7. Cудово-психологічної експертиза (спе). Приводи для обов'язкового призначення судово-психологічної експертизи. Компетенція спе Види судово-психологічних експертиз.

Судово-психологічна експертиза передбачає дослідження психіки людини, психологічних механізмів її поведінки. Об'єктом експертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі; малолітні, неповнолітні; дорослого та похилого віку).

У кожному конкретному випадку обрання методів дослідження залежить від завдань експертизи і тих питань, що поставлені на вирішення судового експерта. Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах. Юридичною основою для проведення судово психологічної експертизи є відповідна постанова слідчого або суду.

Судово-психологічне дослідження починається з вивчення матеріалів кримінальної справи. Вивчаються відомості, що містяться у протоколах слідчих дій, аналізуються показання різних осіб (свідків, потерпілих, обвинувачених). Особливу увагу необхідно звертати на документи, в яких є інформація про соціально-психологічні особливості особи підекспертного, його поведінку в момент вчинення злочину, ставлення до скоєного. Проведення судово-психологічної експертизи передбачає використання 1. біографічного методу: підекспертний вивчається з погляду минулих етапів його життя, передбачається одержання даних про батьків підекспертного, його стосунки у сімейному колі, найважливіші етапи його життя (характеристика дошкільного, шкільного періодів і дорослості). 2. методу незалежних характеристик з метою одержання об'єктивного уявлення про психологічні особливості особи, яку випробовують. За матеріалами кримінальної справи вивчаються характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання. Аналізуються відомості про підекспертного, які містяться у протоколах допиту батьків, друзів, зна-йомих, колег по роботі та ін. 3. методу бесіди. Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою, відповідно до вивчених матеріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за допомогою постановки запитань підекспертному. Безпосередність спілкування передбачає встановлення психологічного контакту з випробовуваним. У цьому аспекті важливе значення мають повага до прав особи підекспертного, Експерт-психолог завжди повинен пам'ятати про те, що обвинувачений у злочині — ще не злочинець). 4. метод спостереження, який дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну поведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб, обставин. Судово-психологічна експертиза — це психодіагностичне обстеження, кінцевим результатом якого є психологічний діагноз (встановлення індивідуально-психологічних особливостей особи). У цьому аспекті важливе значення мають психодіагностичні методики (тести).

Підставами для обов'язкового призначення судово-психологічної експертизи є: розумова відсталість неповнолітнього обвинуваченого (попередньо проводиться судово-психологічна експертиза); сексуальні злочини; сумніви в здібностях особи адекватно сприймати важливі для слідства обставини і давати по них правильні свідчення; ознаки вкрай підвищеного і раптового емоційного перенапруження, яке проявилося в злочинній дії.

Крім того, існують необов'язкові підстави для призначення судово-психологічної експертизи. Це: встановлення авторства письмового документа за його психологічними особливостями (психолого-лінгвістична експертиза); встановлення непатологічного психологічного стану особи, схильної до самогубства; розслідування випадків, пов'язаних із використанням техніки (в автотранспортних, авіаційних, залізничних, воднотранспортних, аварій на виробництві і т. п.).

До компетенції судово психологічної експертизи входить встановлення:

• здатності неповнолітніх обвинувачуваних, які мають ознаки відставання у психічному розвитку, повністю усвідомлювати значення своїх дій, і визначення того, якою мірою вони можуть ними керувати; • здатності обвинувачуваних, потерпілих і свідків адекватно сприймати обставини, які мають значення для даної справи і давати правильні свідчення; • здатності потерпілих у справі про насильство правильно розуміти характер і значення дій, які над ними були скоєні; • наявності або відсутності у підекспертного в момент скоєння злочину стану афекту або інших непатологічних емоційних станів (сильного страху, депресії, емоційного стресу, фрустрації), здатних суттєво впливати на його свідомість і діяльність; • наявності у особи, яка покінчила життя самогубством, у період, що передував її смерті, психічного стану, схильного до самогубства, і визначення можливих причин виникнення цього стану; • головних мотивів поведінки осіб, причетних до скоєння злочину; • структури злочинної групи і взаємовідносин у ній на основі одержаних даних про психологічні особливості кожного члена групи.

До її компетенції не належить висвітлення етичних, філософських, педагогічних, медичних і правових особливостей злочинів і злочинців.

За предметом можна виділити такі поширені види судово-психологічних експертиз: експертиза психології неповнолітніх; особливих емоційних станів, у тому числі фізіологічного афекту; особистих властивостей, основних мотивів поведінки; моральної шкоди; потерпілих у справах про сексуальні злочини; соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи; визначення здатності неповнолітньої особи усвідомлювати значення вчинюваних нею дій; у справах про події, пов’язані з керуванням технікою

Маючи на меті не просто констатацію фактів, які були виявлені в ході проведеного дослідження, а проводячи їх аналіз та даючи власну оцінку виявленим обставинам, експерт виконує функцію джерела наукової інформації фактів, що необхідні суду при оцінці багатогранних індивідуальних особливостей психічної діяльності сторін, свідків.