Система навчальних елементів з дисциплін холодильного циклу

1. Принцип дії парової компресійної холодильної машини заснований на фізичному процесі:

а) охолодження шляхом розширення газів;

б) охолодження за рахунок дроселювання;

в) охолодження при зміні агрегатного стану робочого тіла;

г) охолодження за рахунок термоелектричного ефекту Пельтьє.

2. Найбільш досконалим холодильним циклом є зворотний цикл Карно, що складається з:

а) двох ізотермічних і двох адіабатичних процесів;

б) двох ізотермічних і двох ізобарних процесів;

в) двох адіабатичних і двох ізохорних процесів;

г) двох адіабатичних і двох ізобарних процесів.

3. Холодильний коефіцієнт циклу Карно визначають:

а)

б)

в)

г)

4. Найпростіша парова компресійна холодильна машина складається з:

а) компресор, конденсатор, випарник, детандер;

б) компресор, переохолоджувач, регулюючий вентіль, конденсатор;

в) компресор, конденсатор, випарник, регулюючий вентіль;

г) конденсатор, регенеративний теплообмінник, випарник, регулюючий вентіль.

5. Питома масова холодопродуктивність холодильної машини визначається по формулі:

а)

б)

в)

г)

6. Питома робота стиску визначається по формулі:

а)

б)

в)

г)

7. Холодильний коефіцієнт циклу визначають:

а)

б)

в) г)

8. Питома кількість теплоти, що відводиться в конденсаторі:

а)

б)

в)

г)

9. Питома об'ємна холодопродуктивність визначається по формулі:

а)

б)

в)

г)

10. Масова витрата холодильного агента визначається по формулі:

а)

б)

в)

г)

11. Дійсний об’єм пари холодоагенту, що засмоктує компресор, визначають по формулі:

а)

б)

в)

г)

12. Об’єм, що описують поршні компресора, визначають по формулі:

а)

б)

в)

г)

13. Теоретичну (адіабатичну) потужність компресора визначають по формулі:

а)

б)

в)

г)

14. Рідкий холодильний агент перед дроселюванням переохолоджують до температури нижче температури конденсації з метою:

а) понизити температуру кипіння;

б) понизити тиск конденсації;

в) збільшити питому масову холодопродуктивність;

г) забезпечити «сухий хід».

15. Для забезпечення «сухого ходу» компресор холодильної машини повинен засмоктувати холодильний агент у стані:

а) волога насичена пара;

б) суха насичена пара;

в) перегріта пара;

г) насичена рідина.

16. Переохолоджувач рідкого холодильного агента включають у схему холодильної машини, що працює на:

а) R 22;

б) R 717;

в) R 134a;

г) R 600a.

17. Переохолодження рідкого холодильного агента в холодильній машині, що працює на R 22, відбувається в:

а) конденсаторі;

б) переохолоджувачі;

в) регенеративному теплообміннику;

г) регулюючому вентилі.

18. Регенеративний теплообмінник у схему холодильної машини включають з метою:

а) перегріву пари перед засмоктуванням її у компресор;

б) переохолодженням рідини перед дроселюванням;

в) перегріву пари перед засмоктуванням і переохолодженням рідкого холодильного агента перед дроселюванням;

г) інтенсифікувати теплообмін між киплячим холодильним агентом і охолоджуваним середовищем.

19. Тепловий баланс парової компресійної холодильної машини має вигляд:

а)

б)

в)

г)

20. Для яких холодильних агентів значення потенціалу руйнування озонового шару, максимально:

а) R 12;

б) R 22;

в) R 717;

г) R 134a.

21. Компресор холодильної машини призначений для:

а) поділу рідкої і газоподібної фаз;

б) стиску пар холодильного агента від тиску кипіння до тиску конденсації;

в) зниження тиску від тиску конденсації до тиску кипіння;

г) транспортування рідкого холодильного агента від конденсатора до випарника.

22. Гідравлічний удар у циліндрах компресора можливий у випадку, якщо:

а) у циліндри усмоктується волога насичена пара;

б) у циліндри всмоктується перегріта пара;

в) у циліндри всмоктується рідкий холодильний агент

г) у циліндри всмоктується суха насичена пара.

