§3. Класифікація та товарознавча характеристика промислової сировини із деревини

Не залежно від місця у світовій торгівлі лісопродукцією, практично кожна країна так чи інакше систематизує її і відображає це у відповідних нормативних документах. Таким чином, основними ознаками групування лісопродукції є:

- форму володіння. Продукція з деревини, що надходить на світовий ринок, формується за рахунок лісів промислового призначення - так званих комерційних лісів, які поділяють за формою володіння: ліси, що належать приватним особам (напр., у Латвії це майже 40% лісів); ліси, що належать лісопромисловим компаніям; ліси, що належать місцевим структурам управління - властям адміністративно-територіального поділу (штатам - США, Канада, волостям - Латвія, землям - ФРН тощо) чи федеральним властям (державі).

- географічний регіон вирощування. Певна кількість властивостей деревини значно залежить від географічного регіону, де росте дерево певної породи (напр., береза помірної смуги, береза карельська тощо), тому ця ознака вважається важливою і за нею розрізняють ліси прибережні (на узбережжях великих озер, морів, океанів), материкові (внутрішні) і гірські.

- ступінь оброблення деревини, форма поперечного розрізу і розмірні характеристики напівфабрикатів (за цією ознакою лісопродукція поділяється на види і різновиди виробів);

- породи деревини: хвойні і листяні;

- ступінь і якість обробки: круглі, пиляні, лущені, обстругані, колоті, подрібнені, з корневих і прикореневих частин дерева, кора і вироби з кори;

- якісні характеристики (градації, сорти).

- щільність (питому вагу) деревини: малої щільності (540 кг/м³ щільної маси і менше), середньої щільності (550-740 кг/м³ щільної маси), високої щільності (750 кг/м³ щільної маси і більше);

- твердість (торцеву) деревини : м’які (менше 40 МПа), тверді (40-80 МПа) і дуже тверді (понад 80 МПа) породи.

- призначення.

У видовому асортименті лісопродукції, як промислової сировини, розрізняють такі групи і види товарів:

1. Круглі лісоматеріали

1.1. Баланси (de-Faserholz, en-pulpwood) – круглі чи колоті сортименти для ви­робництва целюлози і деревної маси (основним постачальником такої продукції на євроринок є Латвія).

1.2. Пиловник (de-Sagebalken, en.-sawlog) – колоди для вироблення пиляного ма­теріалу загального призначення (не кряжі), у якому розрізняють:

- колоди довжиною від 11 м, діаметром від 30 см або малого діаметра (20-38 см) – американський і новозеландський ліс;

- колоди довжиною 3,8 та 4 м; діаметром 22-30 см – російський ліс.

1.3. Кряжі (de, en-block) – круглий сортимент для спеціальних видів лісо­продукції (довжина - 3-6 м).

1.4. Колоди (de-Balken, en-log) довго-, середньо- і короткомірні, які поді­ляють за групою довжини (cl ) та діаметром ( ):

а) cl. 1 – 1,6 – 10 м,  8-12 см;

б) cl.2 – 10 – 14 м,  12-14 см;

в) cl.3 – 14-16 м,  14-17 см;

г) cl.4 – 16-18 м,  17-22 см.

У світовій торгівлі у колодах окремих порід дерев додатково вказують діаметр серцевини (напр., колод ялини, поставленої з Швейцарії).

1.5. Верховітнє короття (de-Gipferstamm, en-top tree) – відділена верхня частина стовбура, яка не може бути використана як діловий сортимент.

2. Пиломатеріали (пилопродукція)

У практиці торгівлі пилопродукцію найчастіше групують за породами деревини (хвойні, листяні і т.д.), формою поперечного перерізу (пластини, четвертини, бруски, бруси, дошки, шпали, горбиль) і характером обробки (необрізні, односторонньо обрізні, необрізні).

Нижче наведена коротка товарознавча характеристика цих матеріалів у розрізі вказаних ознак.

2.1. Специфіковані будівельні пиломатеріали.

2.2. Бруски:

2.2.1. Стропильні (довжиною 4-6; 6,5-8 м).

2.2.2. Стандартні (поперечним розміром від 8х8 до 12х12 см).

2.2.3. Калібровані (від 9/16 дюйма, довжиною 4 м).

2.2.4.Поперечного перерізу 2х4 дюйма (приблизно 5х10см), довжиною 2,4–4,3м (2,44–6,1м на ринку США) – найбільш розповсюджений вид пилопродукції, яким торгують світові товарні біржі у натуральному вираженні, за ф’ючерсними контрактами і опціонами.

2.2.5. Поперечного перерізу 30х30, 30х39, 36х45 мм, довжиною 4 м (у біржовій торгівлі мають назву “тарукі”).

2.2.6. Поперечного перерізу 24х48 мм, довжиною 3,8м (у біржовій торгівлі мають назву “сангі”).

2.2.7. Поперечного перерізу 115х240 мм, довжиною 4 м.

2.3. Рейки (поперечним перерізом 23х47 – 38-58 мм).

2.4. Дошки:

2.4.1. Широкі (поперечного перерізу 30х190 мм – 48-280 мм).

2.4.2. Тонкі.

2.4.3. Короття (товщиною 18-23 мм, довжиною до 2,7 м).

2.4.4. Тарні (поперечного перерізу17х78, 17х98 мм).

2.4.5. Для стелажів і будівельних риштувань.

2.4.6. Необрізні і обрізні довжиною 3 м для столярних робіт (товщина - 27-54 мм);

2.4.7. Фреза паркетна (ширина - 80 мм, товщина - 27 мм, довжина - від 250 до 1500 мм).

2.5. Заготовки:

2.5.1. Для клеєних деталей і конструкцій.

2.5.2. Для стругання (товщиною від 23 мм).

2.5.3. Шпунтовані з крайки.

2.6. Булі (блочні комплекти, підібрані з одного комлевого відрубу).

2.7. Шпали для залізниць.

2.8. Дров’яна деревина (дрова, поліна, паливна тріска).

3. Фанера клеєна як промислова сировина поділяється за:

3.1. Призначенням: для опалубки (формат - 11,5х900х1800мм); тонка (формат - 910х1820мм, товщина - 2,4-5,2мм); основа для підлоги (формат - 11,5х 945х1840 мм); основа для ламінування (формат - 3,6х1210х2420 мм); для автомобільної промисловості.

3.2. Водостійкістю: звичайна, водостійка.

3.3. Видом клею – фенолформальдегідний (ФСФ), карбамідний (ФК), альбуміно-казеїновий (ФБА), білковий (ФБ).

3.4. Видом обробки – нешліфована, шліфована (цикльована).

3.5.Сировиною (зовнішнім шаром, який у товарознавстві називають “сорочкою”) – поділяється аналогічно породам дерев (у біржовій торгівлі найчастіше реалізується фанера, у якої сорочкою є береза, тополя, сосна, вільха, ясен, липа, клен, дуб, ялина, модрина, ільм, бук, осика, кедр, смерека).

4. Плити на основі целюлозних волокон. Промисловою сировиною є деревостружкові плити товщиною 15 мм, які поділяються за:

4.1. Способом пресування (пласке, електрузивне).

4.2. Масою (важкі, середньої щільності).

4.3. Розташуванням частинок деревини (паралельно чи перпендикулярно до пластин).

4.4. Структурою (одношарові суцільні, порожнисті, тришарові).

4.5. Наявністю личкування (личковані і не личковані)

4.6. Видом обробки (нешліфовані і шліфовані).