
- •Тема 3: Деревні і целюлозно-паперові матеріали і вироби
- •§1. Сучасні уявлення про деревні матеріали і їх значення
- •§2 .Породи деревини, що формують світовий та національний ринок
- •§3. Класифікація та товарознавча характеристика промислової сировини із деревини
- •Ознаки 4.3-4.5 інколи об’єднують у групу конструктивних.
- •§4 .Товарознавча характеристика продукції лісохімічної та гідролізної промисловості.
- •§5. Товарознавча характеристика паперової продукції.
- •§6. Вимоги до зберігання, перевезення та товарної інформації про деревні та целюлозно-паперові матеріали та вироби.
- •§7. Екологічні проблеми використання та товарознавчі аспекти світової торгівлі деревиною та продуктами її перероблення.
- •Дані про вартість лісоматеріалів і пилопродукції
- •Сучасні уявлення про деревні матеріали і їх значення
§4 .Товарознавча характеристика продукції лісохімічної та гідролізної промисловості.
Деревина, що реалізується на світовому ринку, використовується для широкого кола потреб:
- перероблення у пилопродукцію;
- лісохімічної промисловості;
- виробництва газогенераторного палива, деревинної смоли та деревинного оцту (для подальшої переробки у оцтову кислоту, ацетон тощо);
- виготовлення деревинного спирту для виробництва формаліну, уротропіну тощо та живиці для виробництва каніфолі і скипидару;
- лущення і стругання;
- будівництва (деревина у вигляді колод використовується досить обмежено, не у промислових масштабах, а у вигляді інших видів лісопродукції – значно ширше);
- сільського господарства (підпори хмільників, виноградників, снігозатримні щити тощо);
-транспорту;
- гірничодобувної промисловості (підпори шахтних штреків, гірничих виробок);
- встановлення ліній електромереж (стовпи ЛЕП зі стовбурів дерев у світовій практиці і сьогодні є ще досить поширеним явищем);
- мостобудування;
- коркового виробництва;
- виробництва вітамінного борошна (висушена і подрібнена зелень) та деревної зелені (хвоя, листя, пагони, бруньки);
- виготовлення оздоблювальної деревини, де найбільший попит мають комова деревина та нарости і напливи на стовбурах;
- заготівлі дров (становить понад 50% світового обсягу лісозаготівель і використовується у якості палива у країнах Південної півкулі).
Використання пилопродукції, як правило, не дублює напрями використання суцільної деревини і має власні приоритетні напрями:
- виробництво меблів;
- будівництво (каркаси будівель, обшивка стін, віконні і дверні блоки, погонажні вироби, долішні матеріали – питома вага таких матеріалів у США складає 40% усієї пилопродукції, що купується на ринку);
- промисловість виробництва авіатехніки, суднобудування (конструкції, палуби, шлюпки тощо), котушок (ткацьких шпуль, човників тощо), копилів, олівців, лиж, вогнепальної зброї (лож, прикладів, ствольних накладок), тари, клепок, шпал, резонаторів, фанери, сірників, акумуляторного шпону, стружки, вати;
- ремонт і реконструкція житлового фонду та нежитлове будівництво (напр., США для цих цілей використовують майже 44% пило продукції, що реалізується через товарні біржі).
Важливим товаром у міжнародній торгівлі є відходи деревини (щепа, деревинна стружка тощо), обсяги експорту якої практично подвоюються кожні 10 років (у 2000р. загальносвітовий показник складав понад 30 млн. т).
У лісохімічному виробництві із деревини отримується: деревне вугілля; поташ; целюлоза (в подальшому - нітроклітковина (для виробництва кіноплівки, целулоїду, вибухових речовин, нітрофарб), папір, ацетилцелюлоза (для виробництва віскози, плівок); харчовий цукор; глюкоза ( в подальшому - винний спирт (для виробництва синтетичних каучуків, горілки); облагороджена деревина; дубильні речовини; горючий (паливний) газ; деревна смола; відстійні продукти (в подальшому - флотаційні олії, креозит); деревний оцет ( в подальшому - оцтова кислота, ацетон); деревний спирт (в подальшому – формалін, уротропін); живиця (в подальшому – скипидар, каніфоль); модринова олія ( в подальшому – камфора).