23. Об'ємні втрати в компресорі холодильної машини призводять до:

а) збільшення витрат електроенергії;

б) зниження продуктивності;

в) гідравлічному удару;

г) відключенню його.

24. Втрати в поршневих компресорах унаслідок мертвого простору обумовлені тим, що:

а) поршень не підходить упритул до кришки циліндра;

б) клапани відкриваються і закриваються з якимсь запізненням;

в) мають місце гідравлічні утрати в усмоктувальному трубопроводі;

г) температура усмоктуваної пари не постійна.

25. Опір при усмоктуванні і нагнітанні холодильного агента призводить до того, що:

а) продуктивність компресора збільшується;

б) тиск у циліндрі компресора повинен бути менше тиску кипіння і більше тиску конденсації;

в) змінюється хід поршня;

г) температура холодильного агента на виході з компресора зменшується.

26. Холодильний агент при усмоктуванні в компресор, нагріваючись від стінок циліндра, розширюється, що призводить до:

а) зменшення питомого об’єму холодильного агента, що надходить у циліндр;

б) зменшенню маси холодильного агента, що надходить у циліндр;

в) зниженню об'ємних утрат;

г) зниженню енергетичних утрат.

27. Всі об'ємні втрати в дійсному процесі компресора враховує:

а) коефіцієнт теплопередачі;

б) коефіцієнт в'язкості;

в) коефіцієнт тертя;

г) коефіцієнт подачі.

28. Холодопродуктивність компресора визначається по формулі: При зміні температури кипіння і конденсації яка з величин, що входять у формулу, залишається незмінної?

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

29. Підвищення температури конденсації холодильного агента впливає на показники роботи компресора наступним чином:

а) зменшуються значення і ;

б) збільшуються значення і ;

в) зменшуються значення і , значення і – збільшуються;

г) збільшуються значення і , значення і – зменшуються;

30. Зниження температури кипіння холодильного агента впливає на показники роботи компресора наступним чином:

а) значення , , – збільшуються;

б) значення , – збільшуються, і – зменшуються;

в) значення , – незмінні, і – збільшуються;

г) значення , – зменшуються, – збільшується.

31. Енергетичні втрати в компресорі обумовлені, головним чином, наступними факторами:

а) теплообмін пари зі стінками циліндра й опір у клапанах;

б) збільшення питомого об'єму пари;

в) депресія усмоктування і нагнітання;

г) витік пари через нещільності.

32. Збільшення енергетичних витрат у дійсному процесі в порівнянні з теоретичним характеризується:

а) коефіцієнтом подачі компресора;

б) холодильним коефіцієнтом;

в) індикаторним КПД;

г) коефіцієнтом корисної дії.

33. Втрати на тертя в компресорі оцінюють за допомогою величини, що визначають по формулі:

а)

б)

в)

г)

34. Критерієм переходу до двоступінчастого стиску є умова:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

35. У холодильних машинах двоступінчастого стиску з неповним проміжним охолодженням і одноступінчатим дроселюванням холодильний коефіцієнт визначають по формулі:

а)

б)

в)

г)

36. При роботі холодильної машини двоступінчастого стиску з неповним проміжним охолодженням і одноступінчатим дроселюванням значення проміжного тиску визначають по формулі:

а)

б)

в)

г)

37. Проміжна судина включається в схему холодильної машини:

а) двоступінчатого стиску з неповним проміжним охолодженням і одноступінчатим дроселюванням;

б) каскадної;

в) двоступінчатого стиску з повним проміжним охолодженням і двоступінчастим дроселюванням;

г) повітряної.

38. У проміжній судині відбувається процес:

а) кипіння холодильного тиску при тиску P₀;

б) поділу фаз на суху насичену пару і насичену рідину при P_пр;

в) фазовий перехід холодильного агента з пари в рідину при P_к;

г) зниження тиску холодильного агента від Р_к до Р₀.

39. Цикл двоступінчатого стиску з повним проміжним охолодженням і двоступінчатим дроселюванням характерний тим, що:

а) дозволяє одержати дві різні температури кипіння холодильного агента;

б) у схемі холодильної машини взаємодіють два різні холодильні агенти;

в) через ступіні низького і високого тиску проходить однакова кількість холодильного агента;

г) теплоенергетичні показники роботи холодильної машини залежать від концентрації холодильного агента.

