152. Поняття та зміст бюджетного процесу.

Але поняття "бюджетний процес" є значно ширшим, і його розуміють як регламентовану нормами права діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що утворюють бюджетну систему України.

Бюджетний кодекс України визначає бюджетний процес як регламентований бюджет­ним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звіту­вання про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства, (п. 10 ч. 1 ст. 2 БК*.

Широке розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність, яка базується на повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності. Т

Бюджетний процес слід розглядати як нерозривний цілісний процес, що являє взаємопов'язану і взаємообумовлену сукупність трьох складових, через які реалізують його стадії: 1* період формування проекту бюджету та затвердження акта про бюджет — «до по­чатку бюджетного року»; 2* самого «бюджетного року», тобто бюджетного періоду, коли ви­конується затверджений акт про бюджет; 3* період після закінчення «бюджетного року», коли складається, розглядається і затверджується звітність про виконання бюджету.

Нормам бюджетного процесу притаманний ряд рис, що його характеризує, зокрема: визначення складу учасників; закріплення їх повноважень у чіткій послідовності дій; визначення організаційно-правової форми кожної дії; визначення обов'язкового порядку прийняття рішень у сфері реа­лізації бюджетних повноважень.

Стадія бюджетного процесу являє собою етап діяльності держави чи місцевого органу влади, внаслідок якого бюджет набуває нових якостей.

Усі стадії бюджетного процесу засновані на єдиних принципах організації правового регулювання бюджету і мають відповідну правову регламентацію. До основних з них можна віднести наступні:

—принцип розподілу повноважень представницьких та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, який означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів у процес складання, затвердження і виконан­ня бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві;

—принцип реальності включення показників доходів і видатків визначає, що доходи ма­ють включатися до бюджету за джерелами, видатки — за цільовим призначенням;

—принцип гласності полягає у тому, що показники бюджету (у тому числі і зведеного* і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації;

—принцип наочності означає, що відображення показників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні відбувається шляхом використання за­собів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

—принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певни­ми ознаками, які дають можливість здійснити як загальнодержавне, так і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

—принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету включаються всі кошти, що направляються із прибутково-видаткової частини;

—принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а також між натуральними і фінансовими показниками.

БК виділяє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять чітку регламентацію у таких його главах:

1* складання проектів бюджетів (детально регламентується у главі 6 БК щодо державного бюджету та статтях 75-76 щодо місцевих бюджетів*; Перша стадія, тобто стадія складання проектів державного та місцевих бюджетів, здійснюється з метою визначення обсягу коштів, необхідних для задоволення загальносуспільних потреб, а також функціонування держави та органів місцевого самоврядування. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між муніципальними утвореннями;

2*розгляд проекту та прийняття закону про державний бюджет України (рішення про міс­цевий бюджет* (чітко та послідовно визначається у главі 7 БК щодо державного бюджету та статті 77 щодо місцевих бюджетів*;

3*виконання бюджету, у тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про дер­жавний бюджет України (рішення про місцевий бюджет* (регламентовано у главі 8 та  главі 9 щодо державного бюджету та статтях 78-79 щодо місцевих бюджетів*;

4*підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього (визначено у главі 10 БК щодо державного бюджету тастатті 80 щодо місцевих бюджетів*.

Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевому рівнях залежить під тісної співпраці всіх гілок влади. Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. її складність під­вищується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет України, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється контроль за дотриманням бюджетного законодавства (глава 17 БК*, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами (ст. 26 БК*. Усі стадії бюджетного процесу грунтуються на правових засадах, які повинні га­рантувати чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за ви­конанням усіх видатків. Для цього вимагається чітка організація бюджетного процесу, дотри­мання встановлених БК процедур та процесуальних строків.

У забезпеченні фінансового контролю та аудиту беруть участь як органи загальної ком­петенції, тобто Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, так і спеціально уповноважені у сфері фінансової діяльності ор­гани, зокрема, Рахункова палата, Рахункова палата АРК, Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи, органи Державного казначейства, Державна фінансова інспекція тощо.

Учасниками бюджетного процесує органи, установи та посадові особи,наділені бю­джетними повноваженнями(правами та обов'язками з управління бюджетними коштами*.

Таким чином, у бюджетному процесі приймають участь усі органи державної влади, ор­гани місцевої влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, організації, що беруть участь у бюджетній діяльності. Інші юридичні, а також фізичні особи за чинним за­конодавством та сталою фінансово-правовою доктриноюне можуть бути суб'єктами бюджетних відносин, і, відповідно, не є учасниками бюджетного процесу.Вони можуть бути лише одержувачами бюджетних коштів, але отриму­ють їх не напряму, а через учасників бюджетного процесу, зокрема — розпорядників бюджет­них коштів.

До учасників бюджетного процесу відносяться такі органи, установи та їх посадові особи.

Верховна Рада України:

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету:

Президент України:

Кабінет Міністрів України:

Рахункова палата України:

Міністерство фінансів України:

Державне казначейство України:

Національний банк України:

Органи Державної фінансової інспекції:

Верховна Рада Автономної Республіки Крим:

Рада міністрів Автономної Республіки Крим:

Місцеві ради:

Виконавчі органи місцевих рад:

Головні розпорядники бюджетних коштів:

Відповідальні виконавці бюджетних програм: