145. Структура Державного бюджету України.

Стаття 13 Бюджетного Кодексу присвячена складовим частинам державного та місцевих бюджетів. Згідно з цією статтею бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. До прийняття розглядуваної редакції Бюджетного кодексу України кожний бюджет (усіх ла­нок* складався з двох частин: доходної та видаткової. Тепер, якщо затверджується державний бюджет із двох фондів — загального та спеціального, — кожний з них складається з видаткової та доходної частин. Отже, Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1*всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фон­ду бюджету;

2*всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3*кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільо­вого спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надхо­джень загального фонду бюджету*;

4*фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1*доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ*, які ма­ють цільове спрямування;

2*видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ*;

3*кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільово­го спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету*;

4*фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визна­чаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Підставою для рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно цей Кодекс та закон про Державний бюджет України.

Передача коштів між: загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до ньо­го (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу*.

Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог части­ни другої статті 57 цього Кодексу*, якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет* не встановлено інше.

Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Ав­тономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бю­джетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ* органами дер­жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого само­врядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадку, передба­ченого частиною восьмою статті 16 цього Кодексу (пов’язане з реалізацією державних та місцевих цінних паперів*, а також: крім розміщення закордон­ними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово віль­них бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

Планові і звітні показники щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення кредитів до бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та інші відповідні показники, визначені Мініс­терством фінансів України, обов'язково відображаються з від'ємним значенням.

Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету формується резервний фонд бюджету(ст. 24 БК*. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається КМУ. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно КМУ, Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% від обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету. Резервний фонд обов'язково передбачається у Державному бюджеті України. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає ВР АРК, відповідна місцева рада.

Крім резервного фонду у складі Державного бюджету передбачено створення Державного фонду регіонального розвитку. Він створюється ускладі загального фонду державного бюджету.

При складанні проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.

Структура місцевих бюджетів визначена у ст. 63 БК, відповідно до змісту якої місцевий бюджет містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АРК, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати утворюютьєдиний баланс відповідного бюджету. Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах (у разі їх створення* визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у містах радам.