40. Характерною рисою каскадної холодильної машини є те, що:

а) у її схемі відсутні компресори;

б) робочим тілом її є бінарна суміш;

в) робочим тілом її є водяна пара;

г) вона складається з двох одноступінчатих холодильних машин, що працюють на різних холодильних агентах.

41. Теплообмінні апарати холодильних машин підбирають по величині:

а) термічного опіру;

б) температури холодильного агента;

в) теплопередавальній поверхні;

г) тепловому навантаженню на апарати.

42. Теплообмінні апарати аміачних холодильних машин виготовляють з:

а) чорних металів;

б) міді;

в) бронзи;

г) латуні.

43. Найбільш компактні і менш металоємні конденсатори:

а) кожухотрубні і кожухозмійовикові;

б) зрошувальні;

в) випарні;

г) повітряного охолодження. змеевик

44. Теплопередавальну поверхню теплообмінних апаратів визначають по формулі:

а)

б) ;

в) ;

г)

45. Для регулювання кількості холодильного агента, що заповнює випарник, застосовують:

а) реле тиску

б) терморегулювальний вентиль;

в) реле температури;

г) водорегулювальний вентиль.

46. Відмінною рисою абсорбційних холодильних машин є:

а) відсутність у схемі компресора;

б) холодильним агентом є вода;

в) використання корисної роботи адіабатного розширення;

г) можливість одержати кілька значень температури кипіння.

47. Одною з головних вимог до бінарних сумішей абсорбційних холодильних машин є:

а) компоненти повинні вступати в хімічну реакцію;

б) температура кипіння абсорбенту повинна бути значно вище температури кипіння холодильного агента;

в) абсорбент не повинний поглащати холодильний агент;

г) компоненти суміші не повинні змінювати свій агрегатний стан.

48. Функція ректифікатора (дефлегматора) у схемі абсорбційної холодильної машини:

а) понизити температуру кипіння холодильного агента;

б) передача теплоти усередині циклу;

в) переміщати розчин з абсорбенту в генератор;

г) очищення холодильного агента від пар абсорбенту.

49. Тепловий баланс абсорбційної холодильної машини має вигляд:

а)

б)

в)

г)

50. Цикл парової компресійної холодильної машини будують у діаграмі, а також у діаграмі з координатами:

а)

б)

в)

г)

51. Компресори холодильних машин призначені для:

а) дроселювання холодильного агента;

б) стиску і переміщення робочої речовини;

в) конденсації парів холодильного агента;

г) адіабатного розширення парів холодильного агента.

52. За принципом дії компресори холодильних машин поділяються на два класи:

а) об'ємного і температурного принципу дії;

б) подвійного та одинарного принципу дії;

в) температурного та обмеженого принципу дії;

г) об'ємного і динамічного принципу дії.

53. Робочий цикл поршневого компресора це:

а) зворотно-поступальний рух кривошипа;

б) сукупність термодинамічних процесів у ньому;

в) процеси усмоктування і нагнітання;

г) сукупність об'ємних втрат.

54. Відмінність дійсного процесу поршневого компресора від теоретичного полягає в тому, що:

а) враховуються енергетичні втрати;

б) враховуються об'ємні втрати;

в) враховується кількість циліндрів;

г) враховується частота обертання.

55. Депресія усмоктування це:

а) робота компресора з «сухим ходом»;

б) робота компресора з «вологим ходом»;

в) різниця тиску кипіння і усмоктування;

г) різниця температури кипіння і конденсації.

56. Об'ємна продуктивність компресора визначається за формулою:

а) q_ = q₀/₁ ;

б) V = abh;

в)  = V/m;

г) V = Q₀/( q_).

57. До основних розмірів компресора відносять:

а) діаметр циліндра, хід поршня;

б) кількість циліндрів, частота обертання;

в) приведена частота обертання, мертвий обсяг;

г) середня швидкість поршня, максимальне його прискорення.

