Практичні завдання Завдання 1

Клієнт склав доручення банку-емітенту про відкриття акредитива на користь одержувача коштів (бенефіціара) на бланку платіжного доручення. У графі «Призначення платежу» цього розрахункового документа були перераховані ті документи, на підставі яких виконуючий банк повинен виплатити засоби акредитива на користь бенефіціара. Банк-емітент прийняв таке доручення і направив на адресу виконуючого банку власне доручення про відкриття акредитива. Акредитив був відкритий. Одночасно з прийняттям акредитивного доручення банк-емітент списав суму грошового покриття акредитива з розрахункового рахунку платника (наказодавця акредитива) і направив його на адресу виконуючого банку разом з екземпляром того платіжного доручення наказодавця, на якому було складено акредитивне доручення. Враховуючи, що сума грошового покриття прийшла у виконуючий банк разом з платіжним дорученням, а не із заявою на відкриття акредитива, виконуючий банк помилково зарахував суму, що переводилася, на рахунок бенефіціара, не очікуючи надання ним пакета документів, відповідних умовам відкритого акредитива. Бенефіціар не відвантажив продукцію, для оплати якої мав бути відкритий акредитив. Наказодавець (платник) пред'явив до банку-емітента позов про відшкодування збитків, що виникли через неналежне виконання акредитива.

Чи підлягає задоволенню вимога наказодавця?

Завдання 2

Покупець (платник), що отримав товар від постачальника, пред'явив у банк платіжне доручення на його оплату. Банк платника списав необхідну суму з рахунку покупця і перерахував її на адресу постачальника (одержувача засобів). Через три місяці постачальник, що не отримав гроші, звернувся до покупця з вимогою повторного платежу. Покупець відмовився платити другий раз. Проте він звернувся в обслуговуючий банк з проханням пошукати втрачене переведення. Банк платника встановив, що сума, яка переводилася, в банк постачальника не поступала. Вона була зарахована на рахунок банка-посередника, який виявився неплатоспроможним, припинив платежі і тому не зміг перерахувати гроші за призначенням. Враховуючи, що сума боргу була списана з його рахунка, покупець зробив висновок, що він вже розплатився за отриманий товар. Покупець запропонував постачальникові самостійно пред'явити позов до банку-посередника і стягнути з нього суму збитків.

Вирішіть спір.

Завдання 3

Кредитор пред'явив у банк-емітент платіжну вимогу до боржника, оплачувану в порядку попереднього акцепту. Платіжна вимога була направлена банком-емітентом у виконуючий банк, який передав розрахунковий документ боржникові-платникові для акцепту. Через два дні боржник повернув платіжну вимогу із заявою про відмову від акцепту з формулюванням «Товар не замовлений». Виконуючий банк був повідомлений, що договір на постачання товару укладений і реально постачальником виконаний.

Як має поступити банк? Чи має право банк списати суму боргу?

Завдання 4

АТЗТ «Схід» (постачальник) уклало в ТОВ «Вимпел» (покупець) договір постачання шинної продукції. Загальна ціна договору становить 62 389 грн. Продукція повинна була поставлятися щоквартально. Згідно з умовою договору про порядок розрахунків покупець повинен був здійснювати розрахунки за поставлену продукцію рівномірно готівкою не пізніше 10 числа місяця, що настає за останнім днем останнього місяця минулого кварталу.

У результаті проведеної податкової перевірки зміст вказаного договору став відомий податковій інспекції покупця. Податкова інспекція зробила висновок, що розрахунки здійснено готівкою неправомірно. Покупець наполягав на законному характері здійснених ним готівкових розрахунків, оскільки сума кожного платежу не перевищувала 15 597 грн.

Вирішіть спір.