Практичні завдання

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Що складає основний зміст права власності?

   1. Право володіння.

   2. Право володіння, користування і розпорядження майном.

   3. Право оперативного управління.

   4. Право розпорядження.

2. Суб’єкт господарювання не може володіти майном на підставі такого правового титулу:

   1. Права власності.

   2. Права повного господарського відання.

   3. Права оперативного використання.

   4. Права оперативного управління.

3. Для яких суб’єктів господарювання законом передбачено неодмінне створення «обов’язкових резервів»?

   1. Господарських товариств.

   2. Виробничих кооперативів.

   3. Банків.

   4. Державних підприємств.

Задача

Державне підприємство внаслідок господарської діяльності отримало дохід. З грошових коштів, що склали дохід зазначеного підприємства, останнє придбало легковий автомобіль для своїх потреб.

На підставі опрацювання норм ГКУ та ЦКУ дайте відповідь на наступні запитання: 1) чи правомірне придбання зазначеного автомобіля; 2) чи є державна установа власником переданого їй майна; 3) який правовий режим майна встановлено законодавством України для державних установ; 4) які правомочності державної установи щодо закріпленого за нею майна?

Література: 1; 5; 11; 16; 20; 33; 41; 64; 66; 118; 119; 120; 121; 122; 123; 124; 125; 136; 137; 138; 139; 170; 176; 179; 182; 183; 184; 186; 187; 188; 190; 193; 194; 195; 199; 296; 233; 247; 263; 269; 271; 277; 278; 292; 298; 301; 302; 339; 341; 384; 387; 401; 403; 406; 408; 411; 442; 454; 466; 468; 489.

*     *     *

Тема 6. Зобов’язально-договірні відносини у господарській діяльності

Основні терміни та поняття: господарське зобов’язання, майново-господарське зобов’язання, організаційно-господарське зобов’язання, соціально-комунальне зобов’язання, публічне зобов’язання, альтернативне зобов’язання, солідарне зобов’язання, субсидіарне зобов’язання, акцесорне зобов’язання, неустойка, штраф, пеня, застава, завдаток, порука, гарантія, притримання майна боржника, збитки, господарський договір, зміст господарського договору, форма господарського договору, істотні умови, звичайні умови, випадкові умови, оферта, акцепт, недійсність господарського договору, реституція, тендер, аукціон, ярмарок.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Господарські зобов’язання є надзвичайно важливими правовідносинами, які пронизують практично всі відносини у сфері господарювання. Розгляд цієї теми необхідно розпочати з визначення господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законодавством. Необхідно розкрити склад (суб’єкти, об’єкти і зміст) господарського зобов’язання, підстави їх виникнення, ознаки, які відрізняють цей вид зобов’язань від усіх інших (у першу чергу – цивільно-правових).

Потрібно визначити та пояснити, які зобов’язання визнаються майново-господарськими, якими законодавчими актами вони регулюються, які особи можуть бути їхніми суб’єктами. Які зобов’язання визнаються організаційно-господарськими, між ким і за яких обставин вони виникають?

Крім основних видів господарських зобов’язань, які було згадано вище, прийнято виділяти ще два види – соціально-комунальні та публічні зобов’язання. Охарактеризуйте їх (коли і між ким виникають, їхній зміст тощо).

Основна мета існування господарських зобов’язань – їхнє належне виконання. Цивільним та господарським законодавством встановлюються загальні принципи та вимоги виконання господарських зобов’язань (належне виконання: реальне, належними суб’єктами, належним предметом, у належному місці, у належний час тощо). Їхнє значення необхідно розкрити. Також потрібно зазначити випадки, коли законодавством допускається відступ від зазначених принципів.

Належне виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав і відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими законодавством. За погодженням сторін можуть застосовуватися певні види (способи) забезпечення виконання зобов’язань (цивільно-правові та господарсько-правові). Їх необхідно назвати та охарактеризувати, вказавши на можливі випадки застосування.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір. Зміст господарського договору становлять його умови, визначені за угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови відповідно до законодавства. Тому необхідно визначити, які умови договору є істотними, без яких договір не вважатиметься укладеним (завжди – умови щодо предмета, ціни, строків дії договору, для окремих видів договорів – свої умови). Які умови господарського договору є звичайними і випадковими, яке їхнє місце і значення в договорі?

Для розкриття теми також необхідно розкрити загальні умови та порядок укладання господарських договорів, які породжують господарські зобов’язання, в якій формі вони укладаються. Як розуміти господарський договір у формі єдиного документа, що таке спрощена форма господарського договору? Особливу увагу слід приділити процедурі укладання договору, регулюванню узгодження розбіжностей, які виникають при укладанні договорів (протокол розбіжностей, заходи врегулювання розбіжностей). Окремо необхідно сказати про особливості укладання господарських договорів на виконання державного замовлення, договорів, що укладаються на ярмарках, відкритих торгах, аукціонах, на біржах тощо.

Разом з укладанням господарських договорів студентам слід засвоїти порядок їхньої зміни та припинення, зокрема у випадках нотаріального посвідчення чи державної реєстрації договору, в судовому порядку. Що може бути об’єктивною підставою для таких дій? Крім того, у передбачених законом випадках господарське зобов’язання може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково. Студенти мають знати такі випадки, повинні вміти розкрити наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним, пояснити, коли і за рішенням якого органу в дохід держави стягується все отримане обома сторонами за зобов’язанням, а коли – тільки з однієї зі сторін, а також коли кожна сторона зобов’язана повернути другій стороні все отримане за зобов’язанням.

План лекційного заняття

1. Господарські зобов’язання: поняття, ознаки, підстави виникнення.

2. Види господарських зобов’язань.

3. Загальні принципи виконання зобов’язань.

4. Поняття, ознаки та види господарського договору.

План семінарського (практичного) заняття № 6

1. Поняття та ознаки господарського договору. Класифікації господарських договорів.

2. Зміст і форма господарського договору. Види умов господарського договору.

3. Порядок укладення, зміни та припинення господарських договорів, визнання їх недійсними та неукладеними.

4. Способи забезпечення належного виконання договірних зобов’язань. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.

5. Конкурсні способи укладання господарських договорів. Конкурсні торги (тендери).

6. Особливості укладення договорів на біржі, ярмарку, відкритих торгах.

Самостійна робота

1. Тендерні процедури.

2. Загальні умови припинення господарських зобов’язань. Припинення господарських зобов’язань.

3. Визнання господарських договорів недійсними та неукладеними: підстави та правові наслідки.

4. Юридична техніка складання договорів та їх аналіз.