Тема 5. Дипломатичні бесіди та контакти дипломатів

1. Контакти дипломатів у середовищі країни перебування

У дипломатичній науці і практиці мистецтво встанов­лювати потрібні контакти, підтримувати і розвивати їх, а також мистецтво вести дипло­матичні бесіди в різних умовах і на різних рівнях, як в діяльності зов­нішньополітичного відомства своєї країни, так і в роботі дипломатич­ного представництва за кордоном, має неоціненне значення.

Поняття дипломатичних контактів визначають три чинники [14]:

1. вони повинні грунтуватися на довірі;

2. вони повинні приносити користь особам, які їх здійснюють. Якщо певні особи хочуть зустрічатися з дипломатом, але не мають глибоких знань, власної думки, а їхня інформація не є цікавою для дипломата та його країни, такі зустрічі не варто трактувати як дипломатичні контакти;

3. вони повинні мати стабільний, стійкий характер.

Для встановлення контатів дипломат повинен володіти такими якостями:

• добре знати власну країну та бути в курсі останнії подій [14];

• добре знати історію, політику, економіку,культуру, літературу, мистецт­во, сучасне життя, пресу, телебачення, радіо, театр і т. ін. країни, в якій акредитований [15];

• добре практично знати країну (знайомитися з краї­ною, здійснювати поїздки по ній, відвідувати міста і села, порти, підприємства, культурні заклади, па­м'ятники старовини, політичні і громадські інсти­тути);

• мати хорошу мережу зв'язків в найрізноманітніших ко­лах країни перебування і не тільки серед чиновників МЗС і офіційних установ, але і серед політиків та журналістів, бізнесменів і громадських діячів, ліде­рів профспілкового руху і служителів церкви, діячів науки, культури і мистецтва, спортсменів;

• не боятися «інакомислячих». Дипломат повинен мати зв'язки, по можливості, зі всіма партіями, зі всіма групами, і чим ширші — тим краще;

• добре володіти мовою країни перебування [14].

Глибоке вивчення різноманітних факторів, що визна­чають життя країни пе­ребування, можливе лише в тому випадку, коли диплома­тичне представництво здійснює це планомірно і комп­лексно, використовуючи всі законні форми і методи на­громадження інформації: офіційні зв'язки, ЗМІ, живі контакти з найвпливовішими особами країни перебуван­ня, тобто з тими, хто творить політику і бере участь у формуванні громадської думки.

Основними методами встановлення контактів є візити, прийоми і т. п. Але, використовуючи ці методи, треба враховувати нюанси людських стосунків і специфіку кожної країни.

Завдання кожного посольства — визначити, виходячи з поставлених завдань та наявних можливостей, найнеобхідніше коло зв'язків і контактів з подальшим відслідко­вуванням їх стану.

В дипломатичній практиці можна виділити різні види контактів дипломатів відповідно до контактної групи країни перебування. Зупинимося на основних із них.

1. Контакти на вищому рівні (з вищими посадовими особами країни перебування – монархами, президентами, прем’єр-міністрами, міністрами закордонних справ та іншими членами уряду та вищими представниками законодавчої та виконавчої влади).

Ці контакти залежать від наступних чинників:

• об’єктивні - роль та значення країни-відправника, зацікавленість в цій країні, стан двосторонніх відносин;

• суб’єктивні – особисті якості дипломата, його вміння зацікавити високу особу та зробити розмову корисною для неї, ступінь близькості дипломата до перших осіб власної країни, його впливовість.

Не слід нехтувати контактами з політичними лідерами, які пішли у відставку. Багато з них можуть залишатися впливовими та добре інформованими особами.