60. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.

Визнаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вбачають головну її особливість у тому, що крім штрафних санкцій вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними і юридичними особами обов'язків, передбачених фінансовим (податковим* законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої  їх про­типравною поведінкою.

Податковий кодекс України передбачає, що (ст. 111* За порушення законів з питань оподаткування та іншо­го законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відпо­відальності:

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та за­стосовується згідно з ПКУ  та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* та/або пені.

Законодавець пропонує використовува­ти конструкцію фінансової відповідальності. Мабуть такий підхід  розрахований на подальше вдосконалення фінансового законодавства. Справа в тому, що фінансова відповідальність має передбачати наслідки правопорушень всіх відносин, які регулю­ються фінансовим законодавством (і в галузі бюджету, і в галузі опо­даткування, і в галузі обігу валютних цінностей і т. д.*. Тобто конструк­цію фінансової відповідальності можна використовувати, але як певну родову модель, яка об'єднує інституційні або підгалузеві різно­види відповідальності. Проте,  Бюджетним кодексом України закріплено спеціальний різновид відповідальності за порушення бюджетного законодавства(Глава 18 Бюджетного кодексу України (див.: Голос України. - 2010. 4 серп. (№ 143*.*, але при цьому не йдеться про фінансову відповідальність. Здається логічним було б перенести  підхід у сфері оподаткування, які  закріплені Податковим кодексом України і до регулювання наслідків бюджетних правопорушень.

61.Поняття, особливості та види фінансово — правових санкцій.

Термін «фінансово-правова санкція» активно вживаєтьсяв чинному законодавстві, наукових дослідженнях, навчальнійлітературі й у судових рішеннях. Незважаючи на активне до­слідження цих санкцій, залишаються актуальними проблемивизначення їхньої юридичної природи, ознак і видів. Сфера дії фінансово-правових санкцій специфічна. Це область податковихвідносин, відносин валютного регулювання й валютного контро­лю, банківських публічних відносин та грошово-касового обігу тощо.

Проаналізувавши досліджені визначення й риси, притаман­ні фінансово-правовим санкціям, можна виокремити найбільш характерні їх ознаки:

виступають засобами забезпечення методу фінансово-правового регулювання суспільних відносин і засобами за­безпечення фінансово-правової відповідальності;

мають державно-примусовий характер застосування фінан­сово-правових санкцій за невиконання або неналежне ви­конання обов'язків, покладених на суб'єктів фінансових правовідносин;

застосовуються спеціально уповноваженими органами дер­жавної влади;

фактичною підставою їхнього застосування виступає юри­дичний факт здійснення фінансового правопорушення; є обов'язковим структурним елементом фінансово-правової норми, що й визначає їхню юридичну природу як фінансово-правову;

беруть участь у регулюванні фінансових відносин; нормативно закріплюють міри фінансово-правової відпові­дальності;

мають каральний та правовідновлювальний характер;

мають грошовий вираз;

небажаний та негативний для правопорушника характер на­слідків за порушення фінансово-правової норми, пов'язаний із впливом на грошові фонди правопорушника, що полягає у звуженні цих фондів, або обмеженні користування грошо­вими фондами;

фінансово-правові санкції є додатковим обтяженням грошо­вого (майнового* характеру;

відрізняються особливим процесуальним порядком засто­сування; застосовуються в судовому або позасудовому порядку; не можуть бути встановлені угодою сторін; можуть застосовуватися одночасно з санкціями інших норм права;

отримані кошти зараховуються в бюджетну сис­тему чи інший державний грошовий фонд.

поширюються на учасників фінансових правовідносин;

в окремих випадках вступають у дію за відсутності вини суб'єкта фінансових правовідносин;

відрізняються від кримінальних, адміністративних, цивіль­но-правових як за змістом, так і за функціями і процедурою за­стосування.

Отже, під фінансово-правовими санкціями слід розу­міти обов'язкові структурні елементи норми фінансово­го права, що мають майновий характер, забезпечені при­мусовою силою держави, застосовуються в спеціальному процесуальному порядку уповноваженими на це державни­ми органами та їх посадовими особами у випадку винного невиконання або неналежного виконання (тобто у випадку скоєння фінансового правопорушенн суб'єктом правового регулювання публічних фінан­сів — фізичної чи юридичної особи — вимог законодавства щодо розподілу та перерозподілу ВВП та НД, з метою відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових коштів, а також покарання порушників.

Взагалі, українське фінансове законодавство (зокрема, ПКУ* передба­чає два види фінансово-правових санкцій: штраф та пеню. Тому без їх дослідження є неможливим розгляд ознак фінансово-правових санкцій.

