Практична робота №7 Нозологічні дослідження населення. Залежність забруднення довкілля і здоров’я людей
Мета роботи: ознайомитися та оволодіти методами нозологічних досліджень міського населення, зокрема експес-методами оцінки фізичного та психічного стану, ознайомитися з дослідженнями залежності забруднення довкілля і здоров’я людей на прикладі нітратного забруднення.
Форма виконання: самостійна робота за варіантами завдань, підготовка стислої доповіді-повідомлення (час доповіді – 3 хв.) з наступним обговоренням в аудиторії; письмове оформлення доповіді у вигляді звіту з практичної роботи.
Теоретичні пояснення
Нозологія (від грецького nosos – хвороба та logos - наука) – учення про хвороби. Традиційно під нозологією розуміли розділ патології, який включає вчення про хвороби, а також причин їх виникнення та механізму розвитку. Нозоареал – ареа хвороби, тобто сукупність територій, на яких наявні в наш час або були в недалекому минулому активні вогнища хвороби. За величиною нозоареалу розрізняють:
глобальні – охоплюють усі населені території земної кулі (наприклад нозоареал кіру, грипу);
зональні – приурочені до певного географічного поясу;
регіональні – приурочені до певного району.
Важливим напрямком екологічних досліджень є вивчення нозології хвороб та патологій, представлених у реперних точках (у пунктах постійного екологічного моніторингу де розміщені специфічні джерела антропогенного впливу). Порівняльний аналіз спектра, частоти та поширеності хвороб, на які хворіє населення біля різних антропогенних джерел нерідко дозволяє виявити ті з них, які зумовлені специфічним впливом відповідного джерела. Хвороби, спричинені накопиченням в організмі шкідливих речовин, одержали назву екологічних захворювань. Одними з найбільш небезпечних захворювань є хвороби викликані впливом ртуті (хвороба Мінімата, визиває ураження центральної нервової системи, людина повністю втрачає зір і вмирає); свинцем (через шлунково – кишковий тракт і легені потрапляє у кров і розноситься по всьому організму, впливає на головний мозок, внаслідок чого у дітей знижується інтелект, порушується координація рухів, погіршується зір і пам’ять). Небезпечним є азбест (викликає ракові захворювання), а також важкі метали, які накопичуються в організмі тривалий час, і наслідки спостерігається не відразу. Характеристика токсичних речовині їх вплив на організм людини наведена у додатку 6.
За визначенням ВООЗ здоров’я – це не тільки відсутність хвороб, але і певний рівень фізичної тренованості, підготовленості функціонального стану організму, який є фізіологічною основою фізичного і психічного благополуччя. Для дослідження взаємозв’язку між захворюваннями та антропогенним впливом можна використовувати статистичні дані стану здоров’я населення в певних точках урбасистеми або використовувати дослідницькі дані психічного та фізіологічного стану особин на даних територіях.
7.1 Дослідження фізіологічного стану міського населення.
Експрес – оцінка рівня фізичного здоров’я за Г.А.Панасенко.Оцінку здоров’я можна орієнтовно визначити, користуючись бальною системою оцінок рівня фізичного стану (табл. 7.1). За даною системою оцінок безпечний рівень здоров’я (вищий від середнього) обмежується 14 балами, коли відмічається відсутність клінічних ознак хвороби. Дана методика дає змогу швидко провести масове медичне обстеження та виявити певні закономірності. Кількісна оцінка рівня фізичного стану дає цінні результати про стан здоров’я і функціональні можливості організму.
Таблиця 7.1 – Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я
Функціональні показники |
Функціональні класи (різні) |
|||||
І низький |
ІІ Нижче середнього |
ІІІ Середній |
ІV Вище середнього |
ВисокийV |
||
Маса тіла/зріст, г/см |
Ч |
501 |
451-500 |
401-450 |
375-400 |
375 |
Ж |
451 |
401-450 |
375-400 |
400-351 |
350 |
|
бали |
-2 |
-1 |
- |
- |
|
|
ЖМЛ (скільки в день води)/ масу тіла мл/кг |
Ч |
50 |
51-55 |
56-60 |
61-65 |
66 |
Ж |
40 |
41-45 |
46-50 |
51-57 |
57 |
|
бали |
0 |
1 |
2 |
4 |
5 |
|
ЧСС (частота серцевих скорочень) АТ/100 |
Ч |
111 |
95-110 |
85 - 94 |
70 - 84 |
69 |
Ж |
111 |
95-110 |
85 - 94 |
70 - 84 |
69 |
|
бали |
-2 |
0 |
2 |
3 |
4 |
|
Час відновлення ЧСС після 20 хв. присідань за 30 сек., хв |
Ч |
3 |
2-3 |
1,3 |
1,29 |
0,59 |
Ж |
3 |
2-3 |
1,3 |
1,29 |
0,59 |
|
бали |
-2 |
1 |
3 |
5 |
7 |
|
Динамометрія кисті/маса тіла, % |
Ч |
60 |
61-65 |
66-70 |
71-80 |
81 |
Ж |
40 |
41-50 |
51-55 |
56-60 |
61 |
|
бали |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Загальна оцінка здоров’я |
|
4 |
5-9 |
10-13 |
14-15 |
17-21 |
Метод визначення ідеальної маси тіла:
,
(7.1)
де Р – зріст людини.
Оцінка функціональних можливостей центральної нервової системи (І.А.Яроцького). Основне положення, очі закриті, безперервне повертання голови в один бік в темпі 2 рухи за секунду. Враховується час від початку руху голови до моменту втрати рівноваги. Оцінки: збереження рівноваги 35 с.- „відмінно”, 29 с. – „добре”, 15 с. – „задовільно”.
Оцінка функції апарату зовнішнього дихання, спрямованого на забезпечення організму необхідною кількістю кисню і звільнення від надлишку вуглекислоти. Проба Штанге – затримка дихання на видиху. Обстежуваний у стані стоячи вдихає, потім знову видихає і знову вдихає ( 80 – 90% максимального) і закриває рот. На ніс накладається гумовий затискач. Засікається час затримки дихання. У доброму функціональному стані людина здатна затримати дихання на 60 – 120 сек. При втомі час значно скорочується. Проба Генчі – затримка дихання на видиху. У доброму функціональному стані людина може затримати дихання на видиху на 60 – 90с. При втомі час затримки значно скорочується.