План роботи

1. Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників. Дуже інформаційними біоіндикаторами стану повітряного середовища є нижчі рослини: мохи та лишайники, які накопичують більшість забрудників. Даний напрямок називається ліхеноіндикацією. Найсильніше лишайники реагують на сірчистий газ. Біоіндикацію території у даному випадку можна проводити перпендикулярно дорозі насиченій автотранспортом (трансекта довжиною 2-3км. розбивається на рід ділянок: біля дороги, на відстані 100м, 300, 500 і 1000м, та 2000 – 3000м) або розмістити трансекту в залежності від віддаленості від центру міста.

Студентам необхідно наа кожній ділянці (місце визначає викладач) закласти пробні площадки розміром 20*20, 50*50 або 100*100м (у залежності від розрідження насаджень). На кожному пробному майданчику визначають наступні параметри: загальну кількість лишайників, ступінь покриття кожного дерева, частоту кожного виду, багатство кожного виду. Дані зводяться по кожній із ділянок та проводиться оцінка забруднення атмосферного повітря.

Таблиця 6.2 – Вплив забруднення середовища на лишайники

Зона забруднення	Ступінь покриття	Оцінка зустріваності лишайників	Забруднення повітря сірчистим газом, мг/м3	Оцінка забруднення
1	2	3	4	5
1	Дуже рідке	Лишайники на деревах та каменях відсутні	Більше 0,3 – 0,5	Сильне забруднення
1	2	3	4	5
2	Рідке	Лишайники також відсутні на стовбурах дерев та каменях. На північному боці дерев і затінених місцях зустрічається зелену-ватий наліт	Біля 0,3	Досить сильне
3	Невелике	Поява на стовбурах і біля основи дерев сіро-зеленуватих накипних лишайників	0,05 – 0,2	Середнє
4	Велике	Розвиток накипних, налітних та поява листових лишайників	Не перевищує 0,05	Невелике
5	Дуже високе	Поява кущистих лишайників	Малий вміст	Повітря дуже чисте

2. Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни. Важливим показником стану урбоекосистем, зокрема ґрунтового покриву, є життєздатність та біорізноманяття ґрунтової мезофауни (грунтові кліщі, ногохвісток, енхітреїд) з розміром тіл від 100 до 2 мм.

Студентам необхіднорозбити територію (завдання видає викладач) по зонам (еталонні, паркові, „вікна” асфальт, зони техногенних біотопів). На виділених об’єктах відбирають проби об’ємом 125 см² (5*5*5). Повторюваність ґрунтових проб повинна бути 10 – 20 разова на окремо вибраній ділянці у всі пори року.

Проби висушують, розміщують у електор (лійка з отвором знизу) зверху розміщують лампа (100 В), яку поступово приближують до грунту з відстані 25 см до 5 см (у середньому протягом декількох діб). Мезофауна буде рухатися вглиб і падати в отвір, під яким має бути резервуар зі спиртом. Дослідження проводять за допомогою мікроскопу. Порівнюється чисельність, видове багатство на кожній ділянці.

3. Оцінка стану території міста за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська).

Студенти відбирають рослини у різних зонах міста, або за координатною сіткою біля досліджуваних підприємств (завдання видає викладач). На кожному з постів спостережень відбирають по 25 екземплярів рослин.

Досліджують: загальна довжина рослин від кінця кореня та кількість листків на одній рослині (характеризує зусилля, потрачені на життєздатність). Зусилля витрачені на розмноження визначають по кількості квітів та насіння. Визначають усереднені дані для кожного пункту збору. Визначають часткові рейтинги рослин різних місцезростань за їх середньою довжиною (ЧР_др), за середньою кількістю листків (ЧР_кл), за середньою кількістю насіння (ЧР_кн), за середньою кількістю квітів (ЧР_кк). Розрахунки часткових рейтингів проводять за формулою:

, (6.3)

де П_і – середнє значення показника для конкретного місце розташування;

