52. Міжнародно-правові стандарти організації державно-фінансового контролю.

Фінансовий контроль ґрунтується на певних принципах, система яких закріплена у Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій IX Конгресом міжнародної організації вищих контрольних органів (INTOSAL* у жовтні 1977 році, до якої у 1996 році приєдналася й Україна. Серед основних принципів фінансового контролю були передбачені такі:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибуту демократії й обов'язкового елементу управління фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Зазначені принципи дістали подальше закріплення у документах Європейської організації вищих контрольних органів (EUOSAI*, заснованої у листопаді 1990 року у Мадриді за участю представників вищих контрольних органів 32 європейських держав, у національних законодавствах країн Європи, у тому числі й України. Зокрема, 8 червня 2001 року у м. Києві керівниками вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД на основі Лімської декларації було прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. До принципів, на яких будується діяльність вищих органів фінансового контролю, Декларація віднесла законність, незалежність, об'єктивність, компетентність, оперативність, доказовість, гласність, дотримання професійної етики.

53. Види фінансового контролю.

2. Види фінансового контролю

1. Залежно від часу проведення фінансовий контроль буває попе­редній, поточний і наступний. Попередній фінансовий контрольпроводиться до початку фінан­сових операцій із мобілізації, розподілу та використання фондів коштів. Він здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансо­во-планових актів (фінансових планів підприємств, кошторисів бюдже­тних установ, проектів бюджетів тощо*, які є основою для здійснення фінансової діяльності, а також на етапі розгляду і прийняття рішень із фінансових питань.

Поточний фінансовий контроль і- це контроль, який проводиться в процесі здійснення фінансових операцій (під час виконання фінансо­вих зобов'язань перед державою, органами місцевого самоврядування, отримання та використання коштів підприємствами, установами, організаціями* та в процесі виконання фінансових планів.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових планів (виконання доходної та видаткової частин бюджету, виконання кошторису бюджетної установи, виконання фінансового плану підприємства* та здійснення фінансових операцій. Цей вид контролю реалізується під час аналізу звітів, бюджетів, кошторисів, балансів, поглибленого вивчення усіх сторін фінансової діяльності і здійснюється після завершення звітного періоду та фінансового року в цілому.

2. За суб'єктами здійснення контролю виділяють державний, місцевий, внутрішньогосподарський, громадський та аудиторський (незалежний* фінансовий контроль. Державний фінансовий контроль здійснюється у межах усієї держави органами законодавчої та виконавчої влади, в тому числі й спеціально створеними для таких цілей. Він призначений для реалізації фінансової політики держави, створення умов для фінансової стабілізації. Реалізується через загальнодержавний і відомчий фінансовий контроль:а*загальнодержавний контроль здійснюється органами держав­ної влади і управління (Верховною Радою України та підзвітною і підконтрольною їй Рахунковою палатою. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національним банком України, Державною податковою адміністрацією України, Державним казначейством України тощо*. Фінансовий контроль зазначених органів спрямований на підконтрольних суб'єктів, незалежно від їх відомчої належності, і має щоденний, систематичний та регулярний характер. б* відомчий фінансовий контроль - це контроль міністерств, відомств, інших органів виконавчої влади за фінансовою діяльністю підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій. Здійснюється їх самостійними структурними контрольно-ревізійними    підрозділами    (управліннями, відділами, групами*, які безпосередньо підпорядковані керівникам. Його об'єктом є фінансова діяльність підвідомчих підприємств, установ, а саме контроль за витрачанням матеріальних та фінансових ресурсів, за станом бухгалтерського обліку та звітності, за виконанням фінансових планів тощо. Порядок здійснення такого контролю міністерствами, відомствами, іншими органами виконавчої влади визначений постановою Кабінету Міністрів України від 6.01.2010 №2 «Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади»

Місцевий фінансовий контроль - це контроль органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час затвердження місцевих бюджетів, їх виконання, затвердження звітів про їх виконання, реалізації програм місцевого значення, при вирішенні інших фінансових питань на місцевому рівні.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється на конкретних підприємствах, установах, організаціях їх керівниками та структурними підрозділами (бухгалтерією, фінансовим відділом, відділом планування, відділом заробітної плати тощо*. Проводиться щоденно у процесі фінансово-господарської діяльності. Його об'єктом виступає виробнича та фінансова діяльність як підприємства в цілому, так і його структурних підрозділів (цехів, відділів, філій*.

Фінансовий контроль, який здійснюють державні органи і органи місцевого самоврядування, доповнюється громадським фінансовимконтролем, що базується на положеннях Конституції України про права громадян: брати участь в управлінні державними справами (ст. 38*; на свободу об'єднання в громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод (ст. 36*; направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40*. Такий контроль можуть здійснювати як окремі громадяни, так і трудові колективи та громадські об'єднання, зокрема професійні спілки.

Незалежний (аудиторський* фінансовий контроль здійснюється аудиторами і аудиторськими фірмами. Метою такого контролю є вста­новлення достовірності фінансової (бухгалтерської* звітності суб'єктів господарювання та відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій вимогам приписів нормативних актів України.

3. За волевиявленням суб'єктів контрольних правовідносин розрізняють обов'язковий та ініціативний фінансовий контроль.

Обов'язковий фінансовий контроль проводиться:

а* на підставі встановлених чинним законодавством вимог (наприклад, контроль Верховної Ради України за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу відповідно до вимог ст. 109, Глави 17, Розділу 5 Бюджетного кодексу України*;

б* за рішенням уповноважених державних органів (Державної податкової служби України, Державної фінансової інспекції України, правоохоронних органів*.

