- •1. Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
- •2. Становлення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів - фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права
- •3. Пострадянська доктрина фінансового права. 1991 – 2013
- •4. Поняття та об'єктивна зумовленість предмету фінансового права постсоціалістичної держави.
- •5. Місце фінансового права в системі права України.
- •6. Поняття та ознаки методу фінансового права.
- •7. Право оперативної самостійності у фінансовому праві.
- •8. Позитивний обов’язок, дозволи та погодження у фінансовому праві.
- •9. Договірно-правовий метод регулювання правовідносин з приводу публічних фінансів.
- •12. Поняття та структура об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
- •2* Людиноцентристська доктрина фінансового права
- •3* Егалітарна доктрина фінансового права
- •13. Поняття та еволюція категорії «начала» фінансового права.
- •14. Сучасні підходи до розуміння начал фінансового права
- •15. Субстанціональні якості начал фінансового права
- •16. Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права
- •17. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •18. Конституційна природа фінансового права.
- •19. Поняття конституційних засад фінансового права.
- •20. Види (зовнішні форми) конституційних засад фінансового права.
- •21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.
- •22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фінансовому праві
- •24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.
- •25. Поняття та особливості фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фінансового правових норм.
- •26. Структура фінансово-правової норми. Особливості гіпотези, диспозиції і санкції фінансово-правової норми.
- •27. Види фінансово-правових норм.
- •1* За предметом (змістом* правового регулювання:
- •2* За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми:
- •3* За характером приписів, які в них містяться:
- •4* За територією дії:
- •5* За терміном дії:
- •6* За колом осіб, на які норми поширюють свою дію:
- •7* За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •8* Залежно від суб’єктів, що прийняли нормативно-правовий акт:
- •9* За характером впливу на учасників фінансових правовідносин:
- •28. Набрання чинності норм фінансового права. Ретроактивність норм фінансового права. Припинення дії норм фінансового права.
- •29. Способи реалізації фінансово-правових норм: здійснення, виконання, дотримання та застосування.
- •30. Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •31. Радянські концепції системи фінансового права
- •32. Пострадянські концепції системи фінансового права
- •33. Структурні елементи системи фінансового права. Загальна та Особлива частина фінансового права.
- •34. Поняття та особливості матеріального та процесуального фінансового права
- •35. Фінансово – правові інститути як основний структурний підрозділ фінансового права: поняття, ознаки, види.
- •36. Поняття, особливості та структура суб’єктивного фінансового права: типи доктринальних підходів.
- •37. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •38. Держава як суб’єкт фінансового права.
- •39. Громадянське суспільство як суб’єкт фінансового права.
- •41. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти фінансового права.
- •42. Гарантії реалізації прав суб‘єктів фінансових правовідносин: поняття і види.
- •43. Захист прав суб’єктів фінансових правовідносин.
- •44. Поняття , правова природа та особливості правовідносин у фінансовому праві
- •45. Види фінансових правовідносин
- •46. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення фінансового правовідношення
- •47. Поняття та зміст фінансово-правового зобов’язання.
- •48. Правова природа податкового зобов’язання.
- •49. Правова природа бюджетного зобов’язання.
- •50. Засоби забезпечення фінансових зобов’язань.
- •52. Міжнародно-правові стандарти організації державно-фінансового контролю.
- •53. Види фінансового контролю.
- •2. Види фінансового контролю
- •54. Методи фінансового контролю
- •55. Форми фінансового контролю.
- •56. Система органів фінансового контролю.
- •57. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
- •58. Види фінансово-правової відповідальності.
- •59. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •60. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •61.Поняття, особливості та види фінансово — правових санкцій.
- •62.Поняття емісійного права як підгалузі фінансового права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •63.Поняття та правова природа грошей. Значення та особливості грошей як фінансово-правової категорії
- •64.Грошовий обіг та грошова система України. Еволюція грошової системи України. Грошова реформа
- •65.Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні
- •66.Поняття та особливості розрахункових відносин у фінансовому праві
- •67.Правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу та здійснення розрахунково-касового обслуговування
- •68.Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні
- •70.Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг.
- •86. Публічні видатки як категорія фінансового права
- •Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •4. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України
- •4.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •4.3. Туристичний збір
- •1*Роботодавці
- •11* Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143. Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144. Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»: поняття та особливості.
- •147. Поняття,правова природа та класифікація цільових фондів в Україні.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України".
- •4. Фінансово-правовий статус "Фонду охорони навколишнього природного середовища»
- •5. Фінансово-правовий статус "Державного дорожного фонду України та територіальні дорожні фонди".
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття та зміст бюджетного процесу.
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
16. Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права
«Начала фінансового права», будучи висхідною категорією у відповідній галузі, посідають первинне місце в ієрархічній структурі фінансового права України. Саме від характеру та сутності начал фінансового права залежить подальше спрямування та сутність галузі та всіх інших (нижчестоящих*елементів ієрархічної структури фінансового права.
