Газети в Швеції

Тип	Назва
Загальнодержавні ранкові газети	•Dagen •Dagens ETC •DagensIndustri •DagensNyheter •Göteborgs-Posten •FriaTidningen •Metro •SvenskaDagbladet •Världenidag
Загальнодержавні вечірні газети	• Aftonbladet • Expressen • GTsv
Соціально-політичні газети	• Aktuellt i Politiken • Arbetaren, Bang • DirektAktion • Flamman • Frihet • Huvudstadsbladet • Internationalen • NationellIdag • NationelltMotstånd • NyTid • Offensiv (tidning) • Proletären • StockholmsTidningen • Tiden • DenSvenskeNationalsocialisten • Brand
Економічні газети	• Fornvännen • Forskning&Framsteg • IllustreradVetenskap • National Geographic • PopulärAstronomi • Ridsport • Spårstumpen • Tandteknikern • TidningenSkogen • Vagabond • PrivataAffärer
Тижневики	• Allers • HemmetsJournal • Hemmetsveckotidning • HäntExtra • ICA-kuriren • NyTeknik • RuotsinSuomalainen på finska • Se&Hör • SvenskDamtidning • ÅretRunt
Шведські газети в Фінляндії	• Borgåbladet (Borgå) • Hufvudstadsbladet (Helsingfors) • JakobstadsTidning (Jakobstad) • NyaÅland (Mariehamn) • Syd-Österbotten (Närpes) • Vasabladet (Vasa) • VästraNyland (Raseborg) • ÅboUnderrättelser (Åbo) • Ålandstidningen (Mariehamn) • Österbottningen (Karleby) • Österbottenstidning (Jakobstad, Karleby, Kronoby, Larsmo, NykarlebyochPedersöre) • ÖstraNyland (Lovisa)

Згідно з рейтингом найбільших газет Швеції², в п’ятірку лідерів входять такі газети, як : Aftonbladet, DagensNyheter,Expressen, Göteborgs-Posten, SvenskaDagbladet.

A ftonbladet

Шведський таблоїдзаснований Ларсом Юханом Єртом у 1830 році під час модернізації Швеції. Сьогодні газета визнає себе як незалежна соціал-демократична і найбільша щоденна газета в Скандинавії (згідно з Tidningsstatistik AB, шведською статистичною компанією). Газетою Aftonbladet володіють Шведська конфедерація профспілок та норвезька медіа-група «Schibsted». У 2006 році в газети було 1425000 щоденних читачів (дослідження Orvesto 2005:2), що приблизно дорівнює 15 % населення Швеції.

Єртаявляється засновником сучасної шведської журналістики , та й взагалі сучасної , ліберальної ідеології друку . У йогогазетіможнабулознайтидокладнісудовірепортажі, точні описи умов життя народу, новини , незручні для влади, бюлетені з усієї країни та з-за кордону, плітки і сімейніновини , твори провіднихлітераторів і високоякіснукультурнудискусію.

На ційоснові газета «Aftonbladet» стала зброєю в боротьбіпротикоролівськоївлади ,боротьбі , що призвеласвого часу в союзі і з іншимидемократичними силами до формування шведської демократії. Не раз уряд намагавсязаборонитивипускгазети , щоб таким чином помститися за незручніновини . Газета придумала хитрийспосібвиживання . Коли влада заборонила випуск , редакціявідразу почала випускновоїгазети : «ДругийAftonbladet» , «ТретійAftonbladet» , « 26-ійAftonbladet» ... » .

Газету можназнайтитакож в інтернеті. «Aftonbladet» почала видаватися в Інтернетідосить рано. Впершестаттябулаопублікована в Мережі 25 серпня 1994 року і основнийновиннийсервіс є безкоштовним. У міру розвитку сайт aftonbladet.se за різнимидослідженнямиперіодичнооцінювався як один з п'яти найбільш відвідуванихшведськихсайтів.

Політичні партії та партійна преса  

Політичні

зору. Традиційно найбільш широко представлені в риксдагу соціал-демократи, але якщо вступають в коаліцію правоцентристські партії, то вони домагаються над лівими помітної переваги.

Історично склалося так, що перш за все газетна преса виступала рупором партій, саме вона будувалася на партійних засадах.

