141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, місцевий борг - це загальна сума боргових зобов’язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик* станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення.

В основу категорії боргу закладено принцип тимчасового залучення (позичання* органами місцевого самоврядування фінансових ресурсів з наступним їхнім поверненням та сплатою винагороди за користування ними, тобто кредитні відносини.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” в статті 70 визначає, що рада або, за її рішенням, інші органи місцевого самоврядування, відповідно до законодавства, можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах. Бюджетний кодекс визначає це положення більш конкретизовано. Відповідно до п.3 статті 16 Бюджетного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення (за винятком випадків, передбачених статтею 73 цього Кодексу*.

А щодо права органів місцевого самоврядування залучати кошти із зовнішніх джерел, то тут коло уповноважених суб’єктів ще більш звужується, оскільки згідно цієї ж статті місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення місцевих запозичень. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик* від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради.

Кредитними договорами щодо таких запозичень в обов’язковому порядку передбачається вимога про безспірне списання коштів з рахунків відповідного місцевого бюджету у разі невиконання боргових зобов’язань перед кредиторами. Право на здійснення місцевих запозичень у межах, визначених рішенням про місцевий бюджет, належить Автономній Республіці Крим, територіальній громаді міста в особі керівника місцевого фінансового органу за дорученням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міської ради. Запозичення здійснюють на визначену мету, вони стосуються лише бюджету розвитку і підлягають обов’язковому поверненню.

Бюджетним кодексом України перейнято практику російського законодавства стосовно встановлення обмежень на обсяг запозичень місцевих органів влади.

А статтею 18 Бюджетного кодексу України встановлено, що загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками* від міжнародних фінансових організацій* станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва - 400 відсотків* середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій* з інших бюджетів*, визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до частини четвертої статті 21 цього Кодексу.

У разі перевищення цієї граничної величини Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада зобов'язані вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями Бюджетного Кодексу.

Держава не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад. Видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету.

Якщо у процесі погашення місцевого боргу та платежів з його обслуговування, обумовлених договором між кредитором та позичальником,порушується графік погашення з вини позичальника, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада не мають права здійснювати нові місцеві запозичення протягом п'яти наступних років.

Позитивно, що в Бюджетному кодексі закріплено відповідальність публічних органів влади за кредитними операціями. Так, витрати на погашення зобов’язань із боргу здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів, за якими виникають боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в рішенні про місцевий бюджет. Будь-який прострочений платіж карається забороною на здійснення запозичень на п’ять років.

Поряд із застосуванням терміна “запозичення” в Бюджетному кодексі України вжито поняття “позики місцевим бюджетам” (стаття 73*. Так Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати:

1* позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду, у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України стосовно бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів - у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання та погашення таких позик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики;

2* позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів відповідно до частини п'ятої статті 43 Бюджетного Кодексу;

3* середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на умовах їх повернення без нарахування відсотків за користування цими коштами. Порядок та умови отримання і погашення таких позик визначаються Кабінетом Міністрів України.

Позики надаються щомісяця на договірних умовах за результатами виконання місцевих бюджетів на суми невиконання у звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України (далі - кошик доходів*. Помісячний розпис зазначених доходів затверджується Мінфіном на відповідний бюджетний період та доводиться до місцевих органів.

Обсяг позики визначається наростаючим підсумком з початку року із зменшенням на суму раніше наданих у поточному році, але не погашених позик. При цьому загальний обсяг позики, наданої місцевому органові, не може перевищувати розмір невиконання доходів місцевих бюджетів.

Мінфін подає Казначейству затверджений і доведений до місцевих органів помісячний розпис доходів місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період. Казначейство затверджує в установленому порядку з урахуванням платоспроможності, оцінки ризиків її втрати та обсягу коштів, що акумулюються на єдиному казначейському рахунку, щомісяця не пізніше 27 числа позиковий ліміт на наступний місяць, про що повідомляє Мінфіну.

Загальний обсяг позик не може перевищувати встановлений законом про Державний бюджет України розмір оборотної касової готівки державного бюджету.

Рішення про надання позики приймається Мінфіном протягом п'яти робочих днів після надходження зазначених у Порядку документів.

Якщо прогнозований обсяг позик перевищує позиковий ліміт, затверджений відповідно до цього Порядку, він зменшується пропорційно визначеному для кожного місцевого бюджету обсягу позики.

Не менш як третина позикового ліміту спрямовується місцевим бюджетам, яким передбачено дотацію вирівнювання.

Надання позики в обсязі, що перевищує затверджений позиковий ліміт, здійснюється за окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

Мінфін протягом двох робочих днів після прийняття рішення про надання позики дає Казначейству відповідне доручення, на підставі якого:

1. територіальні органи Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, з одного боку, та Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, голови виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення* або уповноважені в установленому порядку особи, з іншого боку, укладають договори про надання позики;

2. територіальні органи Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі зараховують протягом двох робочих днів після укладення договорів суми позик на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

Погашення такої заборгованості в межах суми перевиконання в наступному бюджетному періоді здійснюється у строк до одинадцяти календарних місяців шляхом зарахування на єдиний казначейський рахунок доходів загального фонду відповідного місцевого бюджету згідно з графіком погашення, узгодженим територіальним органом Казначейства та місцевим фінансовим органом. Обсяг щомісячних платежів з погашення заборгованості не повинен перевищувати 5 відсотків обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету на відповідний місяць. Під час формування місцевих бюджетів на плановий бюджетний період у таких бюджетах передбачаються кошти на виконання зобов'язань за непогашеними позиками минулих років.

Форми заяви про надання позики, реєстру сум позики у розрізі місцевих бюджетів, доручення щодо її надання та примірного договору про надання позики затверджує Мінфін.

Надання позик з одного бюджету іншому забороняється. Під час визначення суб’єктного складу принциповим положенням є те, що надання позик з одного бюджету іншому згідно зі статтею 73 Бюджетного кодексу України, заборонено.