3. Завдання для самостійної роботи

1. Структура ринку фінансових послуг України.

2. Аналіз структури ринку фінансових послуг за видами фінансових активів.

3. Сегменти фінансового ринку, що можна виділити, керуючись основними принципами загальної сегментації ринку.

4. Загальна характеристика сегментів ринку фінансових послуг.

5. Аналіз основних видів фінансових послуг, які надають окремі суб’єкти РФП.

6. Особливості функціонування біржового і позабіржового сегментів валютного ринку та ринку цінних паперів.

7. Характеристика основних видів цінних паперів фондового ринку, їх класифікація.

8. Основні тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні

9. Грошово - кредитна політика в умовах перехідної економіки.

10. Роль і місце страхового ринку на ринку фінансових послуг.

11. Ринок нерухомості та землі, як самостійний елемент РФП.

12. Сучасний стан та перспективи розвитку кредитного ринку України.

13. Основи функціонування та сучасний стан валютного ринку України.

14. Аналіз інвесторами об’єктів ринку нерухомості, землі, золота, антикваріату.

15. Стан ринку фінансових послуг України та тенденції його розвитку на сучасному етапі.

Тема 3. Суб’єкти ринку фінансових послуг

3.1.Зміст теми

Суб’єкти ринку фінансових послуг та їх класифікація. Суб’єкти, що класифікуються за формою: господарчі суб’єкти всіх форм власності; держава; органи місцевого та регіонального самоврядування; домогосподарства. Суб’єкти, що класифікуються за функціями: емітенти, інвестори, фінансові посередники, інститути інфраструктури. Функції суб’єктів та система взаємодії.

3.2.Завдання для опрацювання

Вашій увазі представлена замітка з фінансово-економічного тижневика «Інвестгазета» за вересень 2005 року. У нотатці йде мова про певний фінансовий актив. Завдання полягає в тому, щоб охарактеризувати цей фінансовий актив з теоретичних позицій ринку фінансових послуг. Для цього необхідно відповісти на такі питання після ознайомлення із змістом замітки.

1. Про який фінансовий актив і інструмент йде мова?

2. Опишіть схему, за якою даний фінансовий актив забезпечує функцію фінансового ринку – переміщення грошових коштів від власників заощаджень до споживачів засобів.

3. Про який канал переміщення йде мова:

а) пряме фінансування (пайова участь або отримання позики);

б) непряме фінансування?

4. Про який фінансовий ринок йде мова? а) Ринок позикових капіталів;

б) Ринок цінних паперів;

в) Валютний ринок;

г) Страховий ринок;

д) Ринок золота;

е) Ринок нерухомості.

5. Визначити вид фінансового інструменту за терміном обігу:

а) Короткостроковий;

б) Довгостроковий.

6. Визначити вид фінансового інструменту за характером зобов'язань:

а) Інструменти без подальших фінансових зобов'язань,

б) Боргові фінансові інструменти;

в) Пайові цінні папери.

6. Визначити вид фінансового інструменту за пріоритетною значущістю:

а) Первинні фінансові інструменти;

б) Вторинні фінансові інструменти.

7. Визначити вид фінансового інструменту за гарантованим рівнем

прибутковості:

а) З фіксованим доходом;

б) З невизначеним доходом.

8. Визначити вид фінансового інструменту за ступенем ризику:

а) Безризиковий фінансовий інструмент;

б) Фінансовий інструмент з низьким рівнем ризику;

в) Фінансовий інструмент з помірним рівнем ризику;

с) Фінансовий інструмент з високим рівнем ризику.

9. Назвіть дві функції фінансового ринку в економіці України.

10. Про який фінансовий ринок йде мова:

а) регіональний

б) національний

12. Назвіть суб'єктів на даному ринку фінансових послуг:

а) Фізичні особи;

б) Юридичні особи;

в) Фінансові посередники.

13. Визначте суб'єктів за формою:

а) Господарюючі суб'єкти;

б) Домашні господарства;

в) Держава;

г) Місцеві органи влади.

14. Класифікуйте суб'єктів за функціями: хто продавці та покупці на ринку, виберіть один варіант з перерахованих:

а) Кредитори і позичальники;

б) Емітенти та інвестори;

в) Продавці валюти і покупці валюти;

г) Страховики і страхувальники;

д) Продавці та покупці дорогоцінних металів;

е) Покупці та продавці житла.

15. Якщо ваш ринок – це ринок цінних паперів, яким з 3-х перерахованих

способів відбувається розміщення цінних паперів:

а) Прямий продаж цінних паперів безпосередньо емітентом;

б) Продаж цінних паперів за допомогою посередників – брокерів або дилерів;

в) Розміщення цінних паперів за допомогою аукціонів.

Варіант 1.

