42. Гарантії реалізації прав суб‘єктів фінансових правовідносин: поняття і види.

Поняття гарантій основних прав і свободи розглядається А.М. Колодієм як система норм-принципів, умов і засобів, що забезпечують у своїй сукупності здійснення конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина в тому числі і сфері розподілу та перерозподілу ВВП та НД. Закріплення прав і свобод людини у сфері публічних фінансів у Конституції України та інших нормативно-правових актах є недостатньою умовою для того, щоб ці права і свободи реалізовувались громадянами. Без наявності відповідного механізму і гарантій реалізації більшість фінансових прав і свобод можуть залишитися для громадян лише декларативними нормами. А тому практична реалізація конституційних прав і свобод суб’єктів фінансового права повинна забезпечуватися двома категоріями гарантій.

Це, по-перше, загальні гарантії, які охоплюють усю сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин і перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від можливих  порушень. Загальні гарантії прав і свобод можна класифікувати на економічні, політичні, соціальні, організаційні, ідеологічні та інші. Найкраще гарантії реалізації прав суб’єктів фінансового права можемо прослідкувати на прикладі суб’єктів податкових правовідносин.

До політичних гарантій прав платників податків слід віднести покладення на державу обов’язку по забезпеченню прав і свобод людини, адже згідно з ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Економічні гарантії прав платників податків зумовлені необхідністю використання в Україні досвіду країн ЄС, у яких пройшов процес зміни кейнсіанської концепції оподаткування, в основі якої була активна фіскальна політика держави, на неокласичну концепцію податкової нейтральності, яка зумовлює не прямий, а побічний вплив держави на економіку за допомогою ринкових важелів. Це означає, що податки не повинні бути тягарем для платників, а одним із стимулів розвитку національної економіки. Вони не повинні відігравати вирішального значення при прийнятті ділових рішень, від їх величини не повинен залежати вибір господарської діяльності і характер розподілу прибутку. Визначений у законодавстві принцип соціальної справедливості один із ключових при визначенні соціальних гарантій прав платників податків. Базисом таких гарантій є концепція соціальної держави, що знайшла своє відображення у Конституції України. Основа її принципів відповідальності держави за забезпечення своїм громадянам прожиткового мінімуму, який закріплюється в законодавстві.

Організаційні гарантії прав платників податків полягають у існуванні державних інститутів та органів, покликаних забезпечувати охорону та захист прав платників податків. У державі діє система органів правосуддя, забезпечується матеріально-технічна база їхньої діяльності, здійснюється підготовка і підбір кваліфікованих кадрів. У структурі органів державної податкової служби діють структурні підрозділи, функцією яких є розгляд скарг платників податків в адміністративному порядку. Що ж до організаційних гарантій інтересів держави у сфері податкових правовідносин, то варто відзначити, що законодавством України визначена чітка організаційна структура органів державної влади, які повинні забезпечити інтереси держави у сфері оподаткування.

По-друге, це спеціальні гарантії – правові засоби і способи, за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права і свободи громадян, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права з приводу розподілу та перерозподілу ВВП та НД.

До конституційно-правових гарантій платників податків належать: право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів самоврядування, посадових і службових осіб. Право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної школи, що завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених органів і осіб; право знати свої права і обов’язки, закони та інші нормативно-правові акти , які визначають права і обов’язки громадян, але не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є недійсним. Зазначені гарантії є ключовими й основоположними у забезпеченні реалізації та захисту прав платників податків. Окремим специфічним видом правових гарантій є юридична відповідальність.

Юридична відповідальність суб’єктів фінансового права – це вид суспільних відносин, врегульованих нормами чинного законодавства, зміст яких полягає в заохочуванні за незалежну правомірну поведінку суб’єктів фінансового права, передбачену правовими нормами, чи примусі до виконання приписів норм права в разі порушення їх, що здійснюються державою в межах чинного законодавства.

Спеціальні гарантій встановлюються державою в Конституції, нормах поточного законодавства. Їхньою метою є реальне забезпечення правовими засобами максимального здійснення, охорони й захисту конституційних прав і свобод громадян. Зокрема, Основний Закон передбачає низку гарантій. Наприклад, такі: кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55*; право  на  відшкодування  за  рахунок держави  чи  органів  місцевого  самоврядування  матеріальної   та моральної  шкоди,  завданої  незаконними  рішеннями,   діями    чи бездіяльністю  органів  державної   влади,    органів    місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні  ними своїх повноважень (ст.56*; кожному гарантується  право  знати  свої  права  і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути  доведені  до  відома  населення  у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до  відома  населення  у  порядку, встановленому законом, є нечинними (ст. 57*; закони та інші нормативно-правові  акти  не  мають зворотної дії в часі, крім випадків,  коли  они  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи (ст. 58*; правову допомогу, яке означає, зокрема, що кожний вільний у виборі захисника своїх прав і що у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (ст.59*; принцип необов'язковості виконання явно злочинного розпорядження чи наказу (ст.60*; гарантія неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод означає, що ці права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією (ст.64* та інші. В чинній Конституції України ці гарантії закріплені в статтях 55-64.

Ст. 63 п. 63.6 Податкового кодексу України містить положення, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової  служби,  ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.  У паспортах  зазначених  осіб органами державної податкової служби  робиться  відмітка  про наявність у них права здійснювати будь-які платежі  за  серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

Призначення цих та інших нормативно-правових гарантій, які містять Конституція і закони України, полягає в тому, щоб забезпечити найсприятливіші умови, за яких закріплений у Конституції України статус людини і громадянина став би юридичним і фактичним соціальним становищем кожної особи. Гарантії, таким чином, є тією ланкою, яка дає змогу здійснити необхідний у правовому статусі громадян перехід від передбаченої в Конституції та в законах України можливості до їх реалізації в житті. До реалізації прав і свобод людини необхідно, зазвичай, щоб особа, по-перше, сама бажала цього, і по-друге, мала певний рівень правового виховання і правової культури. Тому важливою є роль держави у формуванні належної правової свідомості у кожного громадянина нашої держави.