11. Онтогенез серцево-судинної системи.

Серце новонароджених має вигляд кулі, розміщене впоперек грудної клітки. Товщина стінок правого й лівого шлуночків однакова. Косе положення серце за­ймає лише після першого року життя дитини. В перші два роки життя серце росте дуже швидко. З 7 до 12 років ріст серця відстає від росту тіла.

У дітей віком до 2—3 років маса серця відносно маси їхнього ті­ла більша, ніж у дорослих. Так, у дорослої людини вона становить 0,48—0,52%, тоді як у дітей цього віку — 0,63—0,89%.

Серце дитини росте нерівномірно: найінтенсивніше — протягом перших 1,5 років життя, особливо різко — у пубертатний період (13—15 років).

Найповільніший ріст серця спостерігається в 7—12 років.

Серцевий м'яз росте й розвивається до 18—20 років. Маса м'я­зового шару подвоюється до кінця першого року життя, а в 7 років вона порівняно з новонародженою дитиною збільшується в 5 разів. Маса серця у чоловіків будь-якого віку більша, ніж у жінок.

Серце повільно може розвиватися до 30 років. Індивідуальні ко­ливання в розмірах і масі серця можуть бути зумовлені професією людини та заняттями фізичною культурою й спортом.

У 30—40 років у міокарді людини збільшується сполучнотка­нинна строма. В міру старіння людини під міокардом накопичуєть­ся жирова тканина, особливо часто це спостерігається у нетренованих людей. Це утруднює роботу серця. На розвиток серця має вплив склад тіла людини, її вік і маса тіла. У людей з надмірною масою тіла, і особливо при ожирінні, серце займає більш горизон­тальне положення, оскільки у них купол діафрагми розміщується у грудній клітці вище, ніж у людей з нормальною масою, а це загаль­мовує роботу серця.

У людей зі складом тіла брахіморфного типу серце також за­ймає більш горизонтальне положення, тоді як у людей доліхо­морфного типу — більш вертикальне.

Якщо склад тіла мезоморфного типу, серце в грудній порожни­ні займає косе положення.

На розвиток серця впливає розвиток скелетних м'язів — чим більша маса скелетних м'язів, тим краще розвинений міокард і тим ефективніше працює серцевий м'яз, кращі його функціональні по­казники. Фізичні вправи, які супроводжуються тривалим напру­женням організму (марафонський біг, веслування, велосипедний спорт), приводять до значної гіпертрофії серця, збільшення систо­лічного об'єму крові (СОК) і хвилинного об'єму крові (ХОК) (від­повідно до 200 мл і 37 л під час роботи) і зменшення частоти скорочень серця (ЧСС). Такі види спорту, як біг на короткі й се­редні дистанції, плавання, спортивні ігри, футбол, гімнастика та інші, викликають менші зміни в об'ємі серця, але вони теж добре тренують його й підвищують працездатність, протидіють його ста­рінню в похилому віці людини.

Серце дитини працює менш економно, ніж дорослої людини. Чим молодша дитина, тим більша у неї частота скорочень серця й менший серцевий об'єм крові. У новонародженої дитини СОК ли­ше 2,5 мл, ЧСС близько 140 за 1 хв, а в 1 рік відповідно СОК — 10 мл, а ЧСС — 110—120 за 1 хв; в 7 років — 23,0 мл і 90—95 за 1 хв; в 15 років — 59 мл і 80 за 1 хв, а у дорослої людини — 60 мл і 60—80 за 1 хв.

Серце дитини, як і серце нетренованої дорослої людини, поси­лює свою роботу під час фізичного навантаження за рахунок збіль­шення ЧСС. Треноване серце й дитини, й дорослої людини — за рахунок збільшення СОК і (в меншій мірі, ніж у нетренованої лю­дини) — за рахунок ЧСС.

У дітей 7—9 років у стані спокою нерідко спостерігається арит­мія. При сидінні дихальна аритмія, яка є нормальним фізіологіч­ним явищем, у підлітків 13—15 років зменшується, а у юнаків 16—18 років знову збільшується, що пов'язано з їхнім інтенсивним ростом у цей період.

У дітей величина артеріального тиску менша, ніж у дорослих, що зумовлено кращою еластичністю судин і гіршим розвитком серцевого м'яза. У дітей 7 років величина артеріального тиску: 80/52 мм рт. ст., 12—13 років — 103/61, 16 років — 110/62, у дорос­лих людей — 120/80 мм рт. ст.

У період статевого дозрівання (в 12—14 років) артеріальний тиск підвищується, оскільки темп росту серця вищий за темп росту кровоносних судин, при цьому зростає нагнітальна сила серця, а просвіт кровоносних судин збільшується порівняно мало.

У старших учнів часто спостерігається юнацька гіпертензія, ко­ли максимальний тиск підвищується до 140 й вище. Юнацька гі-

пертензія вимагає обережності при напруженій фізичній роботі та при заняттях фізкультурою й спортом.

У зв'язку з тим, що у дітей ЧСС більша, ніж у дорослих, швид­кість їхнього повного кровообігу більша. Так, у новонародженої дитини вона складає 12 с, у 3 роки — 15, у 14 років — 18,5, у до­рослої людини — 24 с.