Отже, розглянемо основні політичні партії країни і їх офіційні видання.

Соціал-демократична робоча партія Швеції (СДРПШ) була заснована в 1889 році. Агітатори соціал-демократичної партії віднесли себе до швидко зростаючого класу промислових робітників. Поширювані ними ідеї були запозичені з класичного європейського соціалізму.

Зараз це найбільша політична партія країни. Програма партії побудована на принципах «демократичного соціалізму», носить реформістський характер, хоча в ній містяться досить радикальні вимоги економічної, виробничої демократії.

Офіційні друковані органи - журнали «AktuelleIPolitik» («Актуальне в політиці») і «Tiden» («Час»).

Партія центру ( ПЦ ) була створена в 1910 році , насамперед для захисту інтересів селянства. До 1958 року вона називалася Селянським союзом. Партія висловлює інтереси як сільської, так і міської дрібної та середньої буржуазії. Серед її електорату - значне число службовців і невелика частина робітників.

У своїй Програмі і в політичній агітації Партія центру ставить метою забезпечення рівності між людьми шляхом створення «децентралізованого суспільства , заснованого на християнському світогляді і гуманізмі» , виступає за обмеження центральної державної влади і розширення прав органів місцевого самоврядування.

Официальныйпечатныйорган – журнал «Svenskpolitik» («Шведскаяполитика»), крупнейшая газета – «Skanskadagbladet» («Сконская ежедневная газета»).

Помірна коаліційна партія (УКП) була створена в 1904 році шляхом об'єднання різних дрібних груп консерваторів. До січня 1969 називалася Права партія. Партіяпредставляєінтересинайбільшихмонополій, поміщиків, вищихчиновників.

У Програміпартіїмістятьсязахист права приватноївласності і вільногопідприємництва, вимогиобмеження державного втручання в економіку.

Офіційнийдрукований орган - журнал «Medborgaren» («Громадянин»). УКП контролюєблизько 20% тиражу щоденних газет. Найбільша - «Svenskadagbladet» («Шведськащоденна газета»).

Журнали

Число видань, які офіційно називаються «періодичними виданнями», становить від двох до трьох тисяч. З них тільки приблизно 165 є «газетами», тобто виданнями, які виходять щодня або, принаймні, раз на тиждень. Решта є журналами.

Середньостатистичний швед регулярно читає більше трьох журналів , що висуває Швецію за цим показником на одне з перших місць у світовій статистиці.

Традиційні тижневики поступово здають позиції , і з кінця 1960 - х років їх тиражі скоротилися приблизно на 50 %. Найбільш важкі втрати понесли журнали для жінок , що характерно далеко не для всіх країн Європи. У Франції, наприклад , такого явища не спостерігається. Позиції сімейних журналів дещо міцніші, але і вони теж на спаді.

Нині різко скорочуються тиражі журналів для чоловіків, що досягали найвищих показників між 1965 і 1975 роками , тобто в часи так званої «сексуальної революції» в країнах Західної Європи та США .

У 1995 році виходило 10 традиційних щотижневих журналів загальним тиражем 1,8 млн. примірників або приблизно 199 примірників на 1000 жителів. Найбільші тиражі зберігають п'ять сімейних щотижневих журналів. Порівняно мало видається в Швеції економічних, політичних і літературних журналів; існує досить стійка група спеціалізованих видань.

Перелік найбільших за накладом журналів у Швеції. Починаючи з 2004 року.

1. Se&Hör

2. HäntExtra

3. Elle (шведське видання)

4. VeckoRevyn

5. Cosmopolitan (шведське видання)

6. Bilsport

7. HemLjuvaHem

8. Slitz

9. HäntBild

10. Frida

11. Hennes

12. PlazaKvinna

13. ÄntligenHemma

14. mama

15. Solo

16. PlazaInteriör

17. Okej

18. PS!

19. Vagabond

20. BilsportClassic

21. HemLjuvaHemTrädgård

22. WheelsMagazine

23. VeckansVimmel

24. AlltomKökochBad

25. Power Magazine

Радіо і телебачення

З кінця 1980 -х років на радіо і телебаченні Швеції відбулися великі зміни. В даний час на зміну колишньої державної монополії на радіо - і телемовлення приходить нова структура . Зараз державні та громадські компанії , програми яких фінансуються за рахунок абонентної плати , діють пліч-о -пліч з набираючими силу комерційними радіо-і телевізійними каналами.

