
- •Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
- •Редактор н.В.Жигилій
- •6.1. Аналіз режиму вітрів ……………………………………………...….. 14
- •1 Аналіз теплового режиму атмосфери
- •1.1 Визначення розподілу температури атмосферного повітря по висоті
- •1.2 Побудова графіка кривої стратифікації
- •1.3 Визначення характеру стану атмосфери
- •За формулою (1.3) визначаються температури tВр1 tВр5 і будується крива стану суміші повітря (2), що адіабатично підіймається, відповідно до заданих рівней z (рис. 1.1).
- •2 Аналіз розподілу водяної пари в атмосфері
- •2.1 Визначення характеристик вологості повітря
- •2.2 Розрахунок умов конденсації водяної пари в атмосфері при радіаційному охолодженні земної поверхні
- •2.3 Розрахунок умов конденсації водяної пари в атмосфері при змішуванні мас повітря
- •2.4 Визначення рівня конденсації
- •2.5 Визначення висоти шару перемішування
- •2.6 Побудування графіку кривої стану повітря
- •3 Аналіз режиму вітрів
- •4 Кліматична характеристика місцевості
- •5 Характеристика об'єкта - джерела забруднення
- •6 Аналіз впливу метеорологічних факторів на рівень
- •Забруднення атмосфери
- •6.1 Аналіз режиму вітрів
- •6.2 Аналіз стратифікації атмосфери
- •6.3 Аналіз повторюваності туманів і атмосферних опадів
- •6.4 Аналіз несприятливих метеорологічних умов (нму)
- •7 Аналіз метеорологічних умов поширення домішок
- •Література
6.2 Аналіз стратифікації атмосфери
До основних факторів, що впливають на рівень забруднення атмосфери належать її стратифікація (усталеність атмосфери).
Для проведення аналізу впливу стратифікації (усталеності) на ступінь забруднення атмосфери використовуються дані розділу 1 й проводять додатковий розрахунок ефективної висоти труби.
Ефективна висота труби складається з фактичної висоти джерела Нтр та величини початкового підняття домішок в атмосфері ∆Н [9, 10]:
Неф = Нтр + ∆Н , (6.3)
де ∆Н – висота підняття газової суміші за рахунок ωо.
У свою чергу ∆Н знаходиться за наступною залежністю:
∆Н = (1,5 · ωо · R0) / vВ · (2,5 + (3,3·g · R0 · ∆Т) / ІТaІ · vВ 2) , (6.4)
де ωо – середня швидкість виходу домішок з устя джерела викиду, м/с;
R0 – радіус устя джерела викиду, м;
vВ – середньомісячна швидкість вітру за досліджуваний період (швидкість вітру на висоті флюгеру 10м), м/с;
g – прискорення вільного падіння, що дорівнює 9,8 м/с2;
∆Т – різниця між температурою суміші, що викидається, і температурою навколишнього повітря, ОС;
Тa – середньомісячна температура повітря за досліджуваний період, ОС, взята по модулю.
Найбільшу увагу студенту рекомендується звернути на метеорологічні умови, що характеризуються інверсійним розподілом температури в атмосфері [9,10]. До таких умов відносять приземні та піднесені інверсії й варіанти їх розташування відносно устя джерела викидів:
якщо шар піднесеної інверсії розташовується безпосередньо над трубою джерела викиду (на відстані не більше 100-150м для гарячих викидів, не більше 50-100м для холодних викидів), то така ситуація призводить до обмеження підіймання викидів й сприяє їх опусканню і накопиченню в приземному шарі;
якщо піднесена інверсія розташовується на достатньо значній висоті від устя джерела викидів, то її вплив на розсіювання домішок в атмосфері невідчутний;
якщо шар приземної інверсії розташований нижче устя джерела викидів, тоді в атмосфері складаються умови, що перешкоджають переносу домішок до земної поверхні. У даній ситуації:
для гарячих домішок такі умови характеризуються як сприятливі для розсіювання у вищих шарах атмосфери;
для холодних домішок дані умови призводять до їх флуктуації над верхнею межею приземної інверсії й переносу за напрямом вітру на значні відстані від джерела (поки не зміняться метеорологічні умови) з подальшим їх осіданням;
якщо домішки викидаються з джерела й потрапляють безпосередньо у шар інверсії, то створюються умови для їх утрудненого вертикального переміщення, тобто зниження ефекту розсіювання домішок в атмосфері. У цій ситуації необхідно враховувати силу інверсії та характер домішок (гарячі або холодні):
для гарячих домішок перешкоджаючий ефект для їх підняття може мати інверсія із градієнтом понад γ > - 1,50С/100м (за абсолютним значенням);
для холодних чи слабо нагрітих домішок перешкоджаючий ефект для їх підняття може мати навіть слабка інверсія із градієнтом γ -0,50С/100м (за абсолютним значенням);
Враховуючи проаналізовану ситуацію щодо розташування інверсійного шару відносно джерела викидів в атмосферу студенту рекомендується зробити висновок стосовно впливовості інверсії на розсіювання домішок у досліджуваний період й відповідний прогноз стосовно підвищення рівня забруднення приземного шару в районі населеного пункту під впливом даних інверсійних умов атмосфери.
Дослідження за п.6.1 і 6.2 необхідно супроводити ескізом, на якому відобразити:
джерело викидів (Нтр);
визначену висоту (∆Н),
ескізне відображення розподілу атмосфери за z1 z3;
відображення теплового стану атмосфери за відповідними шарами;
значення ωо, vВ , uм ;
зону хmax;
відстань L від підприємства до населеного пункту (житлової забудови).