- •1. Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
- •2. Становлення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів - фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права
- •3. Пострадянська доктрина фінансового права. 1991 – 2013
- •4. Поняття та об'єктивна зумовленість предмету фінансового права постсоціалістичної держави.
- •5. Місце фінансового права в системі права України.
- •6. Поняття та ознаки методу фінансового права.
- •7. Право оперативної самостійності у фінансовому праві.
- •8. Позитивний обов’язок, дозволи та погодження у фінансовому праві.
- •9. Договірно-правовий метод регулювання правовідносин з приводу публічних фінансів.
- •12. Поняття та структура об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
- •2* Людиноцентристська доктрина фінансового права
- •3* Егалітарна доктрина фінансового права
- •13. Поняття та еволюція категорії «начала» фінансового права.
- •14. Сучасні підходи до розуміння начал фінансового права
- •15. Субстанціональні якості начал фінансового права
- •16. Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права
- •17. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •18. Конституційна природа фінансового права.
- •19. Поняття конституційних засад фінансового права.
- •20. Види (зовнішні форми) конституційних засад фінансового права.
- •21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.
- •22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фінансовому праві
- •24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.
- •25. Поняття та особливості фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фінансового правових норм.
- •26. Структура фінансово-правової норми. Особливості гіпотези, диспозиції і санкції фінансово-правової норми.
- •27. Види фінансово-правових норм.
- •1* За предметом (змістом* правового регулювання:
- •2* За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми:
- •3* За характером приписів, які в них містяться:
- •4* За територією дії:
- •5* За терміном дії:
- •6* За колом осіб, на які норми поширюють свою дію:
- •7* За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •8* Залежно від суб’єктів, що прийняли нормативно-правовий акт:
- •9* За характером впливу на учасників фінансових правовідносин:
- •28. Набрання чинності норм фінансового права. Ретроактивність норм фінансового права. Припинення дії норм фінансового права.
- •29. Способи реалізації фінансово-правових норм: здійснення, виконання, дотримання та застосування.
- •30. Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •31. Радянські концепції системи фінансового права
- •32. Пострадянські концепції системи фінансового права
- •33. Структурні елементи системи фінансового права. Загальна та Особлива частина фінансового права.
- •34. Поняття та особливості матеріального та процесуального фінансового права
- •35. Фінансово – правові інститути як основний структурний підрозділ фінансового права: поняття, ознаки, види.
- •36. Поняття, особливості та структура суб’єктивного фінансового права: типи доктринальних підходів.
- •37. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •38. Держава як суб’єкт фінансового права.
- •39. Громадянське суспільство як суб’єкт фінансового права.
- •41. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти фінансового права.
- •42. Гарантії реалізації прав суб‘єктів фінансових правовідносин: поняття і види.
- •43. Захист прав суб’єктів фінансових правовідносин.
- •44. Поняття , правова природа та особливості правовідносин у фінансовому праві
- •45. Види фінансових правовідносин
- •46. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення фінансового правовідношення
- •47. Поняття та зміст фінансово-правового зобов’язання.
- •48. Правова природа податкового зобов’язання.
- •49. Правова природа бюджетного зобов’язання.
- •50. Засоби забезпечення фінансових зобов’язань.
- •52. Міжнародно-правові стандарти організації державно-фінансового контролю.
- •53. Види фінансового контролю.
- •2. Види фінансового контролю
- •54. Методи фінансового контролю
- •55. Форми фінансового контролю.
- •56. Система органів фінансового контролю.
- •57. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
- •58. Види фінансово-правової відповідальності.
- •59. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •60. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •61.Поняття, особливості та види фінансово — правових санкцій.
- •62.Поняття емісійного права як підгалузі фінансового права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •63.Поняття та правова природа грошей. Значення та особливості грошей як фінансово-правової категорії
- •64.Грошовий обіг та грошова система України. Еволюція грошової системи України. Грошова реформа
- •65.Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні
- •66.Поняття та особливості розрахункових відносин у фінансовому праві
- •67.Правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу та здійснення розрахунково-касового обслуговування
- •68.Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні
- •70.Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг.
