Виконання прийому Сафара
Водночас, слід пам'ятати про категорію травмованих, у яких існує велика ймовірність отримання ЧМТ, тому їм, як правило, позиція №1 (закидання голови) не виконується. Апріорно вважатимемо, що черепно-мозкова травма виникає при транспортних аваріях, спортивних травмах, падінні з висоти, травмах на воді, а також при травмах у дітей. Виняток становлять потерпілі, які знаходяться в стані клінічної смерті, що спонукає до негайного проведення серцево-легеневої реанімації . Забезпечення прохідності дихальних шляхів з попереднім відхиленням голови для виконання ШВЛ є пріоритетним перед ймовірним додатковим ушкодженням у травмованого шийного відділу хребта.
Забезпеч прохідність дихальних шляхів!
З’ясуй ознаки життя!
Подальші дії бригади повинні бути чітко розмежовані по її учасниках.
Руками зафіксовують шийний відділ хребта в положенні, в якому застали постраждалого (фельдшер 1).
Якщо положення не сприяє забезпеченню дихання, акуратно повертають постраждалого на спину, або в положення, яке наближається до стабільного (на боці) (фельдшер 1 + фельдшер 2).
Розпочинають первинний огляд за методикою А, В, С (оптимальний термін виконання – 10 с) (лікар).
КРОК А
Забезпечують прохідність дихальних шляхів (фельдшер 1):
Оцініть, чи потрібно проводити ревізію ротової порожнини. При наявних виділеннях (кров, блювотні маси, сторонні предмети ( в залежності від механізму ураження), слід розкрити ротову порожнину (між кутніми зубами варто поставити розпорку для попередження випадкового стискання пальців), вийняти сторонні тіла затискачем з тампоном чи відсмоктувачем забезпечити туалет ротової порожнини і глотки, звільнити їх від виділень (якщо є декілька уражених, то пріоритетом є розташування їх за рельєфом місцевості головою вниз); закиньте голову і підніміть підборіддя; при підозрі на черепно-мозкову травму голову закидати заборонено, слід підняти підборіддя.
Щоб підтвердити, або заперечити зупинку кровообігу
Реакція пацієнта
Забезпечення прохідності дихальних шляхів
Оцінка дихання і пульсу (не більше 10 секунд)
Засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів
Назальні та оральні повітропроводи
(див. додаток)
Засоби забезпечення штучної вентиляції легень
Штучна вентиляція легень проводять за допомогою мішка Амбу
(див. додаток)
Ларингеальні маски та ларингеальна трубка
(див. додаток)
П Киснева терапія ервинне обстеження крок в. Оцінка дихання потерпілого. Підрахунок частоти дихання за 10 с.
Покази до проведення інтубації трахеї:
апное;
ризик аспірації;
загроза або присутність порушення дихання (пошкодження дихальних шляхів, щелепно - лицьова травма);
закрита черепно-мозкова травма;
гіпоксемія, не дивлячись на проведення киснетерапії;
частота дихання менше 10, або більше 30 за 1 хвилину (у дорослих);
загроза зупинки дихання та серцевої діяльності (сепсис, тяжкі опіки).
Якщо дихання є патологічним, але не агональним (глибоке і шумне), а також поверхневим – постраждалому показана киснева терапія (10-15 л/хв).
Об’єктивним критерієм є дані пульсоксиметрії: насичення < 92% – покази до оксигенотерапії; насичення <90 % – покази до інтубації.
Одночасно з вирішенням питання про необхідність штучної вентиляції легень і подачі кисню накладають шийний комірець (Накладає лікар і фельдшер 2 або водій) і продовжують первинний огляд.