Лабораторна робота № 4-5

Тема роботи: MS Word. Форматування існуючого розкладу рейсів авіакомпанії. Буфер обміну.

Мета роботи: Уміти створювати і застосовувати стилі, виконувати дії з фрагментами тексту, використовувати буфер обміну й автоформатування.

Завдання до лабораторної роботи :

1. Ознайомитись зі стилями.

2. Дослідити буфер обміну.

3. Визначити призначення Автотексту і принцип його роботи.

4. Визначити призначення Автоформатування і принцип його застосування.

Обладнання: персональний комп’ютер.

Короткі теоретичні положення:

Стиль — це сукупність значень параметрів форматування абзацу і шрифту. Стилі бувають стандартні (Обычный, Заголовок1, Заголовок2 тощо) і нестандартні. Нестандартні стилі створює користувач і надає їм власні назви. Стилі використвують для швидкого форматування великих документів: звітів, рефератів, курсових робіт, рукописів книжок тощо. Чим більший документ, тим суттєвіша перевага від застосування стилів форматування.

Форматування стилями виконують так. Текст вводять для форматування. Створюють стилі. Курсор розташовують в межах деякого абзацу або вибирають декілька абзаців і застосовую стиль з певною назвою, яку можна вибрати у полі-списку панелі форматування (зазвичай це перше поле) — вибраний фрагмент буде відформатований заданим стилем.

Розрізняють стилі абзаців і стилі символів. Стилі абзаців призначені для форматування абзаців. Стилі символів — для форматування частини абзацу (символу, слова, речення тощо), а також якщо абзац містить фрагменти з різним форматуванням. Спочатку до абзацу застосовують стиль абзацу, а потім у разі потреби — стилі символів. Стилі абзаців позначені у списку символом , а стилі символів — а.

Стилі створюють командами Формат => Стили. У діалогових вікнах, що відкриються, потрібно задати назву стилю, вид стилю (абзацу, символів тощо), зазначити, на базі якого стилю він створюється (вибирайте — «Обычный стиль»), який стиль повинен мати наступний абзац (вибирайте — той же) і задавайте значення параметрів форматування за допомогою панелі форматування чи кнопки Формат, яка дає доступ до команд Шрифт, Абзац, Нумерація для створення списків тощо.

Стилі можна вилучати, перейменовувати, модифіковувати, переносити в інші документи тощо за допомогою команди Організатор. Важливою є можливість модицікації стилю. Якщо користувача не влаштовує форматування як завгодно великого документа (форматованого стилями), достатньо внести зміни до будови стилів і весь документ автоматично переформатується миттєво. І так стільки разів, доки форматування не стане задовільним.

Буфер обміну. Фрагментом тексту є символ, слово, речення чи декілька абзаців. Над фрагментом тексту визначені такі головні дії: копіювання в буфер обміну, забирання в буфер обміну, вставляння з буфера обміну, вилучання з тексту, вирівнювання, перетворення символів: збільшення, зменшення, задання вигляду, написання (жирний, курсив, підкреслений та їхні комбінації) тощо.

Буфер обміну призначений для зберігання фрагмента тексту з метою його копіювання чи переміщення як у межах документа, так і інші документи.

Виокремлений (вибраний) фрагмент тексту копіюють у буфер обміну одним із трьох способів:

• командою Копировать з меню Правка;

• натисканням на кнопку Копировать стандартної панелі;

• комбінацією клавіш Ctrl+Insert (або Ctrl+С, якщо прог­рама налаштована на цю комбінацію).

Вміст буфера обміну можна вставити в текст у місце, де є курсор, одним із трьох способів:

• командою Вставить з меню Правка;

• натисканням на кнопку Вставить стандартної панелі;

• комбінацією клавіш Shift+Insert (або Ctrl+V).

Виокремлений фрагмент можна перемістити з тексту в буфер обміну також одним із трьох способів:

• командою Вырезать з меню Правка;

• натисканням на кнопку Вырезать;

• комбінацією клавіш Shift +Del (або Ctrl+Х).

Виокремлений фрагмент вилучають з тексту, не заносячи в буфер обміну, натисканням на клавішу Del.

Можна вставляти відразу всі елементи багатомісного буфера обміну сі документ у порядку занесення їх у буфер, що корисно, під час створення анотацій чи тез великого документа.

Автотекст. Для введення фрагментів, які часто повторю­ються, тобто для прискорення створення документа, використовують автотексти. Автотекст — це текст, який спочатку вводять і під деякою назвою заносять у бібліотеку автотекстів. Щоб створити автотекст, текст набирають, виокремлюють і виконують команди Вставить => Автотекст => Создать... вводять назву автотексту (назвою автотексту автоматично стають перші декілька символів чи слів цього тексту, але її можна зро­бити будь-якою) => ОК.

Щоб вставити автотекст, достатньо набрати на клавіатурі перші чотири символи автотексту чи його назви => з'явиться підказка з автотекстом => натиснути на клавішу вводу. Можна, також скористатися командами Вставить => Автотекст => Автотекст... => вибрати назву зі списку автотекстів => Вставить.

Стандартна бібліотека автотекстів містить декілька форм привітань, прощань та інших фраз, які можуть бути корисними під час ділового листування тощо.

Автоформатування. Автоформатування може відбуватися під час введення тексту або застосовуватися до тексту після його створення. Автоформатування задають командами Формат =>Автоформат... => Параметры... Можна задати таке: міняти прямі лапки ("") на поліграфічні («»), вирази вигляду 1/3 замінювати правильним дробом, два дефіси (--) міняти на довге поліграфічне тире (—) тощо. Деяке автоформатування під час введення може виявитися зайвим — його треба скасувати. Наприклад, якщо надати опцію повторювати форматування початку елемента списку, то під час введення будь-яких нумерованих рядків вони автоматично перетворюватимуться на список, що деколи недо­речно. Потрібні параметри можна задати чи скасувати на накладці Автоформат під час вводу.

