
- •Дисципліна «конярство»
- •При успадкуванні масті у коней криптомерійна дія гена г при взаємодії неалельних генів характеризується наступним:
- •При визначенні належності коней до орловської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
- •При визначенні належності коней до російської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
- •Форма 11-к «Зведена відомість результатів бонітування племінних коней» призначена:
- •При створенні російської ваговозної породи переважно використовувалася така порода коней :
- •Отбой 2.14,1; Пион 2.00,1; Исполнительний 2.09,2 є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
- •Хризолит (Рух - Ходомерка); Гнев (Нарцис - Голубка); Бахус ( Хорей - Бритва ) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
- •Настой (Ават – Ночка); Вальс (Литак – Либретта); Ластик (Сокол – Люта) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
- •Перераховані породи коней відносяться до відповідних груп :
- •Перерахованим породам коней притаманні наступні ознаки:
- •1. 2 Роки;
- •2. 4 Роки;
- •3. 6 Роки;
- •3. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 Роки;
3. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 Роки;
4. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 та 4 роки.
Лошата поточного року народження підлягають тавруванню у наступному віці:
1. на 10 день після народження;
2. на 30 день після народження;
3. за 10-15 днів до відлучення;
4. на 5 місяці після народження.
Відлучення лошат проводять у такому віці:
1. 3-4 міс.;
2. 6-7 міс.;
3. 8-10 міс.;
4. 11-12 міс.
Відповідний тренінг коней починають у такому віці:
1. заводський груповий тренінг молодняку коней 2. заводський індивідуальний тренінг лошат |
А. 6-7 міс. Б. 9-12 міс. В. 16-18 міс. |
Іподромний тренінг та випробування коней верхових і рисистих порід починають з такого віку:
1. 1,5 роки;
2. 2,0 роки;
3. 3,0 роки;
4. 4,0 роки.
Молодняк коней перед відправленням на іподром бонітують за наступними ознаками:
1. походження, типовість, проміри, екстер’єр;
2. походження, типовість, проміри, екстер’єр, роботоздатність;
3. походження, проміри, екстер’єр, роботоздатність;
4. походження, проміри, роботоздатність.
При описі відмітин на кінцівках коня вказується наступне:
1. нижній кордон;
2. верхній кордон;
3. нижній і верхній кордони.
Заводський тренінг поєднують з використанням на сільськогосподарських, польових і транспортних роботах для коней таких порід:
1. ваговозних;
2. рисистих;
3. верхових;
4. напівкровних.
При заводському тренінгу стрибкові навантаження передбачені для молодняку коней таких порід:
1. ваговозних;
2. рисистих;
3. верхових;
4. напівкровних.
Генетичну експертизу лошат проводять у наступному віці:
1. 1-2 міс;
2. 4-5 міс;
3. 6-7 міс.
Місткість вимені кобили становить:
1. 2,5-2,8 л;
2. 3,5-4,0 л;
3. 1,5-2,5 л.
Для стимуляції молоковіддачі у кобили при ручному доїнні роблять наступне:
1. кобилу підпускають до «чергового» лошати;
2. напувають вволю за 30 хв до доїння;
3. роблять масаж вимені.
При застосуванні машинного доїння валовий надій кобил за лактацію змінюється, порівняно з ручним, наступним чином:
1. не збільшується;
2. збільшується на 8-10 %; 3. збільшується на 20-25 %.
Після вижереблення роздоювання кобил починають на:
1. 20-30 день;
2. 7-8 день;
3. 2-3 день.
Вміст відповідних компонентів у кобилячому молоці наступний:
1. загального білка 2. жиру 3. сухої речовини
|
А. 1 % Б. 2 % В. 3 % Г. 7 % Д. 11 % Е. 12 % |
Кислотність і мінімальна кількість жиру, яка допускається в кобилячому молоці, придатному для приготування кумису, наступні:
1. 9 °Т 2. 7 °Т 3. 6 °Т |
А. 1% Б. 2% В. 3% |
Оптимальна температура і тривалість зберігання кумису наступні:
1. 14-16°С 2. 4-6°С 3. 8-10°С |
А. 3 дні Б. 1 тиждень В. 5 днів |
Існують такі види кумису:
1. слабкий;
2. середній;
3. міцний.
Для отримання пепсину забір шлункового соку у коней проводять:
1. 1 раз на місяць 2. 1-2 рази на тиждень 3. 2 рази на місяць |
А. 3-4 л Б. 6-8 л В. 1-2 л |
Препарати на основі крові жеребних кобил використовують при лікуванні та профілактиці такого захворювання:
1. лейкоз;
2. безпліддя;
3. ботулізм.
Оптимальними строками жеребності кобил для забору крові при виробництві біопрепаратів є наступні:
1. 45-90 днів;
2. 150-220 днів;
3. 230-300 днів.
Терміну «іпотерапія» відповідає наступне визначення:
1. лікування та профілактика захворювань з використанням сироватки крові жеребих кобил;
2. форма лікувальної фізкультури в якій інструментом реабілітації є кінь;
3. 1 і 2.
Спеціальні терміни, які використовують для визначення порушень алюру коней рисистих порід, характеризуються наступним:
1. «Неправильний хід» коня 2. «Перехоплення» коня 3. «Збій» коня |
А. явне порушення двотактного ритму або синхронності руху кінцівок на жвавій рисі; Б. перехід коня з рисі на галоп, при цьому він робить до трьох стрибків; В. перехід коня з рисі на галоп, при цьому він робить більше трьох стрибків. |
До участі у бар'єрних скачках коні допускаються з такого віку:
1. жеребці 2. кобили
|
А. 2-х роки Б. 3-х роки В. 4-х роки |
Скачки з подолання різноманітних нерухомих перешкод польового типу називаються:
1. гладкими скачками;
2. стипль - чезами;
3. бар'єрними скачками.
