Підготовка реактивів.

1. 1%-ний розчин дифеніламіна в сірчаній кислоті: 1 г. дифеніламіна розчиняють в 99 г концентрованої сірчаної кислоти (щільністю 1,84). Це відповідає приблизно 54 мл H₂SО₄. Розрахунок: р=m/V, V=m/р=53,8 мл, де р – щільність, m – маса, V – об’єм.

2. Вихідний розчин NaNО₃ для побудови калібровочної кривої. Якщо розчинити 1 г NaNО₃ в 1 л води, то це буде відповідати 729 мг/кг нітратів (по нітрат – іону):

85 – 1000 мг (1 г)

62 – х

х=62/1000/85=729 мг/кг, де 85 – молекулярна маса NaNО₃, 62 – молекулярна вага нітрат-іона. Але, як згадувалося вище, найбільший вміст нітратов у розповсюджених видів овочів – 3000 мг/кг:

729 – 1000мг (1г)

3000 – х

х=3000*1000/729=4,11 г, тобто потрібно ростворити 4,11 солі в літрі дистильованої води. Але при невеликих кількостях аналізів в учбових цілях достатньо і 100 мл, тобто 411 мг NaNО₃ потрібно розчинити у 100 мл води.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке здоров’я людини, та як воно пов’язано із забрудненням довкілля?

2. Які Ви знаєте зв’язки між здоров’ям та певними забрудненнями?

3. Як нітрати впливають на здоров’я людини?

4. Як оцінюють вміст нітратів у овочах та плодах?

5. Як експрес-методом досліджують фізичний стан міського населення?

6. Які Ви знаєте методи оцінки психологічного стану міського населення?

7. Що таке нозологія та що вона вивчає?

8. Що таке тривожність міського населення та які його причини?

Практична робота №8 Відеоекологічні особливості міст

Мета роботи: ознайомитися з відеоекологією як новим напрямом екологічних знань та оволодіти методикою визначення коефіцієнту відео екологічної сприятливості в контексті оцінки комфортності міських систем.

Форма виконання: самостійна робота за варіантами завдань, підготовка стислої доповіді-повідомлення (час доповіді – 3 хв.) з наступним обговоренням в аудиторії; письмове оформлення доповіді у вигляді звіту з практичної роботи.

Теоретичні пояснення.

Останнім часом дослідження вчених доводять суттєвість впливу на людину візуального сприйняття середовища, а особливо в міському оточенні. На цій підставі виникла галузь екологої – відеоекологія.

Зоровий аналізатор є основним каналом, за допомогою якого до людини надходить найбільш змістовна інформація про навколишнє середовище. Тому, оцінка жителями міст їх оточення, тобто своєрідного зорового середовища, набуває важливого значення. Зорове оточення – поєднання екзогенних факторів, що впливають на стан зорової системи, здоров’я і працездатності дітей та підлітків. При створенні штучного середовища проживання людини, поряд з іншими вимогами необхідно враховувати насиченість його видовими елементами. На жаль сучасне середовище міст не відповідає цим вимогам, у результаті чого в більшості випадків створюється протиприродне візуальне середовище, зокрема агресивні видимі поля. Приклади таких полів: глухі забори, гладкі двері, панелі великого розміру, монолітне скло, підземні коридори, асфальт, дахи будинків. Окрім зниження комфортності середовища, останнім часом спостерігається збільшення числа психічних захворювань (синдром великого міста), який нерідко виявляється в агресивності людини.

Існує методика, яка дозволяє практично оцінити рівень відеоекологіної сприятливості (комфортності) міського середовища. Суть її зводиться до розрахунку коефіцієнта відеоекологічної сприятливості (К_ве):

(8.1)

де S₁/S_{ккз(пов,арх)} – відношення площі відповідними градаціями рекреації, відповідними типами поверхні забудови та відповідними архітектурними градаціями до площі розрахункових квадратів;

К_а – адитивні коефіцієнти (таблиця 8.1).

Таблиця 8.1 – Значення адитивних коефіцієнтів

Ка	Градації	Ка	Градації	Ка	Градації
1	рекреаційні простори	1	відсутня забудова	1	історична частина
0,5	зелені коридори	0,5	маловисотна (1-3 поверхи)	0,5	пам’ятники архітектури
0,25	сквери	0,25	різновисотна	0,25	пам’ятники архітектури відсутні, але територія архітектурно впорядкована
0,125	зона пішохідної доступності об’єктів рекреації	0,125	середньовисотна (5-9 поверхів)	0,125	райони новобудов.
0,0625	зона візуальної орієнтації	0,0625	висотна забудова (9-16 поверхів)
0,031125	зона оздоровчого впливу