§5. Еволюція галузей застосування сировини для текстильної промисловості.

Світове споживання бавовни із 2000 р збільшується щорічно в межах 1-2% і становить приблизно 20 млн. т. Зростає використання волокна в Туреччині, Китаї, Пакистані, скорочується - у США, Індії. Найширше бавовну використовують у виробництві пряжі для ткацького, трикотажного, текстильного, галантерейного виробництв; швейних ниток; технічних цілей; найбільшу частку пряжі - для виробництва одягу для всіх вікових груп населення з тканин, трикотажу, нетканих матеріалів; решта – для виробництва білизни настільної, постільної, столової, килимів і килимових виробів, меблевих і оббивних тканин.

Найбільша частка вовни, що реалізується як сировина для текстилю, використовується для виготовлення тканин, які у практиці сучасної торгівлі найчастіше поділяють за призначенням – побутового призначення (платтяні, костюмні, пальтові, ковдрові, меблево-декоративні, взуттєві тощо) та технічні. На території сучасної України вовна (поряд з льоном і коноплею) з прадавніх часів була матеріалом для ткацтва; значна частина вовни, вирощеної і сьогодні у приватних господарствах, використовується як текстильна сировина для власного споживання чи виробництва товарів на ринок. - реалізації у туристичних центрах, санаторіях тощо; таке ткацтво поширене на Покутті, Поліссі, Поділлі, Львівщині. Традиційною, важливою і поширеною галуззю народного ткацтва в Україні є килимарство (перша згадка про килими як усталений елемент народного побуту у нас датується 998р: їх використовували і при дворах князів, і в селах, вони служили для утеплення і прикрашення житла, для обрядів і ритуалів, були обов'язковою складовою віна (приданого), ними сплачували данину і торгували. Сировиною для виготовлення килимів були вовна, льон та коноплі. По всій Україні побутували великі килими та вузькі довгі килимові доріжки, поширена була лічильна, гребінкова, ворсова техніка виготовлення; з часом склались, здобули визнання та поширення школи та напрями українського народного килимарства (решетилівські, дігтярівські, гуцульські, хотинські, бессарабські). Практично всі українські народні килими є двосторонні. Тому у продукції сучасної вовняної промисловості України певну частку займає пряжа вовняна і напіввовняна для ручного в’язання і непромислового виготовлення трикотажних виробів, килимових виробів, пледів, шапок, шарфів, хусток, інших ужиткових товарів.