П_min – мінімальне середнє значення показника у межах урбоекосистеми;

П_max – максимальне середнє значення показника у межах урбоекосистеми;

Часкові рейтинги оцінюють в долях одниці (при П_і = П_min, то ЧР=0; при П_і = П_mах, ЧР=1). Далі визначаються інтегральні рейтинги зусиль на підтримання (ІП_зп) та розмноження (ІП_зр):

, , (6.4)

Далі визначають принцип життєвої стратегії:

Якщо ІП_зп≥0,5 і при цьому ІП_зп> ІП_зр, то це k – стратегія;

якщо ІП_зп≥0,5 і при цьому ІП_зр> ІП_зп, то це r – стратегія;

Якщо ІП_зп≤0,5 і ІП_зр<0,5, то це s – стратегія.

Крім життєвої стратегії визначається інтегральний рейтинг життєвих зусиль:

ІП_жз= ІП_зп+ ІП_зр. (6.5)

Окремо визначте місцезростання з високим (ІП_жз> 1≤1,5) та дуже високим (ІП_жз> 1,5) рейтингом життєвих зусиль біоіндикатора.

4. Дослідження стану листків деревних рослин у різних зонах міста.

Студентам необзадно збирати на початку осені (ділянку видає викладач), засушити (не менше 10 – 15 екземплярів з однієї ділянки). В якості порівняння взяти еталонні листки. Провести збір показників за такими параметрами:

• напрямок вулиці, прив’язати до рози вітрів, визначити сторону вулиці (сонячна, затемнена), ширина вулиці;

• тип автотранспорту, наявність стоянок, зупинок, високих будинків та продувів між ними;

• близькість зелених насаджень до дороги, вид насаджень.

Оцінюють стан зелених насаджень наступним чином:

1. наявність хлорозів, розміщення пошкоджених листків на дереві (від дороги);

2. наявність і відсоток точкових або крайових змін пігментації листків (внаслідок краплинного попадання кислотних дощів, важких металів від автотранспорту);

3. наявність некрозів (точнових, міжжилкових, краєвих, у жилках). Якщо хлорози, а потім некрози йдуть променями від жилки листка і їх площа збільшується, то це попадання токсичних речовин через корінь або безпосередньо зовні від автотранспорту (каштан, клен);

4. рівень пошкодження фіто- та ентошкідниками, який є інформативною ознакою стану деревних насаджень у міському середовищі, оскільки зазвичай шкідники вражають особин, у яких порушений імунітет. Хоча іноді вплив забруднень може відбуватися і на фітошкідників, і тому їх кількість може зменшитися.

На території підприємств проводять аналогічні дослідження, прив’язуючи їх до конкретних забруднень. Студентам необхідно оформити дану роботу, описати картину ушкоджень і оцінити стійкість різних деревних порід, порівнюючи їх з еталонними, обґрунтувати причину ушкоджень.

5. Студентам необхідно дослідити синантропізацію фауни за останнім номером залікової книжки (таблиця 6.3). Необхідно розрахувати індекс синантропії, порівняти з оціночною шкалою, зробити висновки.

Таблиця 6.3 – Вихідні дані для розрахунку синантропії

Варіант	Lo	Ls	a,%	b,%	c,%
1	2	3	4	5	6
1	343	245	26	56	23
2	269	120	33	45	36
1	2	3	4	5	6
3	399	290	46	67	25
4	728	544	23	56	15
5	177	86	33	48	12
6	91	100	67	34	23
7	986	725	45	23	24
8	144	100	54	45	36
9	148	120	61	23	62
0	150	154	65	20	10

Питання для самоконтролю:

1. Що таке біоіндикація?

2. Які методи досліджень виділяють при біоіндикації?

3. Які види рослин виділяють при біоіндикації?

4. Що таке синантропизація фауни?

5. Як досліджують біорізноманіття грунтової мезофауни?

6. Як досліджують стан листків рослин у різних зонах міст?

7. Як певні забруднення впливають на рослини?