- •1. Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
- •2. Становлення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів - фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права
- •3. Пострадянська доктрина фінансового права. 1991 – 2013
- •4. Поняття та об'єктивна зумовленість предмету фінансового права постсоціалістичної держави.
- •5. Місце фінансового права в системі права України.
- •6. Поняття та ознаки методу фінансового права.
- •7. Право оперативної самостійності у фінансовому праві.
- •8. Позитивний обов’язок, дозволи та погодження у фінансовому праві.
- •9. Договірно-правовий метод регулювання правовідносин з приводу публічних фінансів.
- •12. Поняття та структура об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
- •2* Людиноцентристська доктрина фінансового права
- •3* Егалітарна доктрина фінансового права
- •13. Поняття та еволюція категорії «начала» фінансового права.
- •14. Сучасні підходи до розуміння начал фінансового права
- •15. Субстанціональні якості начал фінансового права
- •16. Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права
- •17. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •18. Конституційна природа фінансового права.
- •19. Поняття конституційних засад фінансового права.
- •20. Види (зовнішні форми) конституційних засад фінансового права.
- •21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.
- •22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фінансовому праві
- •24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.
- •25. Поняття та особливості фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фінансового правових норм.
- •26. Структура фінансово-правової норми. Особливості гіпотези, диспозиції і санкції фінансово-правової норми.
- •27. Види фінансово-правових норм.
- •1* За предметом (змістом* правового регулювання:
- •2* За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми:
- •3* За характером приписів, які в них містяться:
- •4* За територією дії:
- •5* За терміном дії:
- •6* За колом осіб, на які норми поширюють свою дію:
- •7* За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •8* Залежно від суб’єктів, що прийняли нормативно-правовий акт:
- •9* За характером впливу на учасників фінансових правовідносин:
- •28. Набрання чинності норм фінансового права. Ретроактивність норм фінансового права. Припинення дії норм фінансового права.
- •29. Способи реалізації фінансово-правових норм: здійснення, виконання, дотримання та застосування.
- •30. Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •31. Радянські концепції системи фінансового права
- •32. Пострадянські концепції системи фінансового права
- •33. Структурні елементи системи фінансового права. Загальна та Особлива частина фінансового права.
- •34. Поняття та особливості матеріального та процесуального фінансового права
- •35. Фінансово – правові інститути як основний структурний підрозділ фінансового права: поняття, ознаки, види.
- •36. Поняття, особливості та структура суб’єктивного фінансового права: типи доктринальних підходів.
- •37. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •38. Держава як суб’єкт фінансового права.
- •39. Громадянське суспільство як суб’єкт фінансового права.
- •41. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти фінансового права.
- •42. Гарантії реалізації прав суб‘єктів фінансових правовідносин: поняття і види.
- •43. Захист прав суб’єктів фінансових правовідносин.
- •44. Поняття , правова природа та особливості правовідносин у фінансовому праві
- •45. Види фінансових правовідносин
- •46. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення фінансового правовідношення
- •47. Поняття та зміст фінансово-правового зобов’язання.
- •48. Правова природа податкового зобов’язання.
- •49. Правова природа бюджетного зобов’язання.
- •50. Засоби забезпечення фінансових зобов’язань.
- •52. Міжнародно-правові стандарти організації державно-фінансового контролю.
- •53. Види фінансового контролю.
- •2. Види фінансового контролю
- •54. Методи фінансового контролю
- •55. Форми фінансового контролю.
- •56. Система органів фінансового контролю.
- •57. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
- •58. Види фінансово-правової відповідальності.
- •59. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •60. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •61.Поняття, особливості та види фінансово — правових санкцій.
- •62.Поняття емісійного права як підгалузі фінансового права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •63.Поняття та правова природа грошей. Значення та особливості грошей як фінансово-правової категорії
- •64.Грошовий обіг та грошова система України. Еволюція грошової системи України. Грошова реформа
- •65.Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні
- •66.Поняття та особливості розрахункових відносин у фінансовому праві
- •67.Правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу та здійснення розрахунково-касового обслуговування
- •68.Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні
- •70.Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг.
- •86. Публічні видатки як категорія фінансового права
- •Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •4. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України
- •4.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •4.3. Туристичний збір
- •1*Роботодавці
- •11* Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143. Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144. Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»: поняття та особливості.
