8. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза. Методика проведення спе. Етапи проведення та оформлення результатів спе.

Мета такої експертизи — встановити у особи наявність чи відсутність тимчасового розладу психічної діяльності (компетенція експерта-психіатра), фізіологічного афекту чи інших емоційних станів (компетенція експерта-психолога) на момент правопорушення.

Об'єктом цього виду експертизи в кримінальному процесі можуть бути обвинувачені, свідки і потерпілі.

Специфіка методології комплексної експертизи полягає в одночасному дослідженні взаємопов'язаних властивостей і рис об'єкта із застосуванням різноманітних методів різних наук, порівняння та узагальнення отриманих результатів з метою отримання якнайповнішої й достовірної інформації для формування висновків з питань, що становлять інтерес для судово-слідчих органів.

Предметом комплексної СПЕ є фактичні дані й обставини, які мають значення для справи і встановлюються на основі застосування спеціальних знань експертів.

Найчастіше необхідність проведення такого виду експертизи виникає при експертизі осіб з пограничною психічною патологією, що не виключає осудності. У цьому разі взаємодія психопатологічних, ситуаційних і психологічних чинників найістотніше впливає на характер психічного відтворення довкілля, на особливості рефлексії та вольову регуляцію поведінки особи.

СПЕ не компетентна вирішувати питання юридичного змісту: визначати достовірність показань, мотиви і цілі злочинного діяння, встановлювати форму вини і т.п.

СПЕ повинна здійснюватися сучасними науково-психологічними методами. Результати експертного дослідження повинні бути достовірні, доступні для оцінки слідчим і судом.

Основним завданням СПЕ є науково обгрунтована діагностика непатологічних правозначимих психологічних аномалій. В даний час психодіагностика має безліч методик, спеціалізованих за різними напрямками. У судово-експертної діагностики провідна роль належить фахівцям в області психічних аномалій, затримок у психічному розвитку дітей та слідових афектів. Провідним методом психодіагностики є метод тестів. Серед психодіагностичних тестів особливо широко використовуються тести інтелекту, особистісні тести тощо. Проте, не всі психічні явища охоплюються конкретними діагностичними методиками. Деякі психічні явища можуть бути вивчені тільки протягом тривалого періоду або в умовах природного експерименту.

Висновок експертизи підлягає їх оцінці. Слідчий, суд, інший повноважний орган або посадова особа визначають обгрунтованість висновків та його значення в системі доказів. Необгрунтований висновок може бути відкинуто. При цьому призначається додаткова експертиза.

Експертом-психологом може бути призначений тільки фахівець, який має вищу психологічне, педагогічне або медичне освіту.

9. Психологічна структура судової діяльності. Психологія судових дебатів. Психологія винесення вироку.

Психологічна структура судової діяльності складається з пізнавальної, конструктивної та виховної діяльності суду. Особливість пізнавальної діяльності в суді, перш за все, полягає у тому, що матеріали попереднього розслідування завжди дають йому вже певну готову модель події, дій та взаємостосунків, які підлягають дослідженню, перевірці, у тому вигляді в якому вони подаються в результаті закінчення розслідування. Попереднє слідство бере на себе всю пошукову частину пізнавальної діяльності, проводить відбір і систематизацію інформації, що суттєво полегшує пізнання судом обставин справи. В пізнавальній діяльності суду беруть участь особи з різними інтересами, що сприяє різній оцінці та поясненню фактів, їх значенню тощо.

Конструктивна діяльність - це процес пізнання, винесення вироку за кримінальною справою, і забезпечення реалізації винесеного вироку.

Конструктивна діяльність спочатку здійснюється кожним суддею окремо, а закінчується завжди колегіально при винесенні вироку. Конструктивній діяльності суду підпорядковані всі інші компоненти його діяльності.

Важливий виховний вплив має оголошення вироку в тому випадку, якщо він був справедливим, відповідав вимогам закону про співмірність покарання важкості скоєного злочину і особистості підсудного, був конкретним, чітким, зрозумілим для всіх присутніх у залі судового засідання. Суд реалізує виховну функцію і в діяльності по найбільш повному зібранні, аналізу і відправленню у виправно-трудовий заклад даних про особистість засудженого. Важливе значення для виховної роботи над підсудним має і дотримання моральних норм попереднього розслідування. Кожен суддя є вихователем значної кількості людей.

Психологія судових дебатів.

Важливе значення в судовому процесі має встановлення правильних взаємовідносин державного обвинувача (прокурора) із захисником підсудного. Полеміка між ними служить ефективним засобом досягнення істини і допомагає суду прийняти правильне рішення. Готуючись до судових дебатів, кожен оратор знає, що його противник прикладе все своє уміння для того, щоб стати переможцем. Але прийоми цієї боротьби повинні відповідати вимогам професійної етики.

Основна роль у формуванні суддівського переконання належить державному обвинувачу, оскільки саме він повинен доказувати пред’явлене обвинувачення і підтримувати його, а суддя, вивчаючи докази, спрямовує свою діяльність на усунення сумнівів, які можуть виникнути.

Заключна стадія судового розгляду — винесення вироку. Специ­фіка стосунків, що виникають між складом суддів у кімнаті для на­рад, полягає в тому, що судді позбавлені можливості вступати в контакт з іншими особами. Звідси — необхідність кожним із суддів виявляти підвищену психічну активність (розумові операції, робо­та пам' яті й уяви, спрямованість і концентрація уваги і т. п.) під час обговорення всіх питань, що стосуються винесення вироку. Ніхто з них не має права утримува­тися від відповіді У кім­наті для нарад в обов' язковому порядку повинна виявлятися така психологічна закономірність спілкування, як побудова стосунків між суддями на принципах рівності, взаємної поваги і довіри. По­рушення зазначених вимог може призвести до грубих юридичних помилок. За наявності розбіжнос­тей у думках з'ясовуються ті докази, на підставі яких у суддів формувалися особисті переконання. Після обговорення спірних обставин приймається колективне рішення простою більшістю голосів. Колегіальне обговорення знижує імовірність фактичних помилок в кінцевому підсумку. А сам факт суворого обмеження ко­легіальності сприяє підвищенню почуття відповідальності суддів за результати їхньої діяльності.

Судді в ході обговорення доходять висновку не тільки про вин­ність підсудного, а й визначають йому міру покарання, базуючись при цьому на встановлених нормах закону. Питання про міру покарання вирішується і на підставі різнобічного вивчення особистості підсудного.

Слід зазначити, що в окремих випадках суд відчуває реальну складність винесення вироку через недосконалість законодавчих норм. Приміром, у Росії зростає кількість ритуальних убивств, проте суди при призначенні міри покарання ставлять засудженим якісь ін­ші мотиви. Причина проста: жоден служитель Феміди не ризикне об­ґрунтувати вирок, виходячи з неіснуючої норми кримінального пра­ва, — сучасний російський закон не передбачає відповідальності за відправлення культових обрядів, що потребують людських жертв.