
- •Тема 3: Деревні і целюлозно-паперові матеріали і вироби
- •§1. Сучасні уявлення про деревні матеріали і їх значення
- •§2 .Породи деревини, що формують світовий та національний ринок
- •§3. Класифікація та товарознавча характеристика промислової сировини із деревини
- •Ознаки 4.3-4.5 інколи об’єднують у групу конструктивних.
- •§4 .Товарознавча характеристика продукції лісохімічної та гідролізної промисловості.
- •§5. Товарознавча характеристика паперової продукції.
- •§6. Вимоги до зберігання, перевезення та товарної інформації про деревні та целюлозно-паперові матеріали та вироби.
- •§7. Екологічні проблеми використання та товарознавчі аспекти світової торгівлі деревиною та продуктами її перероблення.
- •Дані про вартість лісоматеріалів і пилопродукції
- •Сучасні уявлення про деревні матеріали і їх значення
Тема 3: Деревні і целюлозно-паперові матеріали і вироби
§1. Сучасні уявлення про деревні матеріали і їх значення
Ліси, поряд з корисними копалинами, вважаються найважливішою складовою національного багатства та державним ресурсом будь-якої країни щонайменше через три причини: ліси один з найсуттєвіших і найвпливовіших факторів формування екологічної системи території; лісопродукція (ЛП) і деревинна її складова є джерелом найрізноманітнішої сировини для багатьох галузей народного господарства; ЛП - один з найпривабливіших об’єктів сучасного експорту. За окремими системами класифікації ЛП (лісоматеріали) належить до групи сільськогосподарських товарів за ознакою відтворюваності ресурсів. З іншого боку, особливість ЛП як сільськогосподарського товару визначається значною тривалістю її дозрівання (розвитку, доходження) до стадії товарної зрілості. Якщо практично усі інші сільськогосподарські культури, які є сучасними сировинними товарами, за 1-річний чи 1-сезонний цикл розвитку досягають товарного стану, то деревина (залежно від породи) повинна формуватися щонайменше кілька десятків років, перш ніж стане придатною до перероблення у повноцінні матеріали і напівфабрикати для товарного ринку. У певних країнах лісове господарство є складовою сільського господарства. Найбільшою цінністю усіх держав експортерів деревини є цілинні (незаймані, неосвоєні, такі, що ще не піддавались вирубуванню) ліси, відносно яких кожна з економічно розвинених держав скрупульозно і виважено розробляє спеціальну державну політика. Напр., уряд Канади ще з 1998р. заборонив практику „суцільних лісозаготівель” (повне вирубування лісів).
У торгівлі продукцією лісозаготівель стандартизовано такі поняття: деревна сировина (de –Rohholz, en-wood raw materials – усе, що отримують з дерева і використовують у різних цілях); деревний хлист (de-Stamm, en trée leng – стовбур поваленого дерева без гілок, верховіття і пенькової частини); лісоматеріали (de-Holz, en-wood products, у біржовій торгівлі – Lumber – деревні матеріали, одержані поділом на частини повалених дерев та деревинних колод, призначені для подальшої переробки чи використання); круглі лісоматеріали (de-Rundholz, en.-roundtimber – поперечно поділені стовбури поваленого дерева); ділова деревина (de Nutzholz, en.-industrial wood – усі колоті і круглі лісоматеріали, окрім дров для опалення, напівфабрикати для обробки, технологічна тріска, пневий осмол); відходи лісозаготівель (de Abfalle des Holzeinshage, en- togging woodwaste – деревинні рештки (верховіття, кора, зелень, тощо); сортимент (de Sortiment, en.-sort log– лісоматеріали певного призначення: круглий, колотий, діловий, мірний (тонко-, середньо-, велико-; коротко-, середньо-, довгомірний і довгоття); колода (de Balken, en-log – круглий необроблений сортимент чи сировина для виготовлення пиломатеріалів); кряж (de, en-block – круглий сортимент для спеціальних видів лісопродукції: авіаційний, котушковий, копиловий, олівцевий, лижний, рушничний, тарний, клепковий, шпальний, резонансний, суднобудівний, паливний, маточний, фанерний, сірниковий, стружковий).
Оскільки у спеціальній і популярній літературі та ін. інформаційних джерелах частою є плутанина у трактуванні окремих понять та неоднозначне розуміння окремих слів нижче наведено енциклопедичне тлумачення ключових понять, що найчастіше вживаються у товарознавстві товарів –продуктів заготівлі лісу:
Деревина |
- одне дерево; тверда тканина, що міститься між корою і серцевиною; матеріал з дерева, що використовується у будівництві і виготовленні різних виробів |
Деревинний |
- стосується деревини як матеріалу (напр., целюлоза, відходи). |
Деревний |
- стосується дерева як рослини; те, що добувають з дерева, що живе на (в) деревах (рослинах) чи деревині (напр., вугілля, паразити). |
Дерев’яний |
- зроблений, виготовлений з дерева (напр., підлога, сходи) |
За хімічним складом деревина - органічний матеріал, що складається з вуглецю, водню, кисню, азоту і мінеральних сполук, які утворюють при згорянні попіл. Компоненти деревини утворюють складні органічні речовини, головні з яких целюлоза, лігнін і геміцелюлоза.
Деревину з давніх часів широко застосовують завдяки значному поширенню та високому рівню позитивних споживних властивостей значній міцності, невеликій густині, низькій теплопровідності, технологічності, гарному зовнішньому вигляду. Деревина має певні недоліки: неоднорідність будови і властивостей (анізотропія), гігроскопічність, займистість, здатність до гниття, частину яких можна подолати технічними заходами Основними властивостями деревини, за якими здійснюють її товарознавчий аналіз, є вологість (визначається у відсотках до маси сухої деревини; є капілярна і гігроскопічна; залежить від стану деревини: свіжозрубаної – 35-40%, повітряно-сухої – 15-20%, кімнатно-сухої - 8-13%, мокрої – 100%, умовно нормальна – 12%), гігроскопічність (дуже висока, впливає на щільність, обємну масу, теплопровідність і міцність; є причиною зміни розмірів виробів із деревини при експлуатації; при випаровуванні цієї вологи зменшується маса і розміри деревини і виробів), водопроникнення (залежить від породи, вихідної вологості), усихання (обємна усушка), щільність (залежить від породи деревини і складає 520-1500 кг/м3), теплопровідність(в цілому низька, залежить від напряму волокон), хімічна стійкість(деревина стійка до дії органічних кислот, лугів і солей, але руйнується мінеральними кислотами і морською водою; деревина хвойних порід хімічно стійкіша), вогнестійкість (температура спалахування 2500С, обвуглювання -1200С), стійкість до деформацій та стирання (міцність на стискування, розтягування і згинання, стійкість до стирання залежать від частини стовбура, напряму волокон, щільності і вологості). На властивості деревини суттєво впливають природні вади та набуті при переробленні дефекти.
У структурі деревини розрізняють ранню і пізню частини (міцною вважається деревина, що має понад 50% пізньої складової, неміцною – менше 25%), торцьовий, тангентальний і радіальний розрізи (відповідно перпендикулярно до осі, по хорді та по осі), ядро і заболонь (поділ порід на ядрові і заболонні), судини (поділ порід на кільце- та розсіяносудинні).