Уряд вирішив зменшити ризики нових випусків муніципальних облігацій. За попередніми даними, сума емісії облігацій муніципалітету м.Одеси складе 150 млн. грн. Бонди випускатимуться трьома серіями з різними термінами погашення і ставками. Відкласти випуск довелося через відставку уряду. Двомісячна історія з розміщенням Одесою муніципальних облігацій доходить до кінця. Мінфін дасть «зелене світло» на випуск, але з деякими обмовками. Про це повідомила директор департаменту управління державним боргом Міністерства фінансів Галина Пахачук: «На розміщення буде даний дозвіл, але не на повну суму і з певними додатковими умовами. Додаткові умови — це буде не погашення відразу всієї суми, а погашення, скажімо, через рік-два-три. Тобто буде графік погашення, для того, щоб полегшити навантаження на міськбюджет по обслуговуванню. Остаточне рішення із цього приводу ще не ухвалено».

Муніципалітет Одеси врахував зауваження Мінфіну, і сума облігаційної позики буде зменшена удвічі — з 300 до 150 млн. грн. За словами начальника управління фінансів Одеського міськвиконкому Світлани Бедреги, випуск облігацій буде розбитий на три частини з різною прибутковістю і термінами обігу. «Перша — на суму 50 млн. грн. під 12% річних з терміном погашення в 2007 році, об'єм трирічних облігацій другого траншу із ставкою купона 13% річних составит70 млн. грн. Термін обігу третього випуску — п'ять років із ставкою купона 14% і об'ємом 30 млн. грн.», — говорить вона.

Нагадаємо, що 15 липня 2005 року міська рада Одеси ухвалила рішення, згідно з яким цього року місто планувало випустити муніципальні облігації на загальну суму 300 млн. грн. Передбачалося, що термін обігу паперів складе три роки, а ставка прибутковості не перевищуватиме 13%. Частина засобів, одержаних від розміщення облігацій, повинна була бути направлена на виконання соціальних програм, частина — в комунальне господарство міста, житлове будівництво, ремонт дорогий і, крім цього, на погашення заборгованості за попередньою позикою 1997 року в сумі 70 млн. грн. Оскільки привернути вдасться тільки 150 млн. грн., деякі програми фінансування доведеться урізувати. «В першу чергу будуть переглянуті статті витрат на капітальне будівництво і фінансування житлово-комунального господарства. Незайманими залишаться засоби, виділені на погашення заборгованості перед утримувачами облігацій 1997 року», — розповіла Світлана Бедрега і додала, що «після вчорашніх подій (відставка уряду і т.п. — ред.) тепер взагалі невідоме, що буде з випуском».

Варіант 2.

Облігаційна альтернатива: 100 млн. за рік до останнього часу випуск боргових цінних паперів, як один із способів фінансування бізнесу, користувався популярністю, в основному, серед великих корпорацій і підприємств. У компанії «Оптіма-Інвест» відзначають зростання попиту на випуск облігацій серед компаній середнього рівня з річним оборотом від 20 млн. грн.

Бумом на ринку облігацій вирішили скористатися компанії середнього і вище середнього рівня капіталізації. І хоча не можна сказати, що раніше цей сегмент корпоративного сектора не робив емісій «бондів», ці випуски носили, швидше, технічний характер. Так, якщо емісія боргових інструментів використовувалася перш за все для інвестицій в компанію з боку власників, то зараз все більше емісій носять ринковий характер і продаються зовнішнім інвесторам. До речі, серед них все частіше зустрічаються не тільки банківські установи. У останній час, навіть фізичні особи виявляють цікавість до даних паперів з дуже доступним номіналом — 1 000 грн.

Компанія «Оптіма-Інвест», одна з лідерів по організації емісій в даному сегменті, за останній рік вивела на фондовий ринок 7 (сім) емітентів, організувавши 8 емісій на загальну суму 100 млн. грн.

У більшості підприємств, які випускали облігації, доходи ростуть з темпом в десятки відсотків. Так, якщо у ТОВ «Черкаська птахофабрика», одного з виробників курятини, дохід за весь 2004 рік склав 21,5 млн. грн., то в 2005 році ця цифра була подолана вже в першій половині року.

При цьому облігації залишаються вигіднішим джерелом капіталу, ніж банківські кредити, багато в чому завдяки порівняно невисоким відсотковим платежам (16-18%) і, що більш важливе, — довгим терміном випуску (мінімум три роки). Плюсом є також те, що для облігаційних позик не вимагається застави, на відміну від банківського кредиту.

Попитом серед банків, нерезидентів і (вже тепер) «фізиків» користуються боргові папери підприємств, які працюють j на ринку роздрібної торгівлі і FMCG (споживацьких товарів), до яких відноситься більшість середніх підприємств. Про це говорить успішний приклад розміщення облігацій компанії «Інтермаркет», яка є регіональним лідером серед торгових компаній Західної України.

