
- •Полтавський національний технічний університет
- •Кафедра екології
- •Освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
- •Практична робота №1 Зональний розподіл та комплексна оцінка забруднення території міст
- •Теоретичні пояснення
- •План роботи
- •Практична робота №2 Дослідження якості атмосферного повітря у містах
- •Теоретичні пояснення
- •2.1 Дослідження якості атмосферного повітря за допомогою газоаналізаторів
- •2.2 Дослідження забруднення атмосферно повітря від автотранспорту
- •План роботи
- •Практична робота №3 Визначення шумового забруднення у містах
- •Теоретичні пояснення.
- •План роботи
- •Практична робота №4 Дослідження грунтового покриву та ландшафтів у містах.
- •Теоретичні пояснення
- •План роботи
- •Практична робота №5 Дослідження якості вод у містах.
- •Теоретичні пояснення
- •5.2 Проблеми захисту водного середовища від промислових забруднень.
- •План роботи.
- •Практична робота №6 Дослідження флори і фауни міста.
- •Теоретичні пояснення
- •План роботи
- •Практична робота №7 Нозологічні дослідження населення. Залежність забруднення довкілля і здоров’я людей
- •Теоретичні пояснення
- •7.1 Дослідження фізіологічного стану міського населення.
- •7.2 Дослідження психологічного стану міського населення.
- •7.3 Харчування людини і нормування якості харчових відходів.
- •План роботи.
- •Підготовка реактивів.
- •Практична робота №8 Відеоекологічні особливості міст
- •Теоретичні пояснення.
- •План роботи
- •Практична робота №9 Оцінка динамічності і розвитку міського простору
- •Теоретичні пояснення.
- •Практична робота № 10 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Порядок викорання практичної роботи
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Додаток 1. Характеристика погодних умов
- •1.Ланшафтно – функціональне зонування:
- •Функціональне зонування урбоекосистем:
- •За градієнтною ординацією здатністю біогеоценотичного покриву:
- •Зонування за здатністю до саморегуляції:
- •За рівнем окультуреності (гемеробії) біогеоценозів
- •За характером забудов:
- •За характером урбопресу
- •Література
7.2 Дослідження психологічного стану міського населення.
Тривожність – це індивідуальна психічна особливість, яка проявляється у підвищеній здатності відчувати неспокій у різних життєвих ситуаціях, у тому числі й таких, суспільні характеристики яких до цього не схиляють. Особистісна тривожність – стійкий стан. Вона характеризує схильність людини сприймати значну кількість ситуацій як загрозливі, реагувати на них станом тривоги. Стан тривоги виникає як реакція людини на різні, найчастіше соціально – психологічні стреси. Екстраверсія – спрямованість особистості на оточуючих людей та події; інтроверсія – спрямованість на внутрішній світ. Нейротизм – стан, який характеризується емоційною нестійкістю, тривогою, низькою самоповагою, вегетативними розладами.
Оцінка рівня особистої тривожності за опитуванням Тейлора. особі необхідно прочитати запропонованих 40 тверджень (додаток 6). Ті з яких справедливі для себе, позначають хрестиком у графі „так”. Твердження, які не відповідають дійсності „ні”. Не можна пропускати кожного пункту та ставити діва хрестика в одному пункті. Відповіді необхідно давати швидко. 6 тверджень із 40 – це шкала надійності результатів (шкала неправди). Це пункти: 5,10,15,20,25,30. Надійними (правдивими є заперечення цих тверджень. За кожну відповідь „так” нараховується 1 бал за шкалою неправди. Якщо кількість балів не перевищує 2 – 3, це свідчить про правдивість решти відповідей. Для визначення рівня тривожності необхідно підрахувати загальну кількість відповідей „так” за всіма пунктами, за винятком тих, які працюють на шкалу неправди. Позначають цю кількість N+.
Коефіцієнт тривожності Ктр розраховують як відношення числа N+ до загальної кількості тверджень, тобто до 34:
Ктр=N+/34. (7.2)
Якщо Ктр>0,225, то рівень тривожності респондента високий. Чим вищий коефіцієнт, тим вищий рівень тривожності. За підрахунками Дж.Тейлора, коефіцієнт тривожності особистості у психопатів перевищує 0,370. Чим нищий коефіцієнт Ктр < 0,225, тим менший рівень тривожності. Тривожність характерна для дисгармонійних, конфліктних людей. Людям гармонійним, зі стійкою волею тривожність не властива.
7.3 Харчування людини і нормування якості харчових відходів.
