- •6. Мікробіологічний контроль
- •6.1.Методика змиву з поверхні
- •6.1. Ідентифікація штаму-продуцента
- •6.3. Показники росту і синтезу цільового продукту
- •6.3.1. Концентрація біомаси
- •6.3.2. Концентрація цільового продукту Визначення гібридного білка методом електрофорезу в поліакриламідному гелі (пааг)
- •Визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Приготування досліджувальних розчинів інсуліну
- •Визначення вмісту рефолдованого гібридного білку методом верх
- •Умови проведення хроматографії
- •Визначення оптичної щільності культури методом спектрофотометричного аналізу
- •6.3.3. Концентрація джерела вуглецю і азоту Визначення концентрації глюкози в культуральній рідині метод капілярного електрофорезу
- •Визначення концентрації органічного азоту методом Несслера
Умови проведення хроматографії
Час, хв |
Рухома фаза А (%, V/V) |
Рухома фаза Б (%, V/V) |
Примітки |
0-25 |
46 |
54 |
ізократичний режим |
25-31 |
від 46 до 20 |
від 54 до 80 |
лінійний градієнт |
31-37 |
20 |
80 |
ізократичний режим |
37-40 |
від 20 до 46 |
від 80 до 54 |
лінійний градієнт |
40-60 |
46 |
54 |
ізократичний режим, врівноважування колонки |
- швидкість рухомої фази – 1 мл/хв;
- детектування при довжині хвилі 214 нм;
- температура колонки 40 °С;
- час проведення хроматографії 60 хвилин;
- співвідношення фаз А і Б (46/54) підбирають так, щоб час утримування піку гібридного білка на хроматограмі складав 25–30 хвилин.
Вміст гібридного білка (Х) в перерахунку на гібридний білок в міліграмах в 1 мл проби розраховують за формулами:
Х = (S1×m0)/S1, (6.2)
де, S1 – значення площі піку гібридного білка, розраховане з хроматограми випробовуваного розчину; S0 – значення площі піку стандартного гібридного білка, розраховане з хроматограми розчину порівняння; m0 – маса наважки стандартного гібридного білка, в міліграмах.
Результати аналізу вважаються достовірними, якщо виконуються вимоги тесту «Перевірка придатності хроматографічної системи».
Визначення оптичної щільності культури методом спектрофотометричного аналізу
Приготування зразка препарату: 1 мл розчину внести в мірну колбу місткістю 10 мл довести до мітки водою очищеною.
Одержаним зразком наповнюють кювету з товщиною шару 1 см. За допомогою спектрофотометра вимірюють оптичну густину зразка проти води очищеної при довжині хвилі 276 нм.
Концентрацію білка у зразку розрахувують за формулою:
С = А×0,961×Кр (г/л), (6.3)
де, С – концентрація білка, г/л; А – оптична густина зразка; 0,961 –поправочний коефіцієнт; Кр – коефіцієнт розведення зразка.
Вміст основної речовини в розчині розрахувують за формулою (9.4):
М = С×V, (6.4)
де, М – вміст основної речовини в розчині, г; С – концентрація білка у зразку, г/л; V – об’єм розчину, л.
6.3.3. Концентрація джерела вуглецю і азоту Визначення концентрації глюкози в культуральній рідині метод капілярного електрофорезу
Система капілярного електрофорезу серії «Капель» оснащена ультрафіолетовим детектором (254 нм) з наступними характеристиками:
- кварцовий капіляр, ефективною довжиною 0,5 м, внутрішнім діаметром 75×10-6 м; провідний електроліт готують наступним чином: в суху скляну посудину з кришкою, що загвинчується поміщають 20 мг сорбату калію, 40 мг 10 % водного розчину цетил–триметиламонію–основного (ЦТА–ОН), 160 мг гліцерину (чистий для аналізу), додають 5 см3 дистильованої води і 0,08 см3 1 % розчину гідроксиду калію;
- рекомендована негативна напруга –16 кВ, при цьому струм повинен становити 45 ± 2 мкА, тривалість аналізу 15 хвилин.
Пробопідготовку здійснюють наступним чином: пробу культуральної рідини розбавляють в 2–50 разів водою дистильованою (в залежності від очікуваної сумарної кількості глюкози), центрифугують 3–5 хвилин при 6000 об-1, переносять в прилад і проводять дозування проби пневматичним методом під тиском 30 мБар протягом 5 секунд.
Орієнтовний час виходу глюкози становить 12,5 хвилин [52].