- •1. Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
- •2. Становлення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів - фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права
- •3. Пострадянська доктрина фінансового права. 1991 – 2013
- •4. Поняття та об'єктивна зумовленість предмету фінансового права постсоціалістичної держави.
- •5. Місце фінансового права в системі права України.
- •6. Поняття та ознаки методу фінансового права.
- •7. Право оперативної самостійності у фінансовому праві.
- •8. Позитивний обов’язок, дозволи та погодження у фінансовому праві.
- •9. Договірно-правовий метод регулювання правовідносин з приводу публічних фінансів.
- •12. Поняття та структура об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
- •2* Людиноцентристська доктрина фінансового права
- •3* Егалітарна доктрина фінансового права
- •13. Поняття та еволюція категорії «начала» фінансового права.
- •14. Сучасні підходи до розуміння начал фінансового права
- •15. Субстанціональні якості начал фінансового права
- •16. Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права
- •17. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •18. Конституційна природа фінансового права.
- •19. Поняття конституційних засад фінансового права.
- •20. Види (зовнішні форми) конституційних засад фінансового права.
- •21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.
- •22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фінансовому праві
- •24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.
- •25. Поняття та особливості фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фінансового правових норм.
- •26. Структура фінансово-правової норми. Особливості гіпотези, диспозиції і санкції фінансово-правової норми.
- •27. Види фінансово-правових норм.
- •1* За предметом (змістом* правового регулювання:
- •2* За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми:
- •3* За характером приписів, які в них містяться:
- •4* За територією дії:
- •5* За терміном дії:
- •6* За колом осіб, на які норми поширюють свою дію:
- •7* За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •8* Залежно від суб’єктів, що прийняли нормативно-правовий акт:
- •9* За характером впливу на учасників фінансових правовідносин:
- •28. Набрання чинності норм фінансового права. Ретроактивність норм фінансового права. Припинення дії норм фінансового права.
- •29. Способи реалізації фінансово-правових норм: здійснення, виконання, дотримання та застосування.
- •30. Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •31. Радянські концепції системи фінансового права
- •32. Пострадянські концепції системи фінансового права
- •33. Структурні елементи системи фінансового права. Загальна та Особлива частина фінансового права.
- •34. Поняття та особливості матеріального та процесуального фінансового права
- •35. Фінансово – правові інститути як основний структурний підрозділ фінансового права: поняття, ознаки, види.
- •36. Поняття, особливості та структура суб’єктивного фінансового права: типи доктринальних підходів.
- •37. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •38. Держава як суб’єкт фінансового права.
- •39. Громадянське суспільство як суб’єкт фінансового права.
- •41. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти фінансового права.
- •42. Гарантії реалізації прав суб‘єктів фінансових правовідносин: поняття і види.
- •43. Захист прав суб’єктів фінансових правовідносин.
- •44. Поняття , правова природа та особливості правовідносин у фінансовому праві
- •45. Види фінансових правовідносин
- •46. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення фінансового правовідношення
- •47. Поняття та зміст фінансово-правового зобов’язання.
- •48. Правова природа податкового зобов’язання.
- •49. Правова природа бюджетного зобов’язання.
- •50. Засоби забезпечення фінансових зобов’язань.
- •52. Міжнародно-правові стандарти організації державно-фінансового контролю.
- •53. Види фінансового контролю.
- •2. Види фінансового контролю
- •54. Методи фінансового контролю
- •55. Форми фінансового контролю.
- •56. Система органів фінансового контролю.
- •57. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
- •58. Види фінансово-правової відповідальності.
- •59. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •60. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •61.Поняття, особливості та види фінансово — правових санкцій.
- •62.Поняття емісійного права як підгалузі фінансового права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •63.Поняття та правова природа грошей. Значення та особливості грошей як фінансово-правової категорії
- •64.Грошовий обіг та грошова система України. Еволюція грошової системи України. Грошова реформа
- •65.Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні
- •66.Поняття та особливості розрахункових відносин у фінансовому праві
- •67.Правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу та здійснення розрахунково-касового обслуговування
- •68.Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні
- •70.Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг.
- •86. Публічні видатки як категорія фінансового права
- •Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •4. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України
- •4.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •4.3. Туристичний збір
- •1*Роботодавці
- •11* Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143. Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144. Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»: поняття та особливості.
- •147. Поняття,правова природа та класифікація цільових фондів в Україні.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України".
- •4. Фінансово-правовий статус "Фонду охорони навколишнього природного середовища»
- •5. Фінансово-правовий статус "Державного дорожного фонду України та територіальні дорожні фонди".
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття та зміст бюджетного процесу.
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
4.3. Туристичний збір
Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають* послуги з тимчасового проживання (ночівлі* із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Платниками збору не можуть бути особи, які:
а* постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б* особи, які прибули у відрядження;
в* інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого*;
г* ветерани війни;
ґ* учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д* особи, які прибули за путівками (курсівками* на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
е* діти віком до 18 років;
є* дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору.
Базою справлянняє вартість усього періоду проживання (ночівлі* в спеціально визначених місцях, за вирахуванням податку на додану вартість.
До вартості проживанняне включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни*, телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз*, обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.
Податкові агенти
Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а* адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б* квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири*, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в* юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею*, і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції* на проживання.
Порядок сплати збору
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий* квартал, сплачується у строки, визначені для квартального звітного податкового періоду.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі* не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.
Базовий податковий (звітний* період дорівнює календарному кварталу.
129. ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок* - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг* за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг* за соціальним страхуванням.
Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України.
Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування має забезпечувати застрахованим особам:
- виплати та надання соціальних послуг;
- фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;
- створення резерву коштів для здійснення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;
- компенсацію адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є:
