Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Платниками збору є суб’єкти господарювання та їх  відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Об’єктом оподаткування збором є вартість природного газув обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення − на підставі  облікових документів*, з урахуванням відповідного тарифу.

Ставки збору.Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаютьсядля таких категорій споживачів:

а* підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, зокрема блочні (модульні*котельні (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води*;

б* бюджетні установи;

в* промислові та інші суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ.

На обсяги природного газу, що постачається для населення,  збір справляється у розмірі 4 відсотків.

Порядок обчислення і сплати збору. Споживачами є такі категорії: населення, бюджетніустанови, підприємства комунальної теплоенергетики, тепловіелектростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, втому числі блочні (модульні* котельні, інші суб’єкти господарювання таїх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ длявиробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

Базовий податковий (звітний* період для збору дорівнює календарному місяцю.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного  податкового (звітного* періоду, за місцем податкової реєстрації.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного* періоду, за місцем податкової реєстрації.

126. ЗБІР ЗА КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ РЕСУРСОМ УКРАЇНИ

Користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом є спеціальним ресурсним платежем та частиною податкової системи України. Збір за користування радіочастотним ресурсом – цезагальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України.

Специфічна діяльність суб’єктів, пов’язана із застосуванням радіочастотного ресурсу, регулюється чинним законодавством України. Основою даного законодавства є Закон України «Про радіочастотний ресурс України», який встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України.

Платниками зборує загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

1. ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

2. ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

3. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

4. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками зборуспеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Загальні користувачі радіочастотного ресурсу України поділяються на такі групи:

1* суб’єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;

2* суб’єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;

3* технологічні користувачі і радіоаматори – юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Платниками збору є саме загальні користувачі, які здійснюють користування радіочастотним ресурсом.

збір не сплачується користувачами радіочастотного ресурсу при експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для придбання та експлуатації яких не потрібно дозволу. Наприклад, не потрібно дозволу, а відповідно і не сплачується збір з власників та користувачів мікрохвильових печей, радіокерованих дитячих іграшок, пультів до  побутової техніки (спеціального дозволу на придбання та використання  даного виду випромінювальних пристроїв не передбачено*.

Об’єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на  експлуатаціюрадіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсомдля розповсюдження телерадіопрограм.

Ставки зборувизначені статтею 320 Податкового кодексу України і диференціюються залежно від виду радіозв’язку та діапазону радіочастот і визначені за 1 мГц смуги радіочастот на місяць у гривнях.

Пунктом 5 розділу ХІХ “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України доручено Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, зокрема, збору за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням індексу споживчих цін.

Види радіозв’язку визначаються від виду передачі радіосигналів  залежно від потужності: від найслабших – до 1 Вт до найпотужніших понад 501 501 кВт.

Перша група видів радіозв’язку включає радіорелейний зв’язок фіксованої радіослужби; радіозв’язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб; радіозв’язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації; радіозв’язок з використанням радіоподовжувачів; радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів; радіозв’язок у системі з фіксованим абонентським радіо доступом стандарту DECT (радіотелефони, офісні радіо-АТС, системи радіодоступу*; транкінговий радіозв’язок (радіозв’язок – призначений для забезпечення голосового зв’язку між великою кількістю рухомих абонентів при обмеженій кількості радіоканалів*; пошуковий радіозв’язок; радіолокаційна та  радіонавігаційна радіослужби; радіозв’язок супутникової рухомої та  фіксованої радіослужб; стільниковий радіозв’язок; радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації.(п.п.1-12*

Друга група видів радіозв’язку включає в себе види залежно від потужності.(п.п. 13-16*

Третю групу видів радіозв’язку визначають ті види радіозв’язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої*, які не ввійшли в перші дві групи.(п.17*

Вид радіозв’язку, діапазон радіочастот та ширина смуги радіочастот прописані в спеціальних ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Для кожного виду радіозв’язку встановлена своя базова ставка збору, виражена в гривнях за 1 Мгц ширини смуги радіочастот.

Базовий податковий (звітний* період для збору дорівнює календарному місяцю.

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників збору та/або зміни до нього подаються центральному органу державної податкової служби центральним органом з регулювання у сфері  телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточногороку, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку.

Платники збору обчислюють суму збору, виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники збору, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір починаючи з дати видачі ліцензії.

Інші платники збору сплачують збір, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та  випромінювальних пристроїв.

Порядок сплати збору. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного* періоду, за місцем податкової реєстрації. У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Інформацію про платників збору, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм, які протягом шести місяців не сплатили збір або сплатили його в неповному обсязі, органи державної податкової служби подають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

127. ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ; ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ та  ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Спеціальне використання води в Україні є платним. Збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних зборів, тазараховується в рівних частинах до Державного та місцевих бюджетів.

Платниками збору є суб’єкти господарювання будь-якої форми власності (юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці*:

1* первинні водокористувачі – господарюючі суб’єкти, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів власними водозабірними спорудами та відповідним обладнанням;

2* вторинні водокористувачі – господарюючі суб’єкти, які використовують воду отриману з водозабірних споруд первинних та/або інших водокористувачів;

3* суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення(сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок*, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

- для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується(залежно від тоннажності*, та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць*.

Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування*.

Збір не справляється:

1. за воду, що використовується для задоволення питних і  санітарно-гігієнічних потреб населення;

2. за воду, що використовується для протипожежних потреб;

3. за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

4. за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;

5. за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для  проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

6. за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;

7. за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо*, крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

8. за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;

9. за морську воду, крім води з лиманів;

10. за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами*;

11. за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими  громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону.

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:

1. з морського водного транспорту, який використовуєрічковий водний шлях виключно для заходження з моря у морськийпорт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальнихзаходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ ташлюзування*;

2. під час експлуатації водних шляхів стоянковими(нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, докиплавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна* іслужбово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів р.Дунаю.

ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об'єктом оподаткування збором є:

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

-деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей;

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.

Ставки збору застосовуються при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей та заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року, у якому окремим рядком зазначається сума збору, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.

Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, та за формою подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби.

Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

128. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України