17. При успадкуванні масті у коней криптомерійна дія гена г при взаємодії неалельних генів характеризується наступним:

1. Ген Г пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.

2. Ген Г при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).

3. Ген Г доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.

4. Ген Г може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.

18. Кількість поліморфних систем білків і ферментів у сироватці та еритроцитах у коней наступна:

1. 9 поліморфних систем;

2. 15 поліморфних систем;

3. 6 поліморфних систем;

4. поліморфізм відсутній.

19. Генетична аномалія коней «аброхія» (відсутність передніх кінцівок) має наступний тип успадкування:

1. щеплена зі статевою хромосомою;

2. невідомий тип успадкування;

3. простий рецесивний тип успадкування;

4. домінантний тип успадкування;

5. проявляється лише у гетерозиготному стані.

20. При купанні коней необхідно додержуються наступних основних вимог:

1. Температура води не нижче 18^◦С, купання повинне проходити не раніше чим через 2 години після годівлі.

2. Купання проводиться відразу після годівлі, температура води 10-15 ^◦С, тривалість купання 1-2 години.

3. Температура води не нижче 18 ^◦С, купання проводиться після роботи і годівлі.

21. По закінченню роботи з конем слід виконати наступні дії:

1. Розсідлати коня, зробити проводку коня, дати овес.

2. Розсідлати коня, розтерти джгутом соломи спину і кінцівки, покрити попоною.

3. Розсідлати коня, зробити проводку, розтерти спину і кінцівки джгутом соломи, оглянути стан коня.

4. Зробити проводку, в холодну погоду покрити попоною і дати коню сіно.

22. Причинами механічних пошкоджень у коней можуть бути наступні чинники:

1. Недосконалість конструкції збруї, пороки кінцівок, неправильне кування, невміле обслуговування поголів'я.

2. Перегодівля концентратами, пороки кінцівок, невміле обслуговування поголів'я.

3. Неправильне кування, пороки кінцівок, купання в холодній воді.

23. Неправильна конструкція сідла або невірне його використання може призвести до пошкодження таких частин тіла коня:

1. гребень загривка, поперек, боки грудної клітки, позаду лопатки;

2. поперек, спина, ділянка живота, ділянка крижів;

3. гребень загривка, поперек, ділянка живота і крижів.

24. Догляд за кіньми передбачає проведення відповідних дій з наступною частотою:

1. Чистять	А. Після роботи
2. Розтирають солом'яним джгутом і чистять	Б. Щодня
3. Розкрючковують копита	В. До та після роботи

25. Для оцінки природної та штучної освітленості стаєнь використовують наступні показники:

1. Природне	А. Люкс
2. Штучне	Б. Вт/м
	В. Коефіцієнт природної освітленості

26. Підлога в стайні повинна відповідати наступним вимогам:

1. високі теплоізоляційні якості;

2. низькі теплоізоляційні якості;

3. низька пористість поверхні;

4. висока пористість поверхні;

5. висока вологостійкість;

6. висока вологоємкість.

27. Стіни в стайні повинні відповідати наступним вимогам:

1. висока теплопровідність;

2. низька теплопровідність;

3. високий коефіцієнт термічного опору;

4. вогнестійкість і легкість;

5. висока гігроскопічність

6. низький коефіцієнт термічного опору.

28. Для будівництва стаєнь мають підбиратися наступні будівельні матеріали з відповідною характеристикою:

1. Цеглина, дерево, саман	А. Високий коефіцієнт теплового опору
2. Цеглина, залізобетонні плити, бетон	Б. Низький коефіцієнт теплового опору

29. Параметри мікроклімату в конюшнях вимірюються у таких одиницях:

1. Температура	А. %
2. Відносна вологість	Б. ˚С
3. Швидкість руху повітря	В. мг/м3
4. Концентрація аміаку	Г. м/сек

30. Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для дорослих коней наступні:

1. Температура, 0С	А. 4-6
2. Відносна вологість, %	Б. 85-90
3. Швидкість руху повітря, м/сек	В.10-12
	Г. 40-85
	Д. 0,3 – 1
	Е. 0,1 – 0,3

31. Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для молодняку коней наступні:

1. Температура, 0С	А. 6-10
2. Відносна вологість, %	Б. 10-15
3. Швидкість руху повітря, м/сек	В. 40-85
	Г. 85-95
	Д. 0,1 – 0,5
	Е. 0,5 – 0,7

32. У конярстві застосовують наступні системи утримання:

1. вигульна, вільно вигульна;

2. стаєнна і табунна;

3. стійлова і пасовищна.

33. При стаєнному утриманні коней необхідні наступні приміщення:

1. стайні, манеж, бази-навіси;

2. стайні, кузня, манеж, бази навіси, пункт штучного осіменіння;

3. стайні, манеж, пункт штучного осіменіння.

34. Найбільш прийнятними для будівництва стаєнь вважаються такі будівельні матеріали:

1. стінові панелі, цеглина, шлакоблок;

2. шлакоблок, цеглина, дерево;

3. цеглина, дерево.

35. Забезпечити оптимальні параметри мікроклімату стайні можна за допомогою наступного виду вентиляції:

1. природна, приточна;

2. штучна, витяжна;

3. приточно-витяжна з природним імпульсом.

