66.Поняття та особливості розрахункових відносин у фінансовому праві

Неоднозначність застосування терміна «розрахунки» в зако­нодавстві України зумовлена, зокрема, тим, що і в сучасній юри­дичній науці визначення розрахунків досить часто обмежується виключно грошовою сферою.

Зокрема, О. П. Подцерковний, визначаючи термін «розрахун­ки», звертається до етимології цього поняття. Аналізуючи визна­чення слова «розрахунок» у тлумачному словнику С І. Ожегова, він приходить до висновку, що «це поняття визначається через поняття «платити», або «здійснювати платіж» як повернення грошей в якості відшкодування чого-небудь або надання послуги за послугу». Тобто, виходячи з висновку вченого, у вищезазна­ченому словнику терміни «розрахунки» та «платіж» є тотожни­ми, а отже, розрахунки можуть здійснюватися виключно в гро­шовій формі. Проте далі вчений в якості ще одного аргументу виключно грошового характеру розрахунків використовує роз­межування термінів «розрахункові відносини» та «платіжні від­носини». Зокрема він зазначає, що «якщо платіжні операції вклю­чають весь набір механізмів, які надають можливість суб'єктам господарювання виконувати свої матеріально-правові зобов'язан­ня, то розрахункові операції сприяють виключно грошовому ви­конанню таких обов'язків». Таким чином, О. П. Подцерковний вважає, що платежі можуть бути здійснені як в грошовій, так і в негрошових формах, на відміну від розрахунків, які є винятково грошовими відносинами.

Необхідно зазначити, що, як і у випадку з терміном «розраху­нки», поняття «платіж» досить часто використовується в юриди­чній та економічній літературі у словосполученні «грошовий платіж».

На нашу думку, причиною обмеження О. П. Подцерковним кола розрахунків виключно грошовою формою є те, що він ото­тожнює поняття «розрахунки», та «розрахункові правовідноси­ни». З цією точкою зору не можна погодитися з таких міркувань. У юридичній літературі під розрахунковими правовідносинами розуміють урегульований нормами права окремий, самостійний вид суспільних відносин, які виникають між учасниками при здійсненні безготівкових розрахунків через кредитні установи.

Проаналізувавши визначення у зазначеному тлумачному сло­внику поняття «розрахунок», «мати борг» та «платіж», можна зробити висновок, що поняття «розрахунок» є більш широким, ніж поняття «платіж», і означає повне або часткове погашення боргу шляхом платежу грошовими коштами або шляхом застосу­вання будь-якого іншого способу розрахунків.

Таким чином, термін «розрахунки» розглядають в декількох зна­ченнях. По-перше, під розрахунками розуміють будь-який спосіб припинення зобов'язань (як грошових, так і негрошових* між сто­ронами, в тому числі виконання зобов'язання в натурі та зарахування однорідних зустрічних (послідовних* вимог (широке значення терміна «розрахунки»*. По-друге, під поняттям «розрахунки» розу­міють саме грошові зобов'язання (обов'язки* сторін, платежі (вузь­ке значення терміна «розрахунки»*. У цьому значенні поняття «роз­рахунки» нерідко обмежують сферою безготівкових розрахунків, які здійснюються суб'єктами господарювання через фінансово-кредитні установи. Терміни «розрахунки» та «розрахункові право­відносини» не є тотожними. Розрахункові правовідносини — це врегульовані нормами права відносини, які виникають у процесі здійснення безготівкових розрахунків через установи банків або не-банківські фінансові установи. Тобто, обов'язковим суб'єктом цих правовідносин є банк або небанківська фінансова установа.

Основний зміст розрахунко­вих правовідносин розкривається в принципах, на яких ґрунтується організація безготівкових розрахунків, зокрема:

1* усі підприємства та організації зобов'язані зберігати свої кошти — як власні, так і позикові — на рахунках в уста­новах банку» за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту;

2*  розрахунки   між    підприємствами    й    організаціями здійснюються,  як правило,  безготівковим способом через банки;

3*  безготівкові розрахунки проводяться за діючими форма­ми розрахунків;

4*  суб'єкти господарювання мають право вільного вибору умов про попередню оплату товарів (робіт, послуг*, за винят­ком випадків, закріплених у законодавстві;

5*  платежі проводяться за рахунок коштів платника або за рахунок банківського кредиту;

6*  списання коштів з рахунків клієнтів здійснюється тільки за їх розпорядженням, або за і'х згодою (акцепта*;

7*  при проведенні розрахункових операцій банки контро­люють додержання підприємствами, організаціями розрахун­кової та договірної дисципліни. До господарюючих суб'єктів, які  порушують  правила  розрахунків,  банки  застосовують відповідні санкції. Порядок проведення розрахунків регулюється законодавст­вом. Це означає, що сторони в розрахункових відносинах по­винні чітко виконувати встановлені приписи. Однак відповідно до вимог законодавства необхідним юридичним фактом для виникнення розрахункових правовідносин є договір на розрахунково-касове обслуговування.

Отже, розрахункові правовідносини регулюються як цивільно-правовими, так і фінансово-правовими нормами. Договірні відносини і відносини між продавцем і покупцем, які укладають договори про продаж продукції, надання пос­луг або виконання робіт, при проведенні розрахункових опе­рацій, а також відносини з приводу відкриття рахунків у кре­дитній установі регулюються цивыльно-правовими норма­ми. Відносини, що виникають внаслідок діяльності кредитних установ, регламентація прав і обов'язків власника рахункаібанку регулюються фінансово-правовими нормами і мають імперативний характер, що не дає змоги сторонам чинити за своїм волевиявленням. З метою вдосконалення організації комерційними банками розрахунково-касового обслуговування народного господар­ства постановою Правління НБУ затверджені Правила організації розрахунково-касового обслуговування ко­мерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питан­ня між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті. Відповідно до цього між комерційним банком і клієнтом укла­дається договір на розрахунково-касове обслуговування, у якому передбачається комплекс взаємних зобов'язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послуга­ми. Крім того, порядок проведення розрахункових операцій регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01. 2004 р.,  По­ложенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12. 2004р, Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті від 16.08.2006 р., за­твердженими постановами Правління НБУ, які передбачають в основному імперативне регулювання.