Набуває розширення і високих темпів використання луб’яних волокон перш за все для технічних цілей (будівництво, промисловість, сільське господарство, медицина). Найбільш перспективним ринком текстилю стало будівництво, де він використовується від виготовлення окремих видів будівельних матеріалів до геотекстилю для укріплення ґрунту (зокрема, для армування бетону, який відрізняється довговічністю і може витримувати дуже високі навантаження, що дозволяє зменшити вартість будівництва). На думку спеціалістів Технологічного інституту м. Аахен (ФРН), армовані текстилем будматеріали можуть конкурувати з залізобетоном, додаткова їх перевага - стійкість до корозії; армований текстилем бетон особливо придатний для зведення фасадів: з допомогою частин фасаду з тоншими стінами легше регулювати кондиціонування повітря; фірма “Saertex”(Заєрбек, ФРН) із 2002 р. постачає на ринок бетон для зведення стін, виготовлений з використанням технічного текстилю. Після отримання офіційного дозволу, з допомогою будматеріалів, армованих текстилем, появилась можливість замінювати і доповнювати традиційні залізобетонні конструкції. Будматеріали, які містять текстиль, сьогодні використовуються для виготовлення стелі: бетон заливається безпосередньо у спеціальну опалубку-личкування (традиційно для цього використовувалась дощата опалубка, а виготовлення, встановлення, видалення та очищення дощок дороге). Враховуючи переваги текстильних будівельних деталей перед традиційними, експерти з ринку технічного текстилю м. Монстер (ФРН) впевнені, що будівельний сектор допомагає подальшому розвитку текстильної галузі. Ринок технічного текстилю, до якого поряд з будматеріалами відносять текстиль для транспортного машинобудування, галузей промисловості, медицини - розширюється швидкими темпами, хоча ще 10 років тому його роль була ледве помітна. За даними досліджень фірми ”Rigby Associates” (Манчестер, Великобританія), обсяг світового ринку технічного текстилю у 2005р. збільшився до $72 млрд. ($50 млрд. в 1995р.) У кінці 1990-х рр. темпи приросту продажу технічного текстилю складали в середньому 2-7,5% у рік. Виробництво та продаж в цілому продукції текстильної промисловості у світі у 1995-1999 рр. зменшились відповідно на 11% і 8%, швейної – на 29% і 9%. В Німеччині (дослідження промислового об’єднання “Пряжа+тканини”) обсяг реалізації технічного текстилю в 1999р. склав 39% усього обсягу текстильної галузі. В традиційних продуцентів технічного текстилю (напр., “Ibena Textilwerke Beckmann GmbH”) цей товар перевищує 50% обсягу продаж. На світовому ринку текстилю з’являється все більше фірм, спеціалізованих виключно на виробництві технічного текстилю. Напр., заснована в 1982р. фірма “Saertex” має 120 працівників, виготовляє текстиль для транспортного машинобудування, АРКП і спорту (лижі, сноуборди тощо), реалізує продукції на $55 млн. (2001р.) і збільшує виробництво на 15-20% у рік. На думку голови німецького об’єднання “Технічний текстиль”, тенденція зростання виробництва розглянутих товарів має довготривалий характер. В цьому сегменті ринку безперечним лідером в Європі є Німеччина, після якої певне значення має лише Франція.

В міжнародному масштабі стрімко розвивається виробництво тексти­льних мембран для будівництва. Так, “Собор Тисячоліть” в Лондоні має дах з спеціального матеріалу на основі текстилю площею 80000 м². На думку експертів з конструкцій м Штутгарт (ФРН), мембрани ідеальні для широкоформатних дахів, які можуть бути світлопроникними і не повинні утримувати тепло: такі дахи, виготовлені з покритих тефлоном тканин, будуть служити практично вічно. До того ж мембрани дуже дешеві (вартість даху футбольного стадіону в Штутгарті, незважаючи на гігантські розміри, склала лише DM33 млн). На світовому ринку є тенденція - дах, виготовлений з використанням текстилю, поступово перетворюється в експортний товар. Подібними дахами покриті стадіони в Малайзії, арени бою биків в Іспанії, внутрішній двір Віденської ратуші. Дахи можуть бути також розсувними, ними покривають вуличні торговельні точки та стоянки автотранспорту. Вони добре захищають від дощу та інтенсивного сонця, можуть легко складатися.

За прогнозом англійської компанії “David Rigby Associates” (DRA), продаж технічного текстилю і нетканих матеріалів промислового призначення на світовому ринку в поточному десятилітті буде зростати в середньому на 3,5% в рік (в 2000–2002 рр. - на 2,1%) і до 2010р. досягне 23,8 млн. т ($126 млрд.). Частка хімволокон в даному секторі до 2010р. підвищиться до 81% (79% у 2000р.) за рахунок скорочення використання бавовни і зростання використання інших целюлозомістких волокон. У 2000р. світовий продаж технічного текстилю і нетканих матеріалів склав 16,7 млн. т і перевищив майже на 50% прогнозований в 1997р. рівень за рахунок збільшення використання вказаних товарів в сільському господарстві, будівництві, виготовленні одягу та спорттоварів, зростання виготовлення виробів з джуту. До 2010 р в загальному вживанні текстилю в світі частка нетканих матеріалів зросте до 39% (31% у 2000р.) за рахунок зменшення використання тканин (їх частка зменшиться до 53% і 60% відповідно). Найбільш високі темпи зростання виробництва очікуються в країнах Азії, на які в 2010р. буде припадати 45% всього продажу в кількісному вираженні (23% забезпечуватимуть країни Європи (без СНД) та 29% - країни Америки). Прогноз DRА потреб у волокнах наведено у табл.2.1

Таблиця 2.1.