58. Об’єм, описуваний поршнями компресора, визначають за формулою:

а) V = M₁;

б) q_= q₀ / ₁;

в) V = 0,25D²szn;

г) K_i = S^1,5 n².

59. Діаметр циліндра компресора визначають за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

60. При збільшенні значення частоти обертання колінчатого вала компресора:

а) збільшується тиск нагнітання;

б) зменшуються габаритні розміри і маса машини;

в) збільшується теплове навантаження;

г) скорочується імовірність витоків.

61. Сучасні тенденції компресоробудування характеризуються:

а) збільшенням частоти обертання;

б) збільшенням об'ємного мертвого простору;

в) зменшенням індикаторного ККД;

г) зменшенням коефіцієнта подачі.

62. Середня швидкість поршня компресора визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

63. Газодинамічний розрахунок компресора проводять з метою:

а) визначення газового складу робочої речовини;

б) визначення сил і моментів сил у компресорі;

в) визначення коефіцієнта тертя;

г) визначення припустимих швидкостей пару і гідравлічних втрат.

64. У результаті динамічного розрахунку компресора визначають:

а) діаметр усмоктувальних і нагнітаючих клапанів;

б) сили і моменти сил, що діють у ньому;

в) частоту обертання колінчатого вала;

г) тип холодильного агента.

65. Вільна питома сила поршневого компресора визначається:

а) P = N_i +Q₀ ;

б) P = N ;

в) P = П + I_п + R_п ;

г) Р = А + R – B – T.

66. Задачею теплового і конструктивного розрахунків конденсаторів є:

а) визначення поверхні теплообміну і геометричних розмірів;

б) визначення температури кипіння і конденсації холодильного агента;

в) визначення витрати холодильного агента;

г) визначення витрати охолодженого середовища.

67. Тепловий потік у конденсаторі можна визначити:

а)Q_k = F (t-t_k)

б) Q_k = M (i₂ – i₃);

в) Q_k = cmt;

г) Q_k = Q₀ – N_i .

68. Рівняння теплового балансу конденсатора має вигляд:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

69. Витрату води, що подається на зрошення в зрошувальних і випарних конденсаторах визначають:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

70. Особливістю випарного конденсатора є те, що основна кількість теплоти від холодильного агента приділяється за рахунок:

а) потоку повітря;

б) конденсації вологи;

в) відкриття люка;

г) випару води.

71. Витрату повітря при розрахунку повітряного конденсатора визначають за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

72. Кипіння рідини у випарнику холодильної машини може бути:

а) ламінарний;

б) турбулентний;

в) відкритим і закритим;

г) пузирьковим і плівковим.

73. Як визначальний розмір у критерії Re, при розрахунку випарника, приймають

а) довжину труби;

б) діаметр труби;

в) зовнішній діаметр;

г) внутрішній діаметр.

74. Середню логарифмічну різницю температури у випарнику визначають за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

75. Щільність теплового потоку з боку теплоносія до стінки визначають:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

76. Відмінною рисою розрахунку повітроохолоджувачів є те, що необхідно враховувати не теплоту, що відводиться тільки від повітря, але і:

а) розміри охолоджуваного приміщення;

б) тип компресора холодильної машини;

в) об'ємні і енергетичні втрати;

г) кількість вологи.

77. Кількість теплоти, що відводиться від вологого повітря поверхнею повітроохолоджувача визначають:

а) Q = cmt;

б) Q = G_в (i₁ – i₂);

в) Q = W ^. r;

г) Q = F t.

78. У сухих повітроохолоджувачах температура повітря на виході приймається нижче температури на вході на:

а) 2 – 4^оС;

б) 5 – 7^оС;

в) 8 – 12^оС;

г) 10 – 15^оС.

79. У повітроохолоджувачах щільність теплового потоку з боку повітря визначають:

а) Q = W ^. r;

б) q_ = q₀ / ₁;

в) q =  (t_в – t_);

г) Q_к = Q₀ + N_i .

80. Переохолодження рідкого холодильного агента перед дроселюванням здійснюють з метою:

а) скорочення об'ємних втрат;

б) збільшення значення коефіцієнта подачі;

в) зниження температури кипіння;

г) збільшення значення питомої масової холодопродуктивності.