Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
01_ЭЭ как наука.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
269.31 Кб
Скачать

Розділ 1

Особливості розвитку та місце сучасної

Енергетики в структурі народного господарства країни

Контрольні питання до теми

1 Визначте сучасні тенденції розвитку світової енергетики.

2 У чому полягають труднощі сучасного використання альтернативних джерел енергії?

3 Охарактеризуйте особливості енергетичної галузі.

4 Визначте фактори, що впливають на рівень споживання ПЕР.

5 Що вивчає економіка енергетики? У чому полягають мета і завдання дисципліни?

6 Охарактеризуйте основні макроекономічні показники енергетичного розвитку.

7 Охарактеризуйте основні макроекономічні показники енергетичного розвитку України.

8 Розкрийте причини високої енергоємності ВВП України.

9 З якими економічними проблемами стикається енергетична галузь України?

10 Охарактеризуйте перспективи розвитку енергетики України.

Основні теоретичні положення теМи

Сьогодні період переважного забезпечення приросту енергетичного балансу рідким паливом і природним газом змінюється швидким зростанням атомної енергетики, новим піднесенням вугільної промисловості, розгортанням активної енергозбережної політики, а також поступовим зростанням використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії (НПДЕ). Проте, незважаючи на зростаючий інтерес до НПДЕ, практика свідчить, що традиційні джерела енергії, такі, як вугілля, нафта, природний газ і атомна енергія ще досить тривалий час будуть панувати на енергоринку як основні енергетичні джерела. Отже, у найближчі кілька десятків років основним джерелом одержання досить дешевої енергії залишиться традиційна енергетика.

Енергетика як галузь народного господарства охоплює складну сукупність процесів перетворення, розподілу і використання усіх видів енергетичних ресурсів від їх видобутку до приймачів енергії включно.

Провідне народногосподарське значення енергетичної галузі полягає в тому, що вона істотно формує основні народногосподарські пропорції, а багато в чому (переважно через електроенергію) і технологічні процеси; на її розвиток витрачається 1/3 усіх державних капіталовкладень; у ній зайнято більше 15 % усіх трудящих. Особливості енергетики, які відрізняють її від інших галузей народного господарства України, а також фактори, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) і впливають на розвиток енергетики, подані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. – Особливості енергетики та фактори, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів

Особливості енергетики

Фактори, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів

  1. 1) технологічні, обумовлені фізичною сутністю процесів виробництва, розподілу і споживання енергії (взаємозамінність використовуваних ресурсів; послідовність фаз перетворення енергії; безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання);

  1. 2) внутрішньогалузеві (висока капіталомісткість енергетичних

об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації);

  1. характер зв'язку з іншими галузями (широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями);

  2. істотний вплив на навколишнє середовище

1) коливання кон'юнктури і погодних умов;

2) динаміка народонаселення;

3) зміни у відносному енергоспоживанні 4) окремих груп споживачів;

5) міжнародний поділ праці;

6) порівняльна ефективність різних енергоносіїв з точки зору задоволення певних потреб

Економіка енергетики є галуззю економічної науки, яка вивчає галузь народного господарства, що охоплює енергетичні ресурси, вироблення, перетворення, передачу і використання різних видів енергії. Вона оперує системою економіко-енергетичних показників, які належать до різних рівнів управління: макроекономічного, галузевого (регіонального), мікроекономічного. Основні макроекономічні показники енергетичного розвитку подані в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. – Основні макроекономічні показники енергетичного розвитку

Показник

Алгоритм розрахунку показника

– загальне споживання ПЕР, млн т у.п.

– споживання енергії на душу населення, КНЕ/чол.

загальне споживання ПЕР / кількість населення

– імпорт енергоресурсів, нетто, від загального енергоспоживання

(кількість імпортованих енергоресурсів – кількість експортованих енергоресурсів)/кількість спожитих енергоресурсів*100%

– установлена потужність електростанцій млн кВт*год, у тому числі теплових, атомних, гідроелектростанцій

– частка електроенергії, що виробляється за допомогою вугілля, %

електроенергія, вироблена за допомогою вугілля / загальний обсяг виробництва електроенергії

– частка електроенергії, що виробля

ється за допомогою нафти, %

електроенергія, вироблена за допомогою нафти / загальний обсяг виробництва електроенергії

– частка споживання поновлюваних ПЕР, %

кількість спожитих поновлюваних ПЕР / загальна кількість спожитих ПЕР

– енергоємність ВВП, КНЕ/ дол. США, або ту.п./дол. США

кількість спожитих ПЕР / величину ВВП

– повна енергоємність промислової продукції, КНЕ/дол. США

повні енергетичні витрати на виробництво промислової продукції / вартість промислової продукції

– повна енергоємність сільськогосподарської продукції,

КНЕ/дол. США

повні енергетичні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції / вартість сільськогосподарської продукції

– ВВП на душу населення, дол. США/чол.

величина ВВП / кількість населення

Аналізуючи зазначені показники розвинених країн і України, можна дійти висновку, що за абсолютними обсягами споживання ПЕР Україна може бути порівняна з такими промислово розвиненими країнами світу, як Великобританія і Франція. Проте рівень ВВП на душу населення в Україні є в декілька разів нижчим за розвинені країни. Енергоємність ВВП України становить 1740 КНЕ/1000 дол. США, що в 10 разів перевищує рівень Франції – 182 КНЕ/1000 дол. США і свідчить про надзвичайно низький рівень ефективності використання ПЕР в Україні.

Серед факторів, що обумовили високий рівень енергоємності ВВП України, можна виділити дві групи причин зростання цього показника порівняно з розвиненими країнами (табл. 1.3). Зокрема, за даними Державного комітету статистики України, протягом 90-х років ХХ ст. в економіці України різко зросла питома вага енергоємних галузей, які виробляють проміжну продукцію, і знизилася частка галузей, які випускають кінцеву продукцію. Важливою причиною зростання енергоємності ВВП України в 90-х роках ХХ ст. став високий ступінь морального і фізичного зносу основних виробничих фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу й енергоємних галузей. Природний дефіцит власних ПЕР та необхідність закупівлі споживаних Україною ПЕР за світовими цінами після розпаду Радянського Союзу обумовили стрімке зростання енергоємності ВВП країни у вартісному вираженні. Перехід України до ринкових відносин забезпечив одержання економічної незалежності енергетичними підприємствами-монополіс­та­ми, що не супроводжувалося створенням ефективного антимонопольного законодавства, яке регулює діяльність цих утворень. Неповне завантаження виробничих потужностей українських підприємств, викликане економічною кризою 90-х років ХХ ст., спричинило додаткове зростання питомих витрат, у тому числі й енергетичних, на виробництво продукції.

Таким чином, на даний час перед енергетикою України постає завдання структурної перебудови в напрямку інтенсифікації енергетичного виробництва, підвищення рівня його енергоефективності.

Таблиця 1.3. – Причини високого рівня енергоємності ВВП України

Група причин

Характеристика

1. Причини, які визначили вихідний високий рівень енергоємності ВВП України

– наявність в Україні енергоємного паливно-енергетичного комплексу, створеного за часів Радянського Союзу і розрахованого на дешеве паливо;

– насиченість території України енергоємними виробництвами

2. Фактори, які привели до зростання енергоємності ВВП України протягом 90-х років ХХ ст.

– збереження в 90-х роках ХХ ст. орієнтації на енергоємну структуру національного виробництва;

  • високий рівень морального і фізичного зносу основних виробничих фондів;

  • низька якість використовуваних у країні ПЕР;

  • монопольне положення виробників палива й енергії;

  • спад виробництва, що веде до неповного завантаження виробничих потужностей тощо