З середини 1920 -х років радіо - , а потім і телевізійне мовлення в Швеції перебувало у віданні державної монополії , призначеної обслуговувати все населення. Передачі фінансувалися за рахунок абонентної плати . Реклама в них була заборонена. Наприкінці 1970 -х років громадським об'єднанням було дозволено радіомовлення в комунах на обмеженій території . Розміщення реклами в цих передачах було також заборонено .

Свою роль у зміні статуту радіо і телебачення зіграв технологічний фактор. Поява супутникового телебачення в середині 1980 -х років підготувала грунт для більш глибоких змін на національних радіо і телебаченні. Як тільки у приватних радіо-і телекомпаній з'явилася можливість направляти комерційні телепередачі прямо в будинки шведів, було остаточно зламано опір введенню комерційного телемовлення з наземних телевізійних станцій. Комерційний наземний телевізійний канал ТВ- 4 з 1991 року веде передачі на всю країну. З 1 січня 1992 року було дозволені також передачі приватного комерційного кабельного телебачення.

Місцеве комерційне радіо стало діяти з 1993 року.

Незважаючи на зміни, які вже відбулися або плануються в даний час, головні позиції в радіо-і телевізійному мовленні як і раніше займають державні канали, що фінансуються за рахунок абонентної плати.

Основи мовної політики зафіксовані в Законі про радіо і Правовій угоді між мовними компаніями і урядом.

Радіо

З моменту появи регулярного радіомовлення в 1925 році і до 1955 року в Швеції можна було приймати тільки одну національну радіокомпанію. В даний час компанія «Шведське радіо» мовить по чотирьох радіоканалах.

Перший канал пропонує різноманітні розважальні і серйозні програми з особливим акцентом на детальні новини та ґрунтовний соціальний репортаж . Другий канал спеціалізується на освітніх програмах , програмах для іммігрантів і серйозній музиці. Третій і четвертий канали цілодобово передають легку музику і розважальні передачі . Програми регіонального мовлення йдуть в основному по четвертому каналу. Всього існує приблизно 25 регіональних програм, що охоплюють всю Швецію.

«Радіо Швеції » - міжнародна служба національного радіо - веде передачі для зарубіжних слухачів на п'яти іноземними мовами (англійською , естонською , німецькою , латиською та російською ) і шведською мовою .

Комерційне місцеве радіомовлення існує з 1993 року. У 1996 році ліцензії були надані 90 радіостанціям в 40 містах . Ліцензії розподіляються на аукціонах , де визначається щорічний внесок , який власник ліцензії зобов'язаний сплатити державі . Місцева радіостанція може передавати мережеві програми протягом часу, що складає до двох третин тривалості денного мовлення. Реклама була обмежена тривалістю не більше восьми хвилин на годину .

У вересні 1995 року компанія «Шведське радіо» , освітнє радіо і комерційне радіо отримали ліцензії для мовлення через цифрове радіомовлення .

Sveriges Radio AB

SverigesRadio - відкритеакціонернетовариство. Формально SverigesRadioнезалежне від держави, але при цьомуджереломфінансування служить особливийподаток, який визначається шведським парламентом. Реклама на Шведськомурадіо не розміщується.

Компаніябула заснована в 1925 році як Radiotjänst («Служба радіомовлення»), отрималаназвуSverigesRadio в 1957 році. Спочаткукомпаніявідповідала за всі теле-і радіомовлення в Швеції.

Реорганізація 1979 р. розділилаSR на чотиридочірнікомпанії:

• SverigesRiksradio (RR), національнешведськерадіо;

• SverigesLokalradio (LRAB), шведськелокальнерадіо;

• Sveriges Utbildningsradio (UR), шведськеосвітнєрадіо;

• Sveriges Television (SVT), шведськетелебачення.

Ця структура буласкасована в 1993 році, післячоговсірадіокомпаніїбулиоб'єднані в одну підколишньоюназвоюSverigesRadioAB.

На даний час, головою радіо є відома журналістка СіллаБенко. Існує 4 національних канали і 27 регіональних.