Слово «штраф» в перекладі (нім. «strafe»* означає кару, грошове стягнення за вину. Каральні фінансово-правові санкції (штраф* встановлюються з метою покарання правопорушника. ПКУ у п.14.1.265 дає наступне визначення штрафної санкції (фінансова санкція , штраф* – плата у вигляді фіксованої суми та або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня (від лат. poena — покарання* (згідно з Енциклопедич­ним словником Брокгауза та Ефрона* стягується в силу закону з платників за несвоєчасне внесення різних плате­жів і зборів до казни*.

Пеня —сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. (ПКУ п. 1.162. ст. 14.*

Розмір пені зазвичай визначається у відсотках суми недо­їмки та обчислюється залежно від тривалості прострочення. Пеня, таким чином, пов'язана з формальним порушенням термі­ну сплати податку — простроченням виконання. Основна функ­ція пені полягає в компенсуванні збитків, нанесених державі. Вся сума такої фінансово-правової санкції надходить у казну держави. Наприклад, така санкція як пеня, має місце при не­своєчасному погашенні податкового зобов'язання у вигляді від­сотків, які нараховуються на суму податкової заборгованості.

За результатами аналізу перерахованих на початку розділу нормативно-правових актів України можна виділити характерні особливості та відмінності штрафу й пені. На відміну від пені, штрафи як фінансово-правова санкція визначаються у кратно­му або відсотковому відношенні до «несплаченої суми» або ж до «вартості виготовленої продукції», «незаконно отриманого виторгу» тощо, в деяких випадках — у кратному розмірі до нео­податкованого мінімуму доходів громадян. Характерною озна­кою, яка виділяє фінансовий штраф серед інших штрафів, є те, що його розмір встановлюється в нормативному акті вже у абсолютно визначеному розмірі.

Принципова відмінність між штрафом і пенею полягає в тому, що підставою застосування штрафу є вчинення фінан­сового правопорушення — протиправного,  винного діяння,  а застосування пені формально не пов'язано з правопорушенням, хоча ЇЇ нарахування є наслідком порушення встановленого строку необхідних виплат.

Таким чином, відповідно до законодавства фінан­сово-правові санкції мають каральний (штраф* та право-відновлювальний (пеня* характер.

Наявність каральної функції — це специфічна ознака, яка відрізняє санкції, що закріплюють міри юридичної відповідаль­ності, від заходів захисту. Основна мета й функція заходів за­хисту — відновлення порушеного права.

Правовідновлювальні санкції направлені на компенсацію шкоди, завданої державі фінансовим правопорушенням, тобто функція пені полягає в компенсуванні збитків, нанесених дер­жаві. Вся сума такої фінансово-правової санкції надходить у казну держави. Наприклад, така фінансово-правова санкція як пеня має місце при несвоєчасному погашенні податкового зобов'язання у вигляді відсотків, які нараховуються на суму по­даткової заборгованості.

Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства є одночасно санкціями за здійснення бюджетного правопорушення. Фінансово-правові санкції прийнято поділяти на два види: правовідновлюючі та каральні. Більшість заходів впливу за порушення бюджетного законодавства є правовідновлюючими. Це пов’язано з тим, що бюджетно-правовій відповідальності властива правовідновлююча функція, яка обумовлює наявність в бюджетному праві санкцій, направлених на відновлення порушених прав держави та територіальних громад. Незважаючи на відмінності, бюджетні санкції мають спільну юридичну природу та характерну особливість, яка полягає в зміні права власності шляхом примусового застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. Статтею 117 Бюджетного кодексу України визначено перелік заходів впливу, які застосовуються за порушення бюджетного законодавства:

попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства –

зупинення операцій з бюджетними коштами призупинення бюджетних асигнувань

зменшення бюджетних асигнувань

повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету

зупинення дії рішення про місцевий бюджет

безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів

інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, – застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.

Мірами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства слід вважати передбачені санкцією податково-правової норми штрафні (фінансові* санкції і пеню. Їх особливості полягають у тому, що вони:

застосовуються у разі вчинення порушення норм податкового законодавства і полягають у додаткових майнових обтяжен­нях;

виступають як міра державного примусу, яку застосовують до правопорушників;

мають на меті покарання правопорушників, а також компенсацію майнових втрат бюджетів і державних цільових фондів внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податків і зборів;

мають майновий (грошовий* характер.

Відповідно до Податкового кодексу штрафною санкцією (штрафом* є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податко­вого зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій*, яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним пра­вил оподатковування, визначених відповідними законами. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а в окремих випадках самостійно нараховуються і сплачуються платником податків.

Механізм застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення правил оподатковування деталізований в Главі 11 Розділу 2 Податкового кодексу України.

Поряд зі штрафом сплату пені також слід розглядати як міру фінансової відповідальності, а саме як плату у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені*, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашен­ням податкового зобов'язання. В цьому законодавчому визначенні пені слід особливо підкреслити, що підставою її нарахування є саме порушення строку погашення податкового зобов'язання.

