •1. Види машинних швів.
- •2. Класифікація машинних швів.
- •3. Вимоги до виконання машинних робіт. В имоги до виконання машиних робіт
- •Контрольні питання:
- •3. Оздоблення деталей одягу на швейних машинах План лекції:
- •1. Поняття оздоблення та класифікація оздоблення одягу.
- •2Фізико-хімічна Ниткова Вто, в тому числі з використанням хімічних засобів . Вимоги до якості оздоблення у виробах
- •3. Оздоблювальні шви та строчки.
- •4. Спеціалізоване оздоблення.
- •5. Обладнання для виконання оздоблення.
- •Література
3. Вимоги до виконання ручних робіт. В имоги до виконання ручних робіт
К
олір
ниток для виконання рядків тимчасового
призначення повинен відрізнятися від
коліра тканини деталі, але при цьому
не повинен бути темних кольорів, адже
такі нитки фарбуються під час ВТО.К олір ниток для рядків постійного призначення повинен співпадати з коліром основної тканини.
Б удь-які рядки повинні мати закріпки у початку та кінці.
Д ля видалення ниток тимчасового призначення рядок розрізають ножицями через кожні 100-150мм, а потім витягують кінці ниток кілочком.
Т овщина мелових ліній не повинна перевищувати 1мм.
Н омера голок повинні відповідати товщині тканини і характеру операцій, які виконуються.
Н омера ниток підбирають у відповідності з характером операцій та властивостей тканин.
Д овжину стібка встановлюють з урахуванням властивостей тканини й характера операції.
П ри ручних роботах, у випадку з’єднування двух деталей, якщо верхня деталь припосажується, то її необхідно розташувати зверху.
Контрольні питання:
1. Дайте визначення ниткового способу з'єднання?
2. Які існують технологічні параметри елементів ниткових з’єднань?
3. Дайте визначення поняттям: стібок, рядок, шов?
4. Яким чином класифікують ручні стібки та строчки?
5. Що лежить в основі класифікації ручних стібків та строчок?
6. Яки існують види ручних стібків?
7. Дайте характеристику ручних стібків та строчок?
8. Які існують вимоги до виконання ручних робіт?
2.1.2. Машинні стібки та строчки
План лекції:
1. Види машиних стібків та строчок.
2. Утворення машиних стібків та строчок.
1. Види машиних стібків та строчок.
У залежності від обладнання, яке використовується машинні стібки та строчки бувають двух видів: човникові та ланцюгові.
Види машинних
стібків та строчок
лінійні
(тип 301)
сквозні
потайні
(клас 100)
обметувальні
(клас 500)
човникові
(клас 300)
ланцюгові
зигзагопо
дібні
(тип 304)
однониткові
(тип 103)
однониткові
(клас 100)
двухниткові
(клас 400)
2. Утворення машиних стібків та строчок.
Стібки бувають:
100 – однониткові ланцюгові стібки;
200 – ручні стібки та ті, що імітують ручні стібки;
300 – човникові стібки;
400 – двух- та багатониткові ланцюгові стібки;
500 – обметувальні стібки;
600 – плоскі стібки з розкладуванням верхньої нитки;
700 – клейові та сварні, безниткові з’єднання;
800 – комбіновані стібки (стачуючо-обметувальні).
Човникові стібки (клас 300) утворюються переплетенням нитки голки і нитки човника усередині зшиваних матеріалів і названі так відповідно до робочого інструменту машини. При човниковому переплетенні по обидві сторони матеріалів, що сполучаються, проходять дві одинарні нитки, а переплетення знаходиться усередині цих матеріалів. (рис.2.3.)
Ланцюгові стібки утворюються введенням в петлю голкової нитки петлі цієї ж нитки або петель ниток петельників. Ланцюгові стібки на відміну від човникових мають більшу розтяжність, оскільки вузли переплетень в них розташовуються на виворітній стороні матеріалу. Ланцюгові стібки бувають сквозні, потайні, обметувальні і плоскі (рис. 2.4.-2.5.)
Рисунок 2.3. Рядки човникового переплетення :
а – лінійна (код 301); б – зигзагоподібна (код 304); в - потайна однолінійна; г - потайна зигзагоподібна; д - потайна двохлінійна
Рисунок 2.4. Сквозні рядки однониткового ланцюгового стібка :
а – лінійна (код 101); б – зигзагоподібна (код 107)
Рисунок 2.5. Декоративні рядки однониткового ланцюгового стібка
Рисунок 2.6. Сквозний рядок двухниткового ланцюгового стібка
Рисунок 2.7. Сквозний рядок зигзагоподібного двухниткового ланцюгового стібка
а – простий (код 404) , б – бісерний
Рисунок 2.8. Багатониткові сквозні ланцюгові стібки
а – трехнитковий двухлінійний (код 406); б – чотирьохнитковий трехлінійний (код 407)
Рисунок 2.9. Потайний рядок однониткового ланцюгового стібка (код 103)
б
а
г
в
д
Рисунок 2.10. – Ланцюгові обметувальні стібки:
а – однонитковий обметувальний (код 501); б – двухнитковий стачуючо-обметувальний (код 502); в – двухнитковий обметувальний (код 503); г – трьохнитковий обметувальний (код 505) ; д – трьохнитковий стачуючо-обметувальний (код 504)
Контрольні питання:
1. Які існують види машинних стібків та строчок?
2. На які класи класифікують машинні стібки та строчки?
3. Яким чином утворюються човникові стібки?
4. Яким чином утворюються ланцюгові стібки?
5. Сфера застосування, переваги та недоліки човникових стібків?
6. Сфера застосування, переваги та недоліки ланцюгових стібків?
