Додаткова тінь на фоні газового міхура шлунка в кардіальній частині його при рентгеноскопії характерна для:

1. *Раку кардіальної частини

2. Виразки кардіальної частини

3. Деформації шлунка при збільшенні головки підшлункової залози

4. Пухлині антрального відділу

Одним з показань до допплерографії є:

1. *Оцінка стану перфузії ниркового трансплантату;

2. Візуалізація більшості конкрементів в чашково-мисковій системі;

3. Якісна візуалізація сечоводів.

Для вибіру „безкровної” зони при інвазивних втручаннях доцільно проводити:

1. *Допплерографію.

2. Радіоренографію;

3. Ретроградну урографію;

Методика рентгенологічного дослідження за допомогою внурішньовенного введення йодовмісних рентгенконтрасних речовин з одержанням серії рентгенограм називається:

1. *Екскреторна урографія;

2. Допплерографія;

3. Радіоренографія.

Характерна рентгенологічна ознака пенетрацї виразки шлунка:

1. *Наявність дво- або тришарового вмісту у виразковій порожнині

2. Посилення перистальтики шлунка

3. Конвергенція складок слизової оболонки

4. Великі розміри запального валу

До складу лицевого черепа входять:

1. *Леміш;

2. Скронева кістка;

3. Тім'яна кістка.

Гіпоплазія щитоподібної залози виникає:

1. *При недостатньої кількості йоду в організмі;

2. При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;

3. При збільшеній кількості йоду в організмі.

Показанням до проведення екскреторної урографії є:

1. *Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;

2. Вибір „безкровної” зони при інвазивних втручаннях;

3. Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.

Одним з показань до проведення мікційної цистографії є:

1. *Оцінка анатомії шийки міхура та уретри;

2. Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;

3. Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.

Загальні протипокази до дослідження травного каналу:

1. *Масивна кровотеча

2. Виразкова хвороба

3. Рак стравоходу

4. Дивертикул 12-палої кишки

До низькоатомних контрастних речовин відносяться:

1. *Кисень

2. Сульфат барію

3. Йопагност

4. Омніпак

5. Урографін

Дослідження ШКТ в умовах природної контрастності проводиться для виявлення:

1. *Перфорації порожнистих органів

2. Контурів шлунка

3. Слизової оболонки

4. Раку підшлункової залози

Загруднинний зоб- це коли:

1. *Залоза повністю розташована за грудиною;

2. Велика частина збільшеної щитопо­дібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;

3. Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.

При дифузній формі зоба при рентгенологічному до­слідженні виявляють:

1. *Збільшення щитоподібної залози;

2. Зменшення щитоподібної залози;

3. Вузлову перебудову щитоподібної залози.

Найбільш інформативною рентгенологічною методикою діагностики хронічного коліту є:

1. *Дослідження рельєфу слизової оболонки товстої кишки

2. Іригоскопія в умовах гіпотонії

3. Парієтографія

В якій частині дванадцятипалої кишки найчастіше локалізуються виразки:

1. *В цибулині

2. В низхідній частині кишки

3. В висхідній частині кишки

Для виразки цибулини дванадцятипалої кишки найбільш характерні:

1. *Великі розміри запального валу

2. Великі розміри “ніші”

3. Дуоденостаз

При подозрі на кишкову непрохідність рентгенологічне дослідження необхідно розпочинати з:

1. *Оглядової рентгеноскопії, або рентгенографії в вертикальному положенні

2. Іригоскопії

3. Іригоскопії в умовах штучної гіпотонії

Безпосереднє введення контрастного засобу в чашково-мискову систему нирки та сечоводи називається:

1. *Пряма пієлографія;

2. Екскреторна урографія;

3. Оглядова урографія.

Хворим з високим ризиком алергії на введення йодовмісних контрастних засобів протипоказана:

1. *Екскреторна урографія;

2. Сцинтіграфія;

3. Радіоренографія.

При комп»ютерній томографії нирок виявляються конкременти:

1. *Незалежно від хімічного стану;

2. Урати;

3. Оксалати.

При вузловій та змішаній формах зоба при допплерографії визначається:

1. *Посилення кровотоку на периферії вузла;

2. Ослаблення кровотоку на периферії вузла;

3. Кровоток по периферії вузла не змінюється.

Характерна рентгенологічна ознака пенетрацї виразки шлунка:

1. *Наявність газу у виразковій порожнині

2. Значна гіперсекреція натщесерце

3. Посилення перистальтики шлунка

4. Стовщення стінки шлунка

5. Великі розміри запального валу

Яке захворювання найчастіше призводить до збільшення об’єму шлунка:

1. *Рубцевий стеноз вихідного відділу шлунка виразкової етіології

2. Пухлина підшлункової залози

3. Деформація шлунка по типу «піскового годинника»