Критерій правового начала – принцип формальної рівності суб'єктів фінансових правовідносин, як переконує аналіз, здатний зіграти в пострадянському фінансовому праві роль ключової ланки, взявшись за яку можна по черзі витягти весь ланцюг найрізноманітніших його проблем, привести у відповідність постсоціалістичне фінансове право з постсоціалістичними публічними фінансами, а законодавство з питань публічних фінансів – з істинним (природним* фінансовим правом.
17. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
Розкриваючи конституційні засади фінансового права неможливо обійти основоположні принципи у сфері публічних фінансів. На жаль, Радянська правова доктрина, відзначаючи важливу роль принципів права у правотворчості та правозастосуванні, водночас не визнавала за ними статусу джерела права в буквальному розумінні слова. Це аргументувалось тим, що принципи права не мають власної форми вираження, а володіють формою того акту, складовою частиною змісту якого вони є. Справа в тому, що за умов ототожнення права і закону, яке мало місце у радянський період, конституційні засади і зміст законодавства належало виводити тільки із самого законодавства.
На думку Воронової Л. К., принципи не є джерелом права, в тому числі і фінансового права. Принципи права визначаються джерелом лише там, де в державі панує природно-правова доктрина права або в мусульманських державах.
В Україні представники «класичної» радянської доктрини не визначають принципи джерелом права, тим більше в фінансовому праві, де фінансові відносини існують виключно у формі правовідносин. А суд не виносить рішення на підставі таких приписів, як справедливість, громадська безпека тощо на відміну від європейського суду з прав людини, рішення якого ґрунтуються на природних принципах права.
Проте, згідно природно-правової доктрини фінансового права, ми вважаємо їх джерелом. Апелюючи до відомих представників у сфері публічних відносин.
На нашу думку, розуміння принципів права, що склалося в цивілізованих країнах світу, було б доречним поширити і в Україні. І хоч принципам права не завжди притаманні достатня чіткість і стабільність змісту, в нинішніх умовах переходу до ринкової економіки, коли реформування правової системи нерідко відстає від потреб практики, принципи права могли б стати засобом її коректування, сприяти усуненню пробілів в праві, в тому числі й фінансовому праві України.
Як справедливо відзначає німецький юрист-фінансист К.Фогель, "для фінансової системи з чинного правового регулювання (виділено мною - Г.Р.* робляться специфічні висновки, які стосуються безпосередньо фінансового права" (виділено мною -Г.Р.*. Отже, "поряд з писаним виступає більш широке, неписане право Основного закону" (виділено мною - Г.Р.*, тобто, його принципи. Причому, продовжує К.Фогель, "конституційне фінансове право не може залежати від випадковості, згідно з якою одні питання знайшли в тексті Конституції повне відображення, а інші - ні". Незалежно від того, знайшли чи ні принципи правового регулювання публічних фінансів своє формальне закріплення у Конституції, вони не можуть бути порушені без негативних наслідків для практики цієї діяльності. Закріплення даних принципів у Конституції держави чи інших законах тільки більш послідовно та надійно забезпечує їх практичну реалізацію, і не більше, а принципами вони є за своєю правовою природою.
Цей дозаконний і в певній мірі навіть надзаконний характер принципів фінансового права, як і права взагалі, сприяє втіленню в життя та захисту основ конституційного ладу, конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правові принципи спрямовують та пов'язують законодавчу, виконавчу і судову гілки влади, виступають щодо них у якості своєрідних еталонів, зразків. Як писав відомий російський юрист-фінансист О.М.Козирін, принципи права як основа нормативного регулювання є певним камертоном усієї наступної нормотворчості. Вони гарантують безперервність, послідовність законодавчого процесу, забезпечують взаємозв'язок права та законодавства, адаптують відповідну нормотворчість держави до особливостей традиційної правосвідомості населення. Отже, за своєю правовою природою принципи фінансового права є органічною складовою, ядром її фінансово-правової доктрини. Саме у них ця доктрина найпослідовніше проявляє свою онтологічну сутність, найглибше розкривається її зміст, найчіткіше визначаються межі фінансової діяльності держави та фінансового права.
Розуміння суті фінансового права з позицій соціального натуралізму, згідно якого у творенні фінансового права природа відіграє ту роль, що створює об'єктивні фінансові відносини, в тому числі й у сфері публічних фінансів, а держава відіграє ту роль, що надає цим природнім розподільним та перерозподільним відносинам адекватні правові форми, і не більше не тільки робить можливим, але й з необхідністю вимагає бачити найважливіше джерело фінансового права у його принципах. Такий підхід до розуміння джерел фінансового права не вписується у загальноприйняту на всьому постсоціалістичному просторі позитивістську доктрину джерел права, яка є дещо модернізованою радянською нормативістською доктриною джерел права, проте для юристів цивілізованих країн Заходу він не є чимось новим.