Дані про перспективи світового споживання волокон для технічного текстилю і нетканих матеріалів промислового призначення (тис. т)

Волокна	1995	2000	2005	2010
Натуральні волокна	3127	3465	3842	4451
Хімічні волокна	10844	13249	15840	19323
Всього	13971	16714	19682	23774
У тому числі: полімерні волокна штапельна пряжа	6170 3112	7837 3401	9625 3631	11998 4039

Як луб’яно–прядивна рослина багато віків джут у великих кількостях використовується для виготовлення технічних тканин, пакувальних матеріалів для гігроскопічних товарів (цукру, кави тощо), меблевих матеріалів, килимових виробів, линв, шпагатів, рибальських приналежностей. Технологія отримання волокон джуту аналогічна льону та іншим луб’яним волокнам (забирання проводять при формуванні першої коробочки в 50% рослин; стебла, зв'язані в снопи, просушують і здають на луб'яний завод для вимочування івідокремлення від деревини і т.д.). Вміст його у сухих стеблах - 20-25%. В Індії листя джуту і понині вживають у їжу.

Широке використання волокон конопель для побутових виробів було тривалий час обмежено грубістю отримуваного текстилю, що вимагав значного розм'якшення (традиційні способи пом'якшення рослинних волокон кислотами для видалення лігніну негативно впливали на міцність і якість в цілому), тому промислове виробництво волокон було орієнтоване на технічні цілі. У 1980-х рр. було розроблено принципово новий процес обробки тканин з волокон коноплі практично без втрати їх якості, що різко розширило спектр використання і дозволило виробам з цих волокон зайняти одне з провідних місць у світі сучасного дизайну виробів з натуральних волокон і навіть створити новий оригінальний напрям моди. Оскільки волокна конопель одні з найбільш міцних і витривалих серед рослинних волокон, то стійкість до зношування одягу з цього матеріалу в кілька разів перевершує основних конкурентів. Тканина з волокон конопель дуже щільна, важко піддається розтягуванню, зберігає форму і пропорції, а стильність і комфортабельність її приємно вражає дизайнерів і споживачів тим, що тривалість експлуатації одягу прямо пропорційна його м'якості і зручності (дизайнери кажуть, що такий одяг не зношується, а "вношується" приформовується; саме ця характеристика текстилю з волокон коноплі гарантує його перспективність у виготовленні взуття). Завдяки природним якостям волокна конопель текстиль з них перешкоджає УФ–променям, пориста структура дозволяє волокну краще поглинати вологу, забезпечує гігієнічність виробів (зокрема, відчуття прохолоди у спеку і м’яке тепло у холодну погоду) та мінімальні втрати кольору при пранні. Доведено позитивний психофізіологічний вплив одягу з волокон конопель на стан нервової системи людини через контакт із залозами зовнішньої секреції. Історія застосування волокон конопель у різних культурах і галузях свідчить про цінність цього продукту, яка непідвладна часу, а виробництво вбрання з волокон конопель, що вимагає особливої підготовки вихідних тканин, фахівці розцінюють як діяльність виключно цікаву і сповнену таємничості до сьогоднішнього дня. У такий спосіб у світі високої моди сформувалась думка, що виготовлення одягу з волокон конопель вимагає спеціального розуміння і відношення і не може бути масовим.

Конопляну олію як промислову сировину використовують у харчовій промисловості і як вихідний продукт для отримання оліфи, м'якого мила, масел, які не застигають, лаків, фарб тощо.