
- •Дисципліна «конярство»
- •При успадкуванні масті у коней криптомерійна дія гена г при взаємодії неалельних генів характеризується наступним:
- •При визначенні належності коней до орловської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
- •При визначенні належності коней до російської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
- •Форма 11-к «Зведена відомість результатів бонітування племінних коней» призначена:
- •При створенні російської ваговозної породи переважно використовувалася така порода коней :
- •Отбой 2.14,1; Пион 2.00,1; Исполнительний 2.09,2 є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
- •Хризолит (Рух - Ходомерка); Гнев (Нарцис - Голубка); Бахус ( Хорей - Бритва ) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
- •Настой (Ават – Ночка); Вальс (Литак – Либретта); Ластик (Сокол – Люта) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
- •Перераховані породи коней відносяться до відповідних груп :
- •Перерахованим породам коней притаманні наступні ознаки:
- •1. 2 Роки;
- •2. 4 Роки;
- •3. 6 Роки;
- •3. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 Роки;
Дисципліна «конярство»
У коней, на відміну від інших тварин, є певні особливості процесу дихання, які полягають у наступному:
1. газообмін в легенях відбувається при вдиху і видиху;
2. гортань розділена на дві: дихальну і звукову;
3. наявність легеневих мішків;
4. відсутність носових раковин;
5. відсутність дихання через рот.
Коні мають певні анатомічні особливості легенів, які полягають у наступному:
1. частки легень розділені на краніальну, середню і каудальну;
2. середня і каудальна частки легень зливаються в одну;
3. права краніальна частка має трахейний бронх;
4. ліва і права легені мають додаткові частки;
5. каудальні частки легень розділені на латеральну і медіальну.
Шлунок коня має анатомічні особливості, які полягають у наступному:
1. шлунок багатокамерний, має кардіальне розширення і передшлунки;
2. шлунок однокамерний, має кардіальний сфінктер і сліпий мішок;
3. шлунок однокамерний і має кардіальний дівертікул;
4. шлунок двокамерний, розділений на залозистий і м’язовий;
5. шлунок однокамерний, кишкового типу.
Особливості будови нирок у коней полягають у наступному:
1. гладенькі однососочкові;
2. гладенькі багатососочкові;
3. борозенчасті однососочкові;
4. борозенчасті багатососочкові;
5. множинні.
Печінка коня має наступні анатомічні особливості:
1. поділена на 4 частки і має добре розвинений жовчний міхур;
2. поділена на 2 частки і має добре розвинений жовчний міхур;
3. поділена на 6 часток і має добре розвинений жовчний міхур;
4. поділена на 5 часток і немає жовчного міхура;
5. не поділена на частки і не має жовчного міхура.
У коней зміна всіх зубів закінчується у віці:
1. 15-18 міс;
2. 2 роки;
3. 3 роки;
4. 4,5 роки;
5. 5,5 років.
Кількість зубів у жеребців становить: 1. 32;
2. 36;
3. 34;
4. 42;
5. 40.
При максимальних фізичних навантаженнях частота дихання коней може збільшуватися:
1. у 2-3 рази;
2. у 5-7 разів;
3. у 10-12 разів;
4. у 14-15 разів;
5. у 20 разів.
Кількість зубів у кобил становить:
1. 40;
2. 36;
3. 38.
4. 42;
5. 32.
Форма поверхні молочних різців коней наступна:
1. округла;
2. поперечно-овальна;
3. трикутна.
Найбільша абсолютна маса серця характерна для коней таких порід:
1. ваговозні;
2. рисисті;
3. верхові.
Для споживання грубих кормів коні мають наступні пристосування:
1. велика кількість слини (до 40 л);
2. великі додаткові слинні залози;
3. зубна система зі складчастими корінними зубами та розвинутими різцями;
4. потужна жувальна мускулатура;
5. потужні щелепи.
У коня загальна місткість шлунку і кишківника складає в середньому:
1. 150 л;
2. 200 л;
3. 260 л;
4. 350 л.
Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самців коней складається з такої кількості хромосом:
1. 62+ХУ;
2. 64+ХУ;
3. 64+ ХХ;
4. 46+Х;
5. 46+У;
6. 64+Х;
7. 64+У;
8. 62+ХХ;
9. 62+У;
10. 62+Х.
Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самиць коней складається з такої кількості хромосом:
1. 62+ХУ;
2. 64+ХУ;
3. 64+ ХХ;
4. 46+Х;
5. 46+У;
6. 64+Х;
7. 64+У;
8. 62+ХХ;
9. 62+У;
10. 62+Х.
При успадковуванні масті у коней епістатична дія гена С при взаємодії неаллельних генів характеризується наступним:
1. Ген С доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.
2. Ген С при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).
3. Ген С пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.
4. Ген С може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.