До останнього часу одним з недоліків облігаційного шляху фінансування інвестицій залишалися терміни організації позик, які звичайно займали декілька місяців. Для «Оптіми-Інвест» це не проблема. Так, терміни підготовки випуску облігацій ТОВ «Черкаська птахофабрика» на суму в 15 млн. грн. склали менше одного місяця.

Варіант 3.

2005 рік оголошений ООН роком підприємництва і мікрокредитування. Схоже, в Україні це сприйняли буквально — до кінця року об'єм ринку може вирости в два рази — до $800 млн. Лідерство на ринку відстоюють Приватбанк і «ПроКредит Банк»

Цього року ринок мікрокредитування зробив черговий ривок і, за прогнозами його учасників, результати 2005 року за темпами зростання можуть стати рекордними. Ще одним підтвердженням цьому служить список банківських установ, що постійно поповнюється, в яких з'являються програми щодо фінансування і обслуговування представників малого і середнього бізнесу.

Об'єм ринку мікрокредитування на сьогодні коливається в межах $350-400 млн. «мікрокредитування через банківську систему складає зараз в Україні $350 млн. Це значить, що в нашій країні обслуговують близько 70 тис. кредитів», — говорить голова правління «ПроКредит Банку» Дірк Хабек. За словами керівника департаменту мікрокредитування Приватбанку Тараса Пономаря, приблизна величина портфеля фінансових структур, що здійснюють реалізацію даного напряму, еквівалентна $400 млн.

Як відзначає керівник кредитного управління «ПроКредит Банку» Ашот Абраамян, сьогодні приблизно 20% МСП використовують мікрокредитування як інструмент фінансування свого бізнесу. «Як мінімум, найближчими роками банки можуть вирости в об'ємах мікрокредитування МСП. І проте, це буде приблизне всього лише невелика частка нині діючих суб'єктів малого і середнього бізнесу. Крім того, цей показник залежить від зростання самого сектора малого і середнього бізнесу», — розказує експерт.

Основні клієнти сектора мікрокредитування — це підприємці, малі та середні підприємства. Середня сума кредитів складає $3-5 тис. Згідно вимогам Програми мікрокредитування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Німецько-українського Фонду, забезпечення по кредиту повинне бути обов'язково диверсифікованим: товари і сировина в обороті можуть складати до 30% від суми кредиту. Для фізичних осіб заставою може виступати особисте майно, устаткування, поручительство третіх осіб. Крім того, банки охоче кредитують під нерухомість автомобілі та земельні ділянки.

Вищезазначена Програма в черговий раз підкреслює, що ринок мікрокредитування в Україні розвивається не тільки за рахунок грошей вітчизняних банків. У даний час ЄБРР і Німецько-Український Фонд реалізують в Україні сумісну програму мікрокредитування. Реалізація Програми проходить при підтримці USAID — Агентства США з міжнародного розвитку, Європейського Співтовариства і ЄБРР, а також при підтримці міжнародної консалтингової фірми IPC. За станом на початок серпня поточного року в рамках Програми було видано 165 тисяч кредитів на загальну суму $890 млн., поточний кредитний портфель досяг $276 млн. (63 тисячі кредитів). Основними напрямами фінансування є торгівля, виробництво, сфера послуг і сільське господарство. У число вибраних банківських установ, які беруть участь в Програмі мікрокредитування, входять Приватбанк, «ПроКредит Банк», АКБ «Форум», АППБ «Аваль», КБ «Надра» і «Кредитпромбанк». Планується, що протягом року за рахунок засобів ЄБРР і НУФ українські підприємці одержать близько $450 млн.

Визначити лідерів в даній сфері банківського бізнесу досить складно, оскільки орієнтуватися можна тільки на інформацію банків, яка у кожного з них істотно відрізняється. За наслідками досліду, проведеного «Інвестгазетою», кожен другий банк на перше місце поставив себе. Тарас Пономарь запевняє, що сьогодні частка Приватбанку по об'ємах вкладень в малий і середній бізнес складає 35%, по кількості клієнтів — 32%. У «ПроКредит Банку» вважають, що перше місце за об'ємом виданих кредитів займають вони. Разом з тим, у першій п'ятірці банків-лідерів найчастіше називалися три фінустанови — Приватбанк, «ПроКредит Банк» і АППБ «Аваль».

«Приємно відзначити, що банк «Надра» входить у першу п'ятірку. Також, на мій погляд, туди входять Укрсоцбанк, Приватбанк, «ПроКредит Банк», «Аваль», «Укрсиббанк» (представлені у вільній послідовності)», — оцінює першість радник відділу продажів малому бізнесу Управління роздрібних продажів КБ «Надра» Андрій Дороженко. Начальник відділу розвитку програми мікрокредитування інвестиційного управління ВАТ «Кредитпромбанк» Анастасія Демченко запевняє: «Поки незаперечними лідерами на цьому ринку є Приватбанк, АППБ «Аваль» і «ПроКредит Банк».