Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю

1. У статутному капіталі підприємства з іноземними інвестиціями іноземна інвестиція має становити:

   1. не менш як двадцять відсотків;

   2. десять відсотків;

   3. не менш як тридцять відсотків;

   4. не менш як десять відсотків.

2. Якими державними органами здійснюється реєстрація іноземних інвестицій?

   1. державними органами, які здійснюють державну реєстрацію підприємств;

   2. Міністерством фінансів України;

   3. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

   4. Кабінетом міністрів України.

3. Суб’єктами інноваційної діяльності можуть бути:

   1. тільки фізичні та/або юридичні особи – резиденти;

   2. фізичні та/або юридичні особи – резиденти і нерезиденти;

   3. виключно господарські товариства;

   4. тільки юридичні особи – резиденти і нерезиденти.

Задача

Підприємство WIND – резидент Великобританії прийняло участь у створенні підприємства з виготовлення вітроенергетичних установок на території України. WIND внесло до статутного капіталу новоствореного підприємства 51% решту внесли засновники з України. Через деякий час українські інвестори порушили питання про передачу контролю над підприємством їм.

Чи має особливості правовий статус новоствореного підприємства? Чи передбачено законодавством особливі механізми захисту прав іноземних інвесторів?

Література: 1; 11; 16; 47; 51; 77; 94; 100; 103; 104; 109; 141; 142; 145; 146; 147; 148; 149; 150; 151; 152; 171; 181; 182; 183; 184; 186; 187; 188; 190; 191; 193; 194; 195; 199; 201; 231; 238; 251; 265; 276; 290; 307; 319; 330; 364; 366; 389; 392; 414; 415; 416; 483.

*     *     *

Тема 17. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Основні терміни та поняття: зовнішньоекономічна діяльність, експорт, імпорт, транзит, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, національний режим, режим найбільшого сприяння, спеціальний режим, митно-тарифне регулювання, мито, ставка мита, митна вартість товару, нетарифне регулювання, ліцензування ЗЕД, квотування, демпінг, субсидований імпорт, реекспорт, спеціальні імпортні процедури, зовнішньоекономічний договір (контракт).

Методичні рекомендації до вивчення теми

Зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка у процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати в зовнішньоекономічні відносини, здійснювати господарську діяльність у будь-яких не заборонених законом формах та на засадах рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Потрібно визначити, хто може бути суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Розкрити види зовнішньоекономічної діяльності. Пояснити, якими нормативно-правовими актами визначаються перелік видів зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються на території України, умови і порядок їх здійснення.

Потрібно визначити цілі та завдання державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Розкрити принципи зовнішньоекономічної діяльності, зокрема принцип еквівалентності, неприпустимості демпінгу при ввезенні й вивезенні товарів та ін.

До основних методів державного регулювання ЗЕД належать:

• тарифне регулювання, під яким розуміється регулювання цін і тарифів, у тому числі митних платежів;

• нетарифне регулювання, у тому числі ліцензування й квотування; реєстрація зовнішньоекономічних контрактів; сертифікація продукції; фітосанітарний, ветеринарний і екологічний контроль; експортний контроль; інші види обмежень і заборон у ЗЕД;

• непрямі методи нетарифного регулювання, а саме: валютне регулювання; встановлення особливого податкового режиму; регулювання ціноутворення у ЗЕД; різні «приховані» форми захисту національних товаровиробників та ін.;

• комплексні методи регулювання, а саме: митне регулювання в ЗЕД; антидемпінгові, антисубсидиційні й спеціальні заходи; інвестиційне регулювання; встановлення порядку державних закупівель у ЗЕД та ін. [187].

Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт і імпорт яких здійснюється суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії. Слід навести визначення ліцензії і розкрити порядок ліцензування експортно-імпортних операцій, а також назвати види ліцензій.

Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, і здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, які можуть бути ввезені (вивезені) за певний період. Потрібно розкрити порядок квотування і види квот.

Варто зупинитися на визначенні понять «критичний імпорт», «пріоритетність зовнішньоекономічних проектів», у тому числі і з питань критичного імпорту.

Державний експортний контроль являє собою комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їхнім використанням юридичними або фізичними особами. Даний контроль здійснюється Державною службою експортного контролю (далі – Держекспортконтроль), що діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України від 17 квітня 2002 р., з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки і виконання міжнародних зобов’язань України. Предметом експортного контролю є товари військового призначення й подвійного використання. Дефініції цих понять дані в Законі України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 р.

Потрібно охарактеризувати зовнішньоекономічний договір. Слід розкрити основні умови зовнішньоекономічного договору, яким чином здійснюється обрання права, за яким визначається його форма, права та обов’язки сторін. Пояснити, що таке індикативні ціни, ким, у якому порядку і для чого вони встановлюються.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) згідно абз. 13 ст. 1 Закону України «Про ЗЕД» – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Форма і порядок укладання зовнішньоекономічного договору(контракту), відповідно до ч. 2 ст. 382 ГК, права і обв’язки його сторін регулюються Законом України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право». Він укладається суб’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав. Дії, які здійснюються від іноземного суб’єкта ЗЕД суб’єктами ЗЕД України, уповноваженим на це належними чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта ЗЕД.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб’єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України [198, с. 547-548].

Ознаками зовнішньоекономічного договору що дозволяють виділити його в окрему групу господарських договорів є: особливий суб’єктний склад (сторонами в договорі є вітчизняний суб’єкт ЗЕД та іноземний контрагент); особливості змісту договору щодо прав та обов’язків його сторін при здійсненні ними ЗЕД, типових платіжних умов і типових платіжних застережень; спеціальні вимоги щодо права країни яке застосовується при його укладанні та виконанні; спеціальні вимоги щодо форми договору (визначаються ст. 382 ГК і ст. 6 Закону «Про ЗЕД»); обов’язковість реєстрації, що здійснюється відповідно до ст. 383 ГК і підзаконних актів щодо окремих видів продукції; особливості порядку розгляду договірних спорів (комерційним арбітражем або третейським судом).

З метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів законодавству України може запроваджуватись їхня державна реєстрація. Доцільно зупинитися на видах зовнішньоекономічних договорів, що підлягають державній реєстрації, а також розкрити порядок її здійснення.

Слід зазначити, на яких засадах держава здійснює захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України. Перелічити санкції, що можуть застосовуватись у разі недобросовісної конкуренції з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або їхніх зарубіжних контрагентів.

План семінарського (практичного) заняття № 17

1. Поняття, ознаки та види зовнішньоекономічної діяльності. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, її принципи та режими. Ліцензування, квотування зовнішньоекономічних операцій.

3. Поняття і особливості зовнішньоекономічного контракту.

4. Вирішення спорів, що виникають у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародний комерційний арбітраж.

Самостійна робота

1. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

2. Поняття, тлумачення і використання базисних термінів ІНКОТЕРМС.

3. Зовнішньоекономічні операції з використанням давальницької сировини та зовнішньоекономічні товарообмінні операції.