Різновидом автоформатування є автозаміна. Вона дає змогу створювати в документі символи, яких немає на клавіатурі, усувати описки в часто вживаних словах, дві великі літери на початку слова замінити одною великою, робити перші літери після крапки великими, наприклад, після скорочень: вул., ім., - окрім винятків, які задасть користувач, наприклад, фіз., мат. та ін. Правила функціонування автозаміни задають на одно­йменній закладці.

Порядок проведення лабораторної роботи:

1. Запустіть текстовий редактор.

2. Знайдіть і відкрийте неформатований текстовий документ Розклад.doc.( дви. Л/р №3)

Якщо файлу із заготовкою немає, то створіть її — введіть текст розкладу рейсів довільної авіакомпанії.

3. Задайте параметри документа так, щоб робоче поле на аркуші фермату А4 мало розмір 12 на 18 см.

4. Збережіть документ під назвою Розклад3 у власній папці.

5. Створіть і застосуйте стиль абзацу для тексту «Розклад3» і стиль символів для першого речення.

6. Збережіть документ у власній папці і ви­конайте наступні дії з текстом.

7. Перші три речення перемістіть у кінець тексту, використовуючи буфер обміну.

8. Два останні речення продублюйте (повторіть).

9. Модифікуйте стилі заголовків: вирівнювання — до центру; шрифт —товстий, курсив; розмір символів — 16 пунктів.

10. Перевірте правопис у тексті. Виправте помилки.

Виконайте команду Сервис => Правописание з меню чи натисніть на кнопку Правописание (АБВ) або на F7 і працюйте з отриманими діалоговими вікнами.

11. Замініть слово «розклад» на англійське «schedule».

Розмістіть курсор на початку тексту. Виконайте команду Заменить з меню Правка. У текстовому полі Найти введіть такий текст: розклад, у полі Заменить на — schedule. Натисніть кнопку на Заменить все. Закрийте вікно.

12. Створіть автотекст : своє прізвище, ім'я та по батькові і вставте його п'ять разів у кінці тексту (як різні абзаци).

Щоб створити автотекст, треба виконати такі дії з меню: Вставить => Автотекст => Автотекст... => Введіть потрібний текст у віконце => Добавить =>Закрыть (ОК). Спосіб створення автотесту на основі вибраного в документі тексту описаний у теоретичних відомостях.

Щоб вставити автотекст, треба набрати перші чотири символи тексту чийого назви і натиснути на клавішу вводу або вико­нати команди з меню: Вставить => Автотекст => Обычний =>Клацніть на потрібному тексті у списку автотекстів => Вставить.

13. Застосуйте автозаміну. В англійському регістрі в кінці документа введіть: (с), (г), :-), --, дві великі букви. Переконайтесь, що автозаміна функціонує.

14. Збагатіть словник автозаміни так, щоб під час введення вашого прізвища з помилкою помилка усувалась авто­матично.

15. Вставте на початку тексту файл, що містить титульну сторінку звіту з лабораторної роботи №4.

Відкрийте файл з титульною сторінкою, виокремте весь текст, скопіюйте його в буфер обміну. Перейдіть у поточний документ (пункт меню Окно), розмістіть курсор на початку, вставте вміст буфера в документ. Інший спосіб: виконайте команди Вставить => Файл => Знайдіть потрібний файл і вставте його. Розташуйте текст якнайкраще. Щоб текст практичної роботи починався на другій сторінці, вставте після матеріалів титульної сторінки розрив сторінки акордом клавіш Ctrl+Enter.

16. Вставте номери сторінок у верхньому правому кутку, першу сторінку не нумеруйте.

Виконайте команду Номерация страницы з меню Вставить і виберіть у діалоговому вікні потрібне розміщення номерів із запро­понованих списків.

17. Перегляньте, чи правильно заповнені сторінки: перша —титульна, інші — з текстом.

Для перегляду натисніть на кнопку Предварительный просмотр на панелі інструментів або виконайте команди Файл => Предварительный просмотр. Закрийте вікно перегляду, натиснувши на кноп­ку Закрыть.

Оформлення роботи: Після закінчення виконання лабораторної роботи курсант повинен законспектувати основні пункти порядку проведення лаборатоної роботи; за необхідності, зробити нотатки теоретичних положень; зробити письмові висновки щодо виконаної роботи.

Звіт потрібно оформити в день виконання роботи, та, за можливості, захистити його.

Захищений звіт з оцінкою та підписом викладача зберігається у курсанта до закінчення вивчення предмету.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення терміну «стиль».

2. Назвіть види стилів.

3. Як виконують форматування стилями?

4. Як створити стиль?

5. Які дії можна проводити зі стилями?

6. Дайте визначення «буферу обміну».

7. Яке призначення буферу обміну?

8. Назвіть способи додавання об’єкту до буферу обміну.

9. Назвіть способи вставлення об’єкту з буферу обміну.

10. Як вилучити обраний фрагмент без додавання його у буфер обміну?

11. Що таке автотекст і яке його функціональне призначення?

12. Як створити автотекст?

13. Як вставити автотекст?

14. Що таке автоформатування?

15. Як задати тексту автоформат?

16. Що таке автозаміна? Продемонструйте роботу автозаміни за допомогою комбінації клавіш.

17. Як додати до документу номера сторінок?