Забруднення харчових продуктів нітратами і їх визначення в різних овочевих культурах.Нітрати – невід’ємлива частина всіх наземних і водних екосистем, оскільки процес евтрофікації, який веде до утворення окислених неорганічних сполук азоту, носить глобальний характер. У той же час, у зв’язку з використанням у великих масштабах азотних добрив, надходження неорганічних сполук азоту у рослини збільшується. Надлишкове використання азоту добрив не тільки приводить до акумуляції нітратів у рослинах, але сприяє забрудненню водоймищ і ґрунтових вод залишками добрив, у результаті чого територія забруднення сільськогосподарської продукції збільшується. Але накопичення нітратів у рослинах може здійснюватися не тільки від надлишку азотних добрив, але і при недостатку інших їх видів (фосфорних, калійних т.д.), шляхом часткової заміни недостатніх іонів нітрат – іонами при мінеральному харчуванні, а також при зниженні у ряду рослин активності ферменту нітратредуктази, що перетворює нітрати в білки.
У зв’язку з цим, спостерігається чітке розмежування різних видів і сортів рослин по накопиченню і вмісту нітратів. Існують, наприклад, види овочевих культур з великим і малим вмістом нітратів. Так, накопичувачами нітратів є сімейства гарбузових, капустяних, саельдерейних. Найбільша їх кількість міститься в листових овочах: петрушці, кропу, сель дерії (табл. 7.2), найменше – у томатах, баклажанах, часнику, зеленому грохі, винограді, яблуках тощо. І між різними сортами у цьому відношенні є сильна різниця. Так, сорти моркви „шантане”, „піонер” відрізняються низьким вмістом нітратів, а „нантська”, „лосиноостровська” – високим. Зимні сорти капусти накопичують мало нітратів у порівнянні з літніми.
Найбільша кількість нітратів міститься у коренях, стеблях, черешках і жилках листків. Так, у капусти зовнішні листки містять у 2 рази більше нітратів, ніж внутрішні. а в жилці листка і качанчику міститься нітратів у 2 – 3 рази більше, чим в листовій пластинці. У кабачків, огірків і т.д. плодів нітрати зменшуються від плодоніжки до верхівки (рис. 7.1).
Таблиця 7.2 - Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
Вид рослини |
Вміст нітратів |
Допустимі рівні |
Кавуни |
40 – 600 |
60 |
Баклажани |
80 – 270 |
|
Брюква |
400 – 550 |
400 |
Горошок зелений |
20 – 80 |
|
Диня |
40 – 500 |
90 |
Капуста білокачанна |
600 – 3000 |
900 |
Капуста кольрабі |
160 – 2700 |
400 |
Кабачки |
400 – 700 |
400 |
Бульба |
40 – 980 |
250 |
Крес – салат |
1300 - 4900 |
2000 |
Цибуля зелена |
40 – 1400 |
600 |
Цибуля репчата |
60 – 900 |
80 |
Морква |
160 – 2200 |
400 |
Огірки |
80 – 560 |
150 |
Перець солодкий |
40 – 330 |
200 |
Петрушка |
1700 – 2500 |
1800 |
Редька чорна |
1500 – 1800 |
1300 |
Редис |
400 – 2700 |
1500 |
Ріпа |
600 – 900 |
700 |
Салат |
400 – 2900 |
2000 |
Буряк столовий |
200 – 4500 |
1400 |
Томати |
10 – 180 |
150 |
Кроп |
400 – 2200 |
2000 |
Басоля |
20 – 900 |
|
Часник |
40 – 300 |
|
Шпинат |
600 – 4000 |
1200 |
Щавель |
240 – 400 |
|
У результаті використання продуктів, що містять надлишкову кількість нітратів, людина може захворіти метгемоглобінією. При цьому захворюванні іон NO3 взаємодіє з гемоглобіном крові, окислюючи залізо, що входить в гемоглобін, до трьохвалентного, а утворений в результаті цього метгемоглобін не здатен переносити кисень і людина відчуває кисневу дестачу: задихається при навантаженнях. У шлунково – кишечному тракті надлишкова кількість нітратів під дією мікрофлори кишечника перетворюється в токсичні речовини, а подалі можливе їх перетворення на нітрозаміни – сильні канцерогенні отрути, які викликають пухлини. Вміст нітратів можна зменшувати кип’ятінням, вимочуванням, видаленням тих частин, що містять велику кількість нітратів.
Кабачок Огірок
Редис Кавун
Капуста
Рис. 7.1 - Розподілення нітратів у рослинах (мг/кг сирої маси)
Допустимі норми нітратів складають (по даним ВОЗ) 5 мг/кг за добу маси дорослої людини.