До проведення випробування коней ваговозних порід на термінову доставку вантажу риссю пред’являються наступні вимоги:
1. довжина дистанції становить (м) 2. сила тяги (кг) |
А. 1800 Б. 2000 В. 2400 Г. 40 Д. 50 Е. 55 |
До класичних видів кінного спорту відносяться:
1. виїздка, конкур, триборство;
2. виїздка, стипль-чез, вольтижування;
3. конкур, кінні пробіги, триборство.
Забійний вихід у коней в середньому становить:
1. 45-69 %;
2. 40-50 %;
3. 60-75 %.
При забої коней необхідно оформлювати такі документи:
1. Акт на вибракування;
2. Товарно-транспортна накладна;
3. Ветеринарне свідоцтво;
4. Акт приплоду.
При транспортуванні коней, призначених для забою, на відстань 80 км їх живу масу на вміст травного тракту зменшують:
1. на 3%;
2. на 1,5%;
3. на 1%.
Перевірку коней на сап перед забоєм проводять:
1. за 12 год.;
2. за 8 год.;
3. за 24 год.
Правильна послідовність технологічного процесу первинної обробки туш коней наступна:
1. Оглушення → знекровлення і збір крові → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → розпилювання та очищення туш → вет-сан експертиза → визначення маси і вгодованості → таврування туш → дозрівання м'яса в холодильних камерах.
2. Оглушення → знекровлення і збір крові → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → визначення маси і вгодованості → розпилювання та очищення туш → вет-сан експертиза → таврування туш → дозрівання м'яса в холодильних камерах.
3. Оглушення → знекровлення і збір крові → визначення маси і вгодованості → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → розпилювання та очищення туш → таврування туш → вет-сан експертиза → дозрівання м'яса в холодильних камерах.
Від передзабійної маси коней субпродукти становлять:
1. 5,9-8,1%;
2. 6,9-9,1%;
3. 3,9-6,1%.
Живу масу жеребних кобил, що надійшли на забій до м'ясокомбінату знижують наступним чином:
1. першої половини жеребності 2. другої половини жеребності |
А. на 3 % Б. на 7 % В. на 10 % Г. на 15 % |
Живу масу коней, що надійшли на забій до м’ясокомбінату, при значному забрудненні їх шкіряного покриву знижують на:
1. 7 %;
2. 4 %;
3. 10 %.
Параметри електричного струму для оглушення коней наступні:
1. сила струму |
А. 0,75 А Б. 1,5 А В. 2,0 А |
2. напруга в мережі |
А. 24 В Б. 110 В В. 220 В |
З наведеного переліку ознак назвіть ті, що характеризують відповідну масть:
1. ворона 2. булана |
А. голова, тулуб, кінцівки, хвіст і грива однакового чорного кольору; Б. голова, тулуб від жовто - молочного до жовто - пісочного кольору, хвіст, грива, кінцівки: передні по зап'ястний, задні по скакальний суглоби чорні; В. голова, тулуб, кінцівки каштанового кольору, хвіст і грива білі; Г. на основній масті розкидані великі білі плями; Д. на основній масті розкидані темні плями, смужки різної величини і форми. |
Швидкий алюр коня з 2-копитним діагональним спиранням об землю в 2 темпи з фазою безопорного руху називається:
1. інохідь;
2. рись;
3. галоп.
Бурсит може локалізуватися на таких частинах тіла коня: 1. потилиця; 2. лікоть; 3. плече; 4. холка; 5. хвіст.
На передніх кінцівках коня зустрічаються наступні недоліки екстер`єру: 1. курба; 2. шпат; 3. букшина; 4. наливи; 5. піпгак.
Вада кінцівок коня «козинець» характеризується наступним:
1. випотівання синовіальної рідини з капсули суглоба; 2. потовщення задньої стінки скакального суглоба ; 3. виріст на задній стінці п'ясткової кістки; 4. кісткове розрощення в області путо - вінцевого суглоба; 5. вип’ячування лучезап’ястного суглоба вперед.
Згідно ДНАОП 2.0.00-1.01.00 «Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві» обслуговувати жеребців-плідників забороняється:
1. людині молодше 18 років;
2. людям у нетверезому стані;
3. вагітним жінкам, матерям що годують;
4. людям хворим на інфекційні захворювання.
При наближенні до коней їх потрібно окликати у таких випадках:
1. наближаючись до коней у денниках;
2. наближаючись до коней у стійлах;
3. наближаючись до коней у падоках;
4. в усіх випадках.
Коней дозволяється чистити:
1. у денниках;
2. на конов'язі;
3. на розв'язках;
4. у левадах.
При заведенні і виведенні жеребців-плідників з денників необхідно додержуватися наступних основних правил:
1. тільки при повністю відкритих дверях;
2. коли у проходах є конюхи і тренера;
3. сідаючи верхи;
4. коли у проходах і біля дверей немає інших людей.
На прогулянку кобил і жеребців виводять наступним чином:
1. одночасно;
2. тільки окремо;
3. не має значення.
Роботу, огляд, сідлання, вимірювання коней потрібно проводити:
1. зліва;
2. з права;
3. не має значення.
Кування коней необхідно проводити:
1. у станках і на розв'язках;
2. у денниках;
3. не має значення.