- •147. Поняття,правова природа та класифікація цільових фондів в Україні.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України".
- •4. Фінансово-правовий статус "Фонду охорони навколишнього природного середовища»
- •5. Фінансово-правовий статус "Державного дорожного фонду України та територіальні дорожні фонди".
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття та зміст бюджетного процесу.
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
54. Методи фінансового контролю
Метод фінансового контролю - це сукупність способів, засобів і прийомів здійснення контрольних функцій. Розрізняють наступні методи фінансового контролю: інспектування у формі ревізії, перевірка, аналіз, обстеження; Податковий кодекс виділяє також ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичне забезпечення, а також перевірки та звірки.
І. РЕВІЗІЯ. Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Головним завданням ревізії є перевірка та оцінка законності фінансових, бухгалтерських та банківських операцій і дотримання фінансової дисципліни, правильності ведення бухгалтерського обліку і оформлення документів, виявлення правопорушень з метою їх усунення, притягнення винних до відповідальності й забезпечення нормальної роботи підприємства, установи організація.
Види:
1. За змістом ревізії поділяють на документальні та фактичні.
Документальні ревізії передбачають перевірку первинних документів (звітів, рахунків, платіжних відомостей, кошторисів*, бухгалтерської, статистичної звітності, нормативної та іншої документації підконтрольного суб'єкта, їх наявності, оформлення, зберігання.
Під час проведення фактичної ревізії перевіряється вся сукупність різних сторін фінансової діяльності підконтрольного об'єкта: документи, наявність коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей тощо. Обов'язковими елементами фактичної ревізії є інвентаризація матеріальних цінностей. Інвентаризація (від лат. inventarium- опис майна* - перевірка наявності засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів у матеріально відповідальної особи підприємства на певну дату шляхом перелічення, обміру, зважування і подальше порівняння фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку. Здійснюється для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності. Проведення інвентаризації є обов'язковим: перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально відповідальної особи (на день приймання-передачі справ*; за приписом правоохоронних органів; при встановленні фактів крадіжок, зловживань та псування матеріальних цінностей тощо. Інвентаризації проводяться відповідними інвентаризаційними комісіями. За результатами інвентаризації складається акт у двох примірниках, який підписують члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа. Отримані результати інвентаризації порівнюються з даними бухгалтерського обліку. Наслідки інвентаризації відбиваються в інвентарних, порівняльних відомостях. Встановлені при цьому розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у певному порядку. Матеріали інвентаризації, рішення щодо врегулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства з включенням результатів до звіту за відповідний період та до річного звіту. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, організації, установи.
2. За організаційною ознакою ревізії бувають плановими та позаплановими. Планові ревізії передбачені у плані суб'єкта здійснення контролю, а позапланові - не передбачені планами суб'єктів контрольних правовідносин і призначаються за наявності особливих обставин.
Органи державної фінансової інспекції проводять планові та позапланові виїзні ревізії відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю».
Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
3) проводиться реорганізація (ліквідація* підконтрольної установи;
4) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;
5) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестояшим органом державного фінансового контролю , та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:
1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;
2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.
Зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.
3. Критерієм поділу ревізій на комплексні і тематичні є обсяг фінансової діяльності, яка підлягає ревізії. Комплексні ревізії передбачають перевірку усіх сторін фінансової діяльності, а тематичні - однієї або декількох. При проведенні комплексної ревізії беруть участь декілька контролюючих органів із залученням спеціалістів.
4. За підставою для призначення ревізії можуть бути повторні та додаткові.
Повторна ревізія призначається, якщо попередня ревізія визнана такою, що проведена неякісно або з порушенням встановлених вимог. Для перевірки питань, які не знайшли відображення в акті ревізії або у зв'язку з новими обставинами, проводять додаткову ревізію.
5.Ревізії можуть проводити різні органи, залежно від чого існують відомчі та позавідомчі ревізії.
Відомчі ревізії проводяться контролюючими органами міністерств, відомств, інших органів державного управління, до яких належить суб'єкт, що ревізується, а позавідомчі - органами інших міністерств і відомств.
