
Інтоксикації ртутьорганічними сполуками
Ртутьорганічні пестициди найчастіше використовують для протравлення насіння. Найчастіше використовують дуети, порошки і розчини. Основними шляхами потрапляння ртутьорганічних пестицидів в організм є верхні дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, шкіра. Отрути повільно виводяться з сечею, рідше через шлунково-кишковий тракт. Попадаючи в організм різними шляхами, вони швидко всмоктуються в кров і проникають в різні тканини і кров, здійснюючи загально-токсичний вплив. Вони депонуються в різних органах: печінці, нирках, головному мозку.
Гостра інтоксикація найперше проявляється відчуттям металічного смаку у роті, головним болем, нудотою, блюванням, досить часто поносом зі слиззю, іноді з кров'ю, сильною спрагою, відчуттям печії у роті, набряканням і кровоточивістю ясен, різкою слабістю. Гостре отруєння розвивається на тлі астеновегетативного синдрому і супроводжується порушенням серцево-судинної системи у вигляді гіпотонії, іноді раптово виникає втрата свідомості. Пізніше розвиваються симптоми своєрідної токсичної енцефалопатії з переважним ураженням мозочка І стовбурової частини головного мозку, У сечі таких хворих може виявлятися ртуть.
Хронічна інтоксикація може розвиватись порівняно швидко або через декілька тижнів чи місяців. Клінічна симптоматика отруєння проявляється
508
поступово
і є своєрідною. На початку інтоксикації
спостерігається порушення
з боку центральної нервової системи у
вигляді астеновегетативного синдрому,
при цьому спостерігається головний
біль, запаморочення, підвищена
втомлюваність, порушення сну, послаблення
пам'яті, підвищена дратівливість.
Об'єктивно виявляється стійкий червоний
дермографізм, гІпер-гідроз,
актоціаноз, підвищення сухожильних
рефлексів, легке тремтіння пальців
рук, при більш виражених формах хворих
турбує безпричинна туга, незрозумілий
страх, порушення терморегуляції, спрага,
поліурія. У деяких хворих
виникають алергічні дерматити. З боку
серцево-судинної системи характерними
змінами є аритмії і гіпотонії. Ураження
травної системи проявляються
диспепсичними розладами. Можуть
виявлятись ознаки ураження
нирок (альбумінурія, мікрогематурія,
піурія). Діагностичним тестом є виявлення
в сечі ртуті.
Вибір методу лікування залежить від форми, характеру і ступеня тяжкості інтоксикації. Незалежно від шляху надходження токсинів в організм рекомендується промивання шкірних покривів теплою водою чи спиртово-лужним розчином. Якщо токсини попали в шлунок, необхідно промити його водою і антидотом Стрижевського (100 мл на 2-4 л води). До антидотів, які використовуються при ртутьорганічних отруєннях належить унітіол, дію якого підсилюють тіосульфат натрію і кальцію хлорид. При тяжких отруєннях використовують гемодіаліз, одночасно проводять симптоматичну терапію. Хворим рекомендують дієту, багату солями калію, а також фізіотерапевтичні процедури (хвойні ванни, гальванічний комірець, діатермія печінки).
Інтоксикація миш'яковмісними сполуками
Миш'яковмісні пестициди використовуються в сільському господарстві для боротьби з грибковими захворюваннями рослин і гризунами. Вони попадають в організм через органи дихання і травлення, депонуються в печінці, нирках, кістках, нігтях, волоссі. Виділяються дуже повільно через нирки, кишечник, шкіру, частково з жовчю, в жінок в період лактації з молоком. Попадаючи в організм, миш'яковмісні сполуки порушують обмінні процеси, уражають нервову і травну системи, органи кровотворення, здійснюють виражену подразнюючу дію на шкіру та слизові. Гостра інтоксикація розвивається швидко і залежить від кількості отрути і шляху надходження в організм, тому розпізнають основні три форми: катаральну (отрута потрапляє на слизові оболонки очей і органів дихання), шлунково-кишкову, паралітичну (при попаданні в організм великих доз сполук миш'яку).
Хронічна інтоксикація відрізняється поєднанням симптомів ураження травної, нервової систем і шкіри.
При гострій інтоксикації як антидот використовують унітіол. Надалі показана симптоматична терапія. Серед фізіотерапевтичних процедур рекомендують сірководневі ванни, електрофорез новокаїну, лікувальну фізкультуру.
509