
- •Полтавський національний технічний університет
- •Кафедра екології
- •Освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
- •Практична робота №1 Зональний розподіл та комплексна оцінка забруднення території міст
- •Теоретичні пояснення
- •План роботи
- •Практична робота №2 Дослідження якості атмосферного повітря у містах
- •Теоретичні пояснення
- •2.1 Дослідження якості атмосферного повітря за допомогою газоаналізаторів
- •2.2 Дослідження забруднення атмосферно повітря від автотранспорту
- •План роботи
- •Практична робота №3 Визначення шумового забруднення у містах
- •Теоретичні пояснення.
- •План роботи
- •Практична робота №4 Дослідження грунтового покриву та ландшафтів у містах.
- •Теоретичні пояснення
- •План роботи
- •Практична робота №5 Дослідження якості вод у містах.
- •Теоретичні пояснення
- •5.2 Проблеми захисту водного середовища від промислових забруднень.
- •План роботи.
- •Практична робота №6 Дослідження флори і фауни міста.
- •Теоретичні пояснення
- •План роботи
- •Практична робота №7 Нозологічні дослідження населення. Залежність забруднення довкілля і здоров’я людей
- •Теоретичні пояснення
- •7.1 Дослідження фізіологічного стану міського населення.
- •7.2 Дослідження психологічного стану міського населення.
- •7.3 Харчування людини і нормування якості харчових відходів.
- •План роботи.
- •Підготовка реактивів.
- •Практична робота №8 Відеоекологічні особливості міст
- •Теоретичні пояснення.
- •План роботи
- •Практична робота №9 Оцінка динамічності і розвитку міського простору
- •Теоретичні пояснення.
- •Практична робота № 10 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Порядок викорання практичної роботи
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Додаток 1. Характеристика погодних умов
- •1.Ланшафтно – функціональне зонування:
- •Функціональне зонування урбоекосистем:
- •За градієнтною ординацією здатністю біогеоценотичного покриву:
- •Зонування за здатністю до саморегуляції:
- •За рівнем окультуреності (гемеробії) біогеоценозів
- •За характером забудов:
- •За характером урбопресу
- •Література
2.1 Дослідження якості атмосферного повітря за допомогою газоаналізаторів
Дослідження якості навколишнього середовища проводять за допомогою автоматичних газоаналізаторів, в основі яких можуть лежати хімічні, фізико-механічні або електричні методи аналізу.Серед експресних методів, що дозволяють одержувати кількісні значення певних речовин, найбільш розповсюдженим є лінійно – колористичний метод. Він оснований на одержанні пофарбованого стовбчика індикаторного порошку, довжина якого пропорційна концентрації речовини в повітрі, що досліджується. Повітря проходить через індикаторну трубку, де відбувається реакція між речовиною, що досліджується, і реактивом індикаторного порошку з виникненням пофарбованого продукту. У зв’язку з тим, що реакція проходить у динамічних умовах, індикаторний порошок повинен різко змінювати початковий колір при взаємодії з певною речовиною, не містити ніяких домішок (вологості тощо). На сьогоднішній день існують індикаторні трубки для визначення понад 40 видів шкідливих речовин. У першу чергу дані трубки предназначені для контролю якості повітря у робочій зоні промислового приміщення, для оцінки концентрацій по відношенню до ГДКр.з. Крім того вони предназначені для оцінки і проведення деяких видів газового аналізу, в часності для аналізу складу димових гагів котелень, автотранспорту тощо. Із таких приладів найбільше розповсюдження одержали 2: УГ – 2 і ГХ – М.
Універсальний переносний газоаналізатор УГ – 2 призначений для прискореного визначення в повітрі промислових приміщень певної концентрації сірчистого ангідриду, ацитилену, окису вуглецю, хлору, амміаку, окислів азоту, бензину, бензолу, толуолу, ксилолу, ацетону (рис.2.2).
В
икористання
приладу можливе при слідуючих умовах:
при атмосферному тиску 740 – 780 мм. рт.
ст., відносній вологості не більше 90 %,
тумпературі від +10 до +300С.
3
2
5 6
1
сильфонний
аспіратор
4
Рис.2.2 – Схема газоаналізатора УГ – 2
Досліджуєме повітря за допомогою сильфонного аспіратора пропускають через індикаторну трубку 5, заповнену специфічним для кожної речовини індикаторним порошком. Для цього встановлюємо шток 2 у корпус сильфонного аспіратора, закріплюємо фіксатором 3 і надавлюємо до кінця, щоб із корпусу 1 повністю вийшло повітря. Усередині сифонного аспіратора знаходиться пружина 4, яка під дією штока буде здавлюватися і викачувати повітря через резинову трубку 6, прикріпленої до корпусу. Шток має 4 сторони, відповідно якою стороною ми будемо вставляти його в корпус, стільки і буде викачуватися повітря (100, 200, 300, 400 мл).
Для приготування індикаторної трубки використовують відповідну стекляну трубку, яку набивають індикаторним порошком для визначення ревної речовини, і її вставляють у резинову трубку. За допомогою фіксатора відпускаємо шток і пропускаємо певний обсяг газу через індикаторну трубку. При наявності в повітрі аналізуємих речовин змінюється забарвлення індикаторного порошку, причому довжина лінії забарвлення при чітко фіксованих умовах залежить тільки від концентрації речовини.
При використанні даного газоаналізатора відбір проб повітря і аналіз поєднується в одну операцію і результат аналізу отримують шляхом прикладання шкали (окремої для кожної речовини) до забарвленої частини індикаторної трубки. По закінченні прокачування проби через індикаторну трубку роблять витримку не менше 30 – 40 сек для УГ – 2 для вирівнювання тиску всередині системи, після чого від’єднують індикаторну трубку і знімають показання концентрації по шкалі.
Газоаналізатори серії ОКСІ-5М відносяться до газоаналітичних приладів, призначені для еколого-теплотехнічних вимірювань об'ємної концентрації О2, СО, NО, NO2 і SO2 у димових газах і в повітрі, температури димових газів (Т), а також отримання розрахунковим шляхом концентрації діоксиду вуглецю (СО2) з можливістю запам'ятовування до 250 результатів вимірювань. Газоаналізатори є переносні автоматичні мікропроцесорні прилади безперервної дії і виготовляються для потреб народного господарства (рис.2.3).
Підключення зарядного обладнання
Штуцер вимірювання тиску (Д-)
Штуцер компресора
Штуцер вимірювання тиску (Д+)
Підключення термопари і комп’ютера
Рис.2.3 - газоаналізатор ОКСІ-5М
Для роботи необхідно включити газоаналізатор (кнопка ВКЛ/ВЫКЛ) та підключити зонд в газохід (штекер термопари). Включити режим вимірювань за допомогою кнопки «СТАРТ/СТОП» та ввійти в меню. Вибирається відповідний пункт вимірювань та підтверджується кнопкою «ВВОД», після замірів виймається зонд із газохода і продувається чистим повітрям 5-10 хв. перед виключенням. Якщо здійснюється збереження даних у памяті газоаналізатора, то необхідно перед виняттям зонду нажати пункт «СОХРАНИТЬ», вибрати необхідну інформацію та зберегти за допомогою кнопки «ВВОД». Також перед замірами необхідно встановити відповідні одиниці виміру газів (мг/м3), а також вибрати вибір топлива для правильного розрахунку СО2.