- •86. Публічні видатки як категорія фінансового права
- •Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •4. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України
- •4.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •4.3. Туристичний збір
- •1*Роботодавці
- •11* Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143. Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144. Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»: поняття та особливості.
- •147. Поняття,правова природа та класифікація цільових фондів в Україні.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України".
- •4. Фінансово-правовий статус "Фонду охорони навколишнього природного середовища»
- •5. Фінансово-правовий статус "Державного дорожного фонду України та територіальні дорожні фонди".
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття та зміст бюджетного процесу.
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України".
Кошти фонду не включаються до державного бюджету України і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і соціальних виплат. Пенсійний фонд України є найбільшим державним позабюджетним цільовим фондом коштів, що спрямований на задоволення публічних інтересів. Він був створений у грудні 1990 р. як Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР, яке із січня 1992 р. було перетворено на Пенсійний фонд України. У 1991 р. перший раз пенсії були профінансовані із коштів Пенсійного фонду, а не Державного бюджету в цілому.
Нині правовий статус Пенсійного фонду визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента Українивід 6 квітня 2011 року № 384/2011 іншими нормативно-правовими актами.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: 1. реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; 2. внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 3. керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 4. призначення (перерахунок* пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 5. забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; 6. ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; 7. забезпечення надходжень від сплати внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; 8. виконання інших завдань, визначених законами України та покладених на Пенсійний фонд України Президентом України.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: 1* вивчає та аналізує ситуацію у сфері пенсійного забезпечення, забезпечує проведення щорічних актуарних розрахунків фінансового стану системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 2* розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх у встановленому порядку Міністру для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; 3* організовує роботу з формування, автоматизованого оброблення інформації в системі Пенсійного фонду України; 4* здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних реєстру застрахованих осіб; 5* організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи* щодо: - забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; - забезпечення надходжень від сплати внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; 6* забезпечує проведення конкурсного відбору банків, які здійснюють виплату та доставку пенсій; 7* вживає відповідно до законодавства та міжнародних договорів України заходів до переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Україні; 8* здійснює у межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці блабла)
Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право:
1* залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою* для розгляду питань, що належать до компетенції Пенсійного фонду України;
2* одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
3* користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;
4* скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до компетенції Пенсійного фонду України;
5* проводити планові, а у випадках, передбачених законом, позапланові перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, призначенням пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, та отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема, письмові* з питань, що виникають під час таких перевірок;
6* вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду України та порядок їх використання;
7* вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу* та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України;
8* проводити перевірку цільового використання коштів Пенсійного фонду України;
9* звертатися до господарських судів із заявами щодо порушення справ про банкрутство у випадках та порядку, передбачених законами;
10* порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
11* звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків;
12* одержувати кредити в установах банків у порядку, визначеному законодавством.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, а також всеукраїнськими об'єднаннями профспілок, всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців.
Пенсійний фонд України у межах своїх повноважень, видає акти організаційно-розпорядчого характеру, які Голова правління Пенсійного фонду України підписує та організовує і контролює їх виконання. Проекти нормативно-правових актів Пенсійного фонду України погоджуються з Міністерством соціальної політики. Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснює правління Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, і звільняються з посад Президентом України.
Засідання правління Пенсійного фонду України скликаються в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Правління є правомочним приймати рішення за наявності на засіданні не менше двох третин від його складу. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів правління.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Пенсійному фонді України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.
Гранична чисельність працівників Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Структура апарату Пенсійного фонду України затверджується Головою правління Пенсійного фонду України за погодженням із Міністром. Штатний розпис, кошторис апарату Пенсійного фонду України затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України за погодженням із Міністерством фінансів України.
Пенсійний фонд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках.
Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 р. передбачено, що перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
Для здійснення своїх завдань і функцій Пенсійний фонд повинен мати відповідні фінансові ресурси. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України і формується за рахунок: єдиного соціального внеску; коштів державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством; благодійних внесків юридичних та фізичних осіб; добровільних внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; інших надходжень відповідно до законодавства.
Акумульовані кошти Пенсійний фонд спрямовує на: фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Фонду; функціонування та розпиток системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування; утримання центрального апарату та головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах, розвиток їх матеріально-технічної бази; проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завданнь Фонду.
149. Фінансово-правовий статус "Фонду соціального захисту інвалідів". Фінансово-правовий статус "Фонду охорони навколишнього природного середовища". Фінансово-правовий статус "Державного дорожнього фонду України та територіальні дорожні фонди".
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. передбачає, що роботу з соціальної захищеності інвалідів організовує Фонд соціального захисту інвалідів. Свою діяльність Фонд здійснює на підставі Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 14 квітня 2011 р. № 129. Положення визначає правовий статус Фонду.
Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд - є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу.
Основними завданнями Фонду є: 1* реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; 2* виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.
Фонд відповідно до покладених на нього завдань: 1* координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: - реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; - організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; - обліку підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю блабла)
2* розробляє та подає Міністерству соціальної політики України за погодженням із Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України пропозиції щодо визначення потреби в коштах для надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом;
3* здійснює фінансування програм щодо соціального захисту інвалідів;
4* веде реєстр роботодавців на електронних носіях інформації, до якого включаються дані їх звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів;
5* співпрацює з міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та її секретаріатом, а також громадськими організаціями інвалідів і заснованими ними підприємствами та організаціями;
6* взаємодіє з питань соціального захисту інвалідів та надання соціальної допомоги інвалідам, у тому числі під час розроблення проектів відповідних програм, з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними установами та організаціями;
7* отримує та спрямовує благодійні внески підприємств і громадян на заходи щодо соціального захисту інвалідів;
8* бере участь у розробці та вдосконаленні законодавства у сфері соціального захисту інвалідів;
9* надає безкоштовні інформаційно-консультаційні послуги інвалідам і підприємствам з питань, що належать до його компетенції;
10* висвітлює в засобах масової інформації питання, що стосуються його діяльності;
11* забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у Фонді та його територіальних відділеннях;
12* виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.
Фонд має право: 1* здійснювати перевірку цільового використання коштів, наданих підприємствам у вигляді фінансової допомоги, цільової позики та дотації; 2* залучати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності для виконання завдань Фонду у сфері соціального захисту інвалідів; 3* одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали; 4* залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками* для розгляду питань, що належать до його компетенції; 5* проводити конференції, семінари, наради з питань, що належать до його компетенції.
Фонд для виконання покладених на нього завдань видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Фонд очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністерством соціальної політики України за поданням Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України. Директор Фонду за посадою є членом колегії Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України. Директор Фонду має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади директором Фонду за погодженням з Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.
Обов'язки між заступниками розподіляє директор Фонду.
Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.
Структура Фонду затверджується Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України за погодженням з Міністерством соціальної політики України за поданням директора Фонду в межах граничної чисельності працівників. Штатний розпис і кошторис Фонду затверджуються головним розпорядником бюджетних коштів.
Фонд утримується за рахунок коштів державного бюджету. Умови оплати праці працівників Фонду визначаються наказом Міністерства соціальної політики України.
Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1836 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України* від 23 листопада 2011 р. N 1234* затверджено Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості.
Дотація на створення спеціальних робочих місць для безробітних інвалідів - кошти, які спрямовуються Фондом соціального захисту інвалідів на покриття витрат роботодавця на створення спеціальних робочих місць для безробітних інвалідів;
Дотація надається за умови, що трудовий договір з інвалідом, який працевлаштований на спеціальне робоче місце за направленням центру зайнятості, не буде протягом двох років з дня працевлаштування інваліда розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі шляхом реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення чисельності працівників чи за угодою сторін.