^{У податковому праві пеня має подвійну природу. По-перше, вона є способом забезпечення виконання обов'язку щодо сплати податків і зборів і виконує стимулюючу функцію. По-друге, пеня є санкцією за порушення встановленого законодавством строку сплати суми по}­даткового зобов'язання, тому виступає мірою правовідновлювальної відповідальності. Остання передбачає застосування санкцій, спрямова­них на відновлення порушених прав, примусове виконання обов'язків, усунення протиправного стану¹

.Штрафні (фінансові* санкції (штрафи*. Суми штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* зараховуються до бюджетів, до яких згідно із за­коном зараховуються відповідні податки та збори.Застосування штрафних (фінансових* санкцій (штра­фів*, передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов 'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених ПКУ.

Штрафні (фінансові* санкції (штрафи* за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку тау розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткуванняабо іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладе­но на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових*анкцій (штрафів*, не передбачених ПКУ та іншими зако­нами України, не дозволяється.

У разі вчинення платником податків двох або більше по­рушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові* санкції (штрафи* застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Рішення про застосування штрафних санкцій оформлюється по­датковим повідомленням — рішенням.

Види фінансових штрафів за податковим кодексом:

фіксований (ПКУ ст.118.3. Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за кожний випадок неповідомлення*.

штраф як частина податкового зобов'язання (ПКУ ст.123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єктаоподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах,визначених підпунктами 54.3.1,  54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання…*

у сумі порушення (ПКУ ст.124.1. Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна*.

штраф у розмірі неоподаткованого мінімуму (пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»*.

Слід зазначити, що частина штрафів має максимальне обмеження - до 50% до нарахування податкових зобов'язань.

Отже, каральною фінансовою санкцією є штраф - стягнення у грошовій формі, встановлене нормами фінансового законодавства, яке застосовується органами Державної податкової служби та іншими уповноваженими державою органами відносно юридичних та фізичних осіб за вчинення фінансового правопорушення, і стягується на користь держави і муніципальних утворень.

На відміну від адміністративного штрафу штраф як фінансово-правова санкція: не може бути замінено іншим покаранням; уповноважений державою орган не може звільнити від накладання штрафу; часто штраф як фінансова санкція стягується разом із пенею. На відміну від штрафу як заходу цивільно-правової відповідальності штраф як фінансова санкція; сплачується юридичною особою - платником податку, одержувачем бюджетних коштів за рахунок прибутку, що залишається після їх сплати; передбачається законодавством, а не угодою сторін. Штраф як фінансова санкція на відміну від штрафу, який застосовується у порядку кримінального судового провадження, полягає у такому: застосовується тільки як основний захід покарання; може накладатися як на фізичних, так і на юридичних осіб; застосування такої санкції не тягне судимості; не допускається заміна штрафу (навіть у випадку неможливості його сплати* іншими видами покарання у межах юридичної відповідальності.

Стаття 129 Пеня

129.1. Пеня нараховується:129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків по­гашення узгодженого грошового зобов 'язання на суму податковогоборгу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

при самостійному нарахуванні суми грошового зобов 'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов 'язання, визначеного цим Кодексом;

при нарахуванні суми грошового зобов 'язання контролюючимиорганами - від першого робочого дня, наступного за останнім днемграничного строку сплати грошового зобов 'язання, визначеного у податковому повідомленні —рішенні згідно із цим Кодексом;

у день настання строку погашення податкового зобов 'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністратив­
ного та/або судового оскарження*;

у день настання строку погашення податкового зобов 'язання,визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні*, доходів накористь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючиморганом під час перевірки такого податкового агента.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов 'язання (його частини* у порядку адміністратив­ного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов 'язання (його частини* скасовується.

Нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок Дер­жавного казначейства України та/або в інших випадках погашенняподаткового боргу та/або грошових зобов 'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зу­стрічних грошових зобов 'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення ви­мог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України*;

при прийнятті рішення щодо скасування або списаннясуми податкового боргу (його частини*.

Уразі часткового погашення податкового боргу сума такої част­ки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

За порушення строку зарахування податків до бюджетівабо державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такийбанк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкціїу розмірах, встановлених цим Кодексом,

Не вважається порушенням строку перерахування подат­ків, зборів (обов 'язкових платежів* з вини банку порушення, вчиненевнаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Після закінчення встановлених Податковим кодексом України стро­ків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податково­го боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у по­датковому повідомленні-рішенні згідно із нормами цього Кодексу.

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь пері­ од заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судо­вого оскарження*;

зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні* доходів на користь платників податків — фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошо­вого зобов'язання (його частини* у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини* скасовується.

Відповідно до п. 129.3 коментованої статті нарахування пені за­кінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податково­го боргу та/або грошових зобов'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України*;

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми по­даткового боргу (його частини*.