На відміну від обов'язковогоініціативний фінансовий контроль здійснюється за рішенням суб'єктів господарювання.

4. Фінансовий контроль за змістом поділяють на бюджетний, податковий, банківський, контроль за страховою діяльністю, митний, валютний.

Бюджетний контроль здійснюють: Верховна Рада України, її ко­мітети, зокрема Комітет Верховної Ради України з питань бюджету; Рахункова палата; Міністерство фінансів України, Державне казначейс­тво України, органи Державної фінансової інспекції України; Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад. Метою проведення фінансового контролю в бюджетній сфері є дотримання законності на всіх стадіях бюджетного процесу для ефективного виконання державою, органами місцевого самоврядування своїх завдань і функцій. Завданням бюджетного контролю є контроль за дотриманням бюджетного законодавства під час складання проекту бюджету, його розгляду і затвердження, на стадії виконання бюджету, а також під час підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Податковий контроль - ст.. 61. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також: дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодав­ства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вжива­ються митними органами з метою перевірки правильності нараху­вання, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

41.2.Тобто, це регламентована нормами податкового права діяльність компетентних органів з метою перевірки дотримання податкового законодавства, правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів, цільових позабюджетних фондів коштів. Органами, уповноваженими на його здійснення, є ст. .41 Контролюючими органами є: 41.1.1.органи державної податкової служби — щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також: стосовно зако­нодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; 41.1.2. митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання* товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання* товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

41.3.Порядок контролю митними органами за сплатою платни­ками податків — податку на додану вартість та акцизного податку, екологічного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. 41.4. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати по­датків, у тому числі на запит правоохоронних органів. 41.5. Органами стягнення є виключно органи державної податко­вої служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також: дер­жавні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Основною метою податкового контролю є забезпечення своєчасного і повного надходження податків і зборів, а також неподаткових доходів до відповідних фондів коштів. Об'єктом податкового контролю є суспільні відносини, пов'язані з нарахуванням і сплатою податкових платежів.

Банківський контроль, сутністю якого є нагляд за дотриманням учасниками банківських правовідносин банківського законодавства, здійснюється Національним банком України та його територіальними управліннями відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року в ред. 2012 року, аудиторами і аудиторськими фір­мами. Метою банківського нагляду як специфічної форми фінансового контролю є забезпечення безпеки та стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Контроль за страховою діяльністю - це контроль за платоспро­можністю страховиків, перевірки правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність, контроль за використанням коштів, що спрямовуються на фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Його здійснюють: спеціально уповноважений орган виконавчої влади - Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в Україні, Пенсійний фонд України і фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх регіональні відділення.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах їх компетенції з метою забезпечення дотримання нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митний контроль в Україні здійснюють митні органи відповідно до Митного кодексу України. Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Цей вид контролю здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1* перевірки документів та відомостей, необхідних длятакого контролю; 2* митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян*; 3* обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 4* усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, установ, організацій; 5* перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; 6* огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи. На підставі міжнародних договорів України, укладених в у встановленому законом порядку, на митному кордоні України може здійснюватися спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав. З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю створюються зони митного контролю.

Важливим видом фінансового контролю є валютний контроль - контроль за валютними операціями за участю резидентів і нерезидентів, а також за зобов'язаннями щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають з п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Мета валютного контролю - забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій. Його призначенням є: визначення відповідності валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних ліцензій; перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті резидентами і нерезидентами; перевірка повноти та об'єктивності обліку й звітно­сті за валютними операціями резидентів і нерезидентів. Валютному контролю підлягають: валютні операції за участю резидентів і нерезидентів; зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна. Державними органами валютного контролю в Україні є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України; Національний банк України та уповноважені банки; Міністерство фінансів України; Державна митна служба України; Державна податкова служба України; Міністерство зв'язку України.

5.Залежно від характеру взаємовідносин контролюючого і підконтрольного суб’єктавиділяють внутрішній і зовнішній фінансовий контроль.

Внутрішній фінансовий контроль – це контроль уповноважених органів та керівників підприємств, установ, організацій за власною фінансовою діяльністю як підприємства в цілому, так і його підрозділів. Під час проведення внутрішнього контролю контролюючий суб'єкт та підконтрольний  суб’єкт належать до однієї системи.

На відміну від внутрішнього при зовнішньому фінансовому контролі контролюючийсуб’єкт і підконтрольний суб’єкт належать до різних систем, і він здійснюється стороннім органом як загальної, так і спеціальної компетенції, уповноваженим на його проведення.

6. За цільовою спрямованістю контрольних дій органів виділяють стратегічний та тактичний фінансовий контроль.

Стратегічний фінансовий контроль спрямовується на розв’язання питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства у майбутньому, а тактичний – вирішує поточні питання їх фінансової діяльності.

7. Залежно від місця здійснення фінансового контролю його можна поділити на контроль на місцях, або виїзний контроль, під час здійснення якого контрольні органи виконують контрольні дії безпосередньо на підконтрольному об’єкті, та дистанційний, або невиїзний контроль.

8. За джерелом інформації: фактичний та документальний. Як правило ці два види контролю доповнюють один одного.

Фактичний фінансовий контроль складається з вивчення реального стану об’єкта, який перевіряють, його огляду, обмірювання, встановлення наявності грошових і матеріальних ресурсів, аналізу отриманої інформації і документів на предмет їхньої відповідності.

Документальний фінансовий контроль являє собою перевірку і аналіз первинних документів ( у тому числі і технічних носіїв*, що містять відомості про рух коштів.

9. За періодичністю проведення (частоти*: - постійний фінансовий контроль (щоденний*; - систематичний; - епізодичний