6. За періодом діяльності, який обстежується, розрізняють повні (фронтальні* та вибіркові (часткові* ревізії.
Повні ревізії передбачають перевірку усієї фінансової діяльності суб'єкта, що перевіряється, за визначений період, вивчення всіх первинних документів.
Вибіркова ревізія являє собою перевірку фінансової діяльності за якийсь короткий проміжок часу. Під час такої ревізії перевіряють або всі документи певних періодів протягом року, або частину документів, але за весь звітний період.
Результати ревізії оформляються актом. Акт ревізії є службовим двостороннім документом, який стверджує факт проведення ревізії, відображає її результати стосовно наслідків окремих фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому і є носієм доказової інформації про виявлені й систематизовані за економічною однорідністю недоліки в господарюванні та порушення законів й інших нормативно-правових актів.
ІІ. ПЕРЕВІРКАДосить поширеним методом фінансового контролю є перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Перевірка являє собою одиничну контрольну дію на визначеній контрольній ділянці фінансової діяльності суб'єкта фінансового контролю. Проводиться шляхом порівняння фактичних даних контролю з даними, відображеними у первинній документації. Під час перевірок контролюються окремі сторони фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірок визначаються заходи для усунення виявлених недоліків. В науковій літературі виділяють такі види перевірок: залежно від місця проведення: камеральні та виїзні; залежно від повноти охоплення предмета перевірки: суцільні або вибіркові; залежно від поставлених перед перевіркою завдань: комплексні та тематичні. Перевірки бувають також плановими та позаплановими.
Податковий кодекс виділяє такі види перевірок ст..76 : Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні* та фактичні перевірки.
1.Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках* платника податків. Проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність не обов’язкові. Не регламентуються строки проведення. За результатами в разі наявності порушень складається акт у двох примірниках
2.Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами* та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків*, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також: отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Вона буває плановою та позаплановою.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, що встановлюються центральним органом державної податкової служби. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж: раз на три календарних роки, середнім — не частіше ніж: раз на два календарних роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж: за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленнямпро вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Тривалість документальних планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 10 робочих днів, інших платників податків — 20 робочих днів.Продовження строків проведення документальних планових перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України. Акт (довідка* документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів*.
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки* посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальних перевірок у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.
3. Документальнапозапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених у Податковому Кодексі ст. 78 :
1* за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2* платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3* платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;
4*виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
5*платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення — рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення — рішення у разі коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях* посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
6*у разі виникнення потреби у перевірці повноти та своєчасності нарахування і сплати податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, на підставі отриманих від особи відомостей про фінансово-господарські відносини з платником податків, яким не надано пояснення та належно засвідчені копії документів на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів від дня отримання запиту;
7* розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення*, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
8* платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. У такому разі документальна позапланова виїзна перевірка проводиться виключно стосовно правомірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
9* щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;
10*у разі коли платником податку на прибуток підприємств протягом чотирьох послідовних базових звітних періодів у податковій звітності відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування (збиток*;
11*отримано постанову судді (ухвалу суду* про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;
12*органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
13* у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої* найманим особам (у тому числі без документального оформлення* заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із Кодексом законів про працю України, а також провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається керівником органу державної податкової служби та оформлюється наказом. Тривалість документальних позапланових виїзних перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, інших платників податків — 10 робочих днів.
Винятком із загального правила є проведення документальних позапланових виїзних перевірок платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Такі перевірки проводяться за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.
Продовження строків проведення документальних позапланових виїзних перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків — 5 робочих днів.
Акт (довідка* документальної позапланової виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів*.
4. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Строки проведення виїзних перевірок встановлюються ст..82. Податкового кодексу
5. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
6. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про (державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами*. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи*. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;
Обстеження як метод фінансового контролю застосовується лише до окремо взятих сторін фінансової діяльності, але здійснюється за широким колом показників. При проведенні обстеження можуть використовуватися такі прийоми, як опитування та анкетування.
Специфічним методом фінансового контролю є аналіз, що базується на використанні прийомів, розроблених економічною та статистичною науками. Аналіз проводиться на основі матеріалів поточної та річної звітності і дає можливість виявити причини та факти порушень фінансової дисципліни.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