36. Для попередження переохолодження тварин у зимовий період необхідні виконати наступне:

1. посилити вентиляцію і використовувати теплогенератори;

2. понизити вологість повітря і змісту шкідливих газів за рахунок посилення вентиляції;

3. зменшити повітряний обмін до мінімальних меж.

37. До підлоги у стайні пред'являються такі основні вимоги:

1. достатньо тверда, тепла і непроникна для рідини;

2. достатньо тверда, еластична, гігроскопічна;

3. з високою вологоємкістю, тепла, достатньо тверда.

38. Забезпечити нормальний відпочинок коня можна за умови ухилу підлоги стайні у межах:

1. менше 5 см;

2. більше 7 см;

3. 5-7 см.

39. Послідовність укладання шарів при будівництві глинобитної підлоги у стайні наступна:

1. Шар глини утрамбовують, заливають шаром вапна.

2. На ґрунт накладають шар щебеню або битої цеглини, заливають розчином вапна. Ретельно утрамбовують і накладають шар глини з піском або соломою і утрамбовують.

3. На ґрунт накладають шар глини і ретельно утрамбовують.

40. Торфяна підлога має наступні властивості:

1. достатньо гігієнічна, рихла, добре зберігає тепло;

2. щільна, під тиском пружинить, гігієнічна, зберігає тепло;

3. щільна, достатньо гігієнічна і зберігає тепло.

41. Оптимальні розміри табунів в залежності від спрямованості конярства становлять:

1. Племінні господарства	А. табуни до 400 кобил
2. Господарства м'ясного напряму	Б. маткові табуни 80-150 голів, молодняк до 150 голів

42. В залежності від виробничого напряму і природних можливостей розміри конярських господарств наступні:

1. Племінні з утриманням у стайнях	А. 40-200 кобил
2. Племінні при табунному способі	Б. 100-400 кобил
3. Товарні ферми табунного утримання, м'ясні	В. 150-900 кобил
4. Товарні ферми табунного утримання, молочні	Г. 10-100 кобил

43. Оптимальні матеріали для облаштування підлоги в стайнях та їх характеристики наступні:

1.Матеріали повинні бути з високим коефіцієнтом теплопровідності.	А. Глина, дерево, керамзитобетон
2. Матеріали повинні бути з низьким коефіцієнтом теплопровідності.	Б. Бетон, цеглина

44. Дорослий кінь в середньому на підтримання життя за добу витрачає таку кількість обмінної енергії, МДж:

1. 25,0-37,0;

2. 44,0-65,0;

3. 9,0-15,0.

45. На кожні 100 кг/км зовнішньої механічної роботи при повному нормальному навантаженні кінь витрачає таку кількість обмінної енергії, МДж:

1. 3,5;

2. 2,7;

3. 4,5.

46. На вантажних роботах в умовах бездоріжжя потреба коня в енергії збільшується на:

1. 7%;

2. 15%;

3. 10%.

47. Для забезпечення енергією працюючого м’яза впродовж перших двох-трьох годин роботи у коня використовується така речовина:

1. вуглеводи;

2. амінокислоти;

3. жири.

48. Грубі корми в раціоні племінних і робочих коней за поживність мають складати:

1. 15%;

2. 30%;

3. 50%.

49. З наведеного переліку грубих кормів кращим для коней вважається наступний:

1. солома;

2. трав’яне борошно;

3. сіно;

4. полова.

50. Максимальна добова дача злакового сіна коневі становить:

1. 10 кг;

2. 15 кг;

3. 25 кг.

51. З наведеного переліку концентрований кормів кращим для коней вважається наступний:

1. висівки пшеничні;

2. овес;

3. ячмінь;

4. кукурудза.

52. На 1 кг спожитого зерна конем виділяється така кількість слини:

1. 3 кг;

2. 4 кг;

3. 2 кг.

53. Корм проходить через шлунково-кишковий канал коня за таку кількість часу:

1. 30-40 годин;

2. 50-70 годин;

3. 90-100 годин.

54. На ніч коню бажано давати наступний корм:

1. концентрований корм;

2. соковитий корм;

3. грубий корм.

55. Нормальне співвідношення Са до Р у раціоні коня має складати:

1. 1:1;

2. 1:2;

3. 1:0,75;

4. 1,5:0,5.

56. Перше бонітування коней проводять у наступному віці за відповідними ознаками :

1. у 1-річному віці 2. у 2-річному віці 3. у 2,5-річному віці

А. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром; Б. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, роботоздатністю; В. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, роботоздатністю, якістю потомства.

57. Належність коней до чистокровної верхової породи визначають за наступними вимогами:

1. батьки записані до ДКПК цієї породи, а також тих, чиї батько або мати належать до однієї з вихідних порід, за умови відповідності типу породи;

2. предки записані в книги племінних коней, що визнані Всесвітньою організацією конярства;

3. предки записані в ДКПК, пов’язані з міжнародним комітетом з племінних книг (ISBC).

58. При визначенні належності коней до української верхової породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:

1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;

2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;

3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;

4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;

5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;

6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;

7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.