41. Сім способів «виставити» ваш бізнес більшим, ніж він є насправді

Журнал Anthill пропонує своїм читачам цікавий перелік способів "штучного збільшення" вашого бізнесу. Якщо придивитися уважніше - можна помітити, як багато українських компаній успішно користуються хоча б частиною з них. Тому, якщо навіть ви не плануєте брати на озброєння ці методи, то про них варто знати принаймні для того, щоб мати уявлення з якими компаніями ви насправді ведете бізнес.

Поки ваш бізнес невеликий, дуже важко змусити інших гравців ринку та клієнтів повірити у вашу професійність. Тому деякі компанії вдаються до методів, які допомагають їм виглядати "більшими" і "соліднішими". Ось деякі з цих методів:

1. Вдягайтесь строго і офіційно. До сих пір більшість клієнтів оцінюють бізнес "по одягу". І ваш одяг, як керівника або власника, також має велетенське значення.

2. Заведіть спеціальну електронну скриньку. Coolboss@gmail.com або vasyapupkin@ukr.net - це не те, що вам потрібно. Встановіть власний поштовий сервер - це не так уже й дорого.

3. Візитки повинні виглядати дорого і якісно. В іншому разі краще пишіть свої контактні дані на стікерах – різниця невелика.

4. Використовуйте різні адреси електронних скриньок. Не так вже важко завести accounts@mybigbusiness.com, sales@mybigbusiness.com, webmaster@mybigbusiness.com І немає жодного значення, що на всі листи, які приходять на ці скриньки, відповідає одна людина. Клієнт же про це не знає.

5. Розробіть якісний вебсайт. І пам’ятайте - якісний - не обов’язково дорогий. Основне правило - він не повинен виглядати як домашня сторінка студента 2 курсу інформатики.

6. Забезпечте себе якісним офісом для зустрічей. Якщо, домовляючись про зустріч із клієнтом, ви постійно пропонуєте йому піти в ресторан чи зустрітися в кав’ярні - значить у вас немає хорошого офісу. А це також не свідчить на користь вашого бізнесу. Знайдіть собі якісний офіс хоча б на час зустрічей із клієнтами.

7. Створіть кілька віртуальних міжнародних офісів. Сучасні технології дозволяють легко і дешево створювати офіси у будь-яких точках світу. Чого варто перенаправити дзвінки та пошту з віртуального офісу в Нью-Йорку на ваш реальний у Охтирці? А ось візитка з переліком офісів у Мельбурні, Сіднеї та Нікарагуа виглядає для клієнта доволі солідно.

42. Прос'юмінг, або нддкр нового покоління

У 2000 році, коли витрати на дослідження і розробки продовжували зростати, а продажі залишалися на колишньому рівні, Ларрі Хастон (Larry Huston), віце-президент Procter & Gamble з інновацій, запропонував змінити спосіб розробки нових продуктів. Побачивши, що найуспішніші продукти компанії були результатом співпраці між різними підрозділами, він удосконалив модель і створив креативні центри поза компанією.

У результаті шість років потому продуктивність праці в Procter & Gamble збільшилася на 60%. А все тому, що крім 9000 штатних співробітників НДДКР, компанія працює з 1,5 млн. дослідників по всьому світу, зв'язаних за допомогою Інтернету.

Зараз компанії пішли ще далі. Завдяки соціальним мережам з'явилася можливість залучати споживачів до розробки нових продуктів і послуг. Бажання споживачів впливати на якість ринкової пропозиції компаній сприяло появі нового напряму - прос'юмінг (prosuming). Prosumer - новотвір від об'єднання двох слів producer (виробник) та consumer (споживач).

Нова аудиторія прос'юмерів, що зароджується, не бажає споживати те, що виробники спускають їм зверху. Вони бажають бути на одному рівні з компаніями, бути залученими в процес розробки, щоб зробити пропозицію максимально наближеною до їхніх потреб.

Сьогодні існує ціла спільнота вчених-аматорів InnoCentive. Вона об'єднує понад 160 тисяч талантів, які допомагають корпораціям по всьому світу. Такі компанії як Boeing, DuPont і Procter & Gamble публікують завдання та питання, з якими не справляються їх внутрішні служби, на сторінках спільноти, і будь-який її учасник або група учасників може взятися за їх вирішення. Гонорар любителя за успішно вирішену задачку складає від $10000 до $100000.

Згідно статистичним даним, більше 30% запропонованих завдань були вирішені учасниками спільноти. Тобто це третина тих завдань, з якими не змогли впоратися внутрішні експерти, з їх